ПЕНЯКИ. Колишня каплиця без титулу (1767). Львівська обл., Золочівський р-н

80664 Пеняки

Село вперше згадується у документах 1515 року як Пеняківці, є згадка також у 1532 році, а потім назву змінили на Пеняки. 1880 року тут проживало 1206 осіб, на початку ХХст. - 890, у тому числі 450 українців і 390 поляків, нині - понад півтисячі мешканців. 7 січня 1905 року у селі народився майбутній тайний єпископ Ян Ценський, родина якого володіла Пеняками. Село входило до Бродівського району, а від 2020 року - до Золочівського.

Муровану каплицю у Пеняках при дворі власників села Бєльських розпочали будувати їхнім коштом на початку 60-х років XVIII століття. Принаймні, 1766 року вона вже згадується під час візитації архієпископа Вацлава Сераковського сасівської парафії св. Йоана Хрестителя, до якої належали місцеві римо-католики. Дата 1767, розміщена на фасаді святині, вказує на рік завершення її спорудження.

Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: травень, 13
1881	- номінований єпископом-помічником Львівським з титулярним престолом в Трапезополісі о. Северин Моравський;
1883	- отримав єпископське свячення у Санкт-Петербурзі з рук Влоцлавського ординарія Олександра Бересьнєвіча о. Симон Козловський, номінований ординарієм Луцько-Житомирським;
1989	- майбутній єпископ о. Рафал Керницький освятив повернений костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Рудках на Львівщині;
2012	- каплицю Матері Божої Фатімської в Одесі-Таірові проголошено санктуарієм Матері Божої Фатімської;
2017	- о. Едварда Каву призначено єпископом-помічником Львівської архiдієцезії; - Апостольський нунцій в Україні архієпископ Клаудіо Ґуджеротті та архієпископ Мечислав Мокшицький в санктуарії Матері Божої Фатімської у Крисовичах на Львівщині коронували скульптуру Фатімської Матері Божої коронами, освяченими Папою Римським Франциском; - повністю збудований та оснащений костел Святої Родини у Харкові консекрував єпископ Станіслав Широкорадюк за участю єпископа Мар'яна Бучека, а також освятив нову скульптуру Пресвятої Богородиці на подвір'ї храму;
2018	- єпископ Едуард Кава в санктуарії Матері Божої Фатімської у Крисовичах на Львівщині освятив скульптури Ангела Миру і Фатімських трьох пастушків; - єпископ Леон Малий освятив капличку св. Йоана з Непомук, встановлену поблизу костелу св. Йоана Непомуцького у Боянах на Буковині;
Наступна дата: травень, 14
1911	- єпископ Владислав Бандурський освятив наріжний камінь костелу Успіння Пресвятої Діви Марії Кам‘янці-Бузькій на Львівщині;
1974	- у Клайпеді (Литва) народився майбутній Апостолький нунцій в Україні архієпископ Вісвалдас Кулбокас;
2016	- єпископ Антал Майнек освятив у Рахові на Закарпатті на подвір'ї костелу св. Йоана Непомуки пам'ятну дошку на честь осіб, які протистояли знесенню храму в радянські часи;
2022	- архієпископ Мечислав Мокшицький передав санктуарію Матері Божої Святого Скапулярію в Полупанівці на Тернопільщині мощі бл. Матері Єлизавети Рози Чацької;

Після того, як згоріла греко-католицька церква у Пеняках, Антоній Бєльський дозволив користуватись своєю каплицею католикам візантійського обряду. Коли ж 1782 року церкву відбудували заново, то каплицею (тепер вже палацовою, бо поруч із нею 1776 року було збудовано палац), продовжували послуговуватись римо-католики. Втім, цього ж, 1782 року Антоній Бєльський на місці, де стояла згоріла церква, розпочав спорудження мурованого костелу, яке завершили 1794 року.

Хоча заснована у Пеняках у 1814-1815рр. капеланія стала повноцінною парафіє лише 1888 року, проте палацова каплиця згадується у всіх схематизмах Львівської архідієцезії, починаючи із 1864 року (у ній хоча і нерегулярно, але звершувались богослужіння). Більше того, коли під час І світової війни було повністю знищено парафіяльний храм, а каплиця постраждала лише частково, саме вона після ремонту слугувала католикам латинського обряду в якості парафіяльної святині аж до кінця 1924 року, коли освятили ще недобудованим новий костел.

Від 1979 року колишня римсько-католицька каплиця у Пеняках є пам'яткою архітектури національного значення № 1339. У пострадянський період її отримали місцеві греко-католики, які після ремонту та часткової добудови користуються нею як церквою Покрови Пресвятої Богородиці.