80632 Висоцько
Висоцько дало назву пам'яткам кам'яного віку висоцької культури, знайденим тут (заселеним будо здавна), проте у документах вперше згадується 1441 року, є також згадки у 1511 та 1580 роках. У 1890р. у селі проживало 1049 мешканців, у тому числі 907 українців і 139 поляків, 1910 року - 840, нині - шість сотень осіб. У 1936 році частина села виокремилась та отримала назву Галлєрчин. Висоцько входило до Бродівського району, а від 2020 року - до Золочівського.
Католики латинського обряду Висоцька спочатку належали до парафії Воздвиження Святого Хреста у Бродах, а від 1865 року - до парафіяльної експозитури у Поникві, яка 1925 року стала самостійною парафією. У середині ХІХст. їх було лише три десятки, наприкінці цього століття та перед Ісв. війною - близько чотирьох десятків, а у другій половині 20-х років ХХ століття - вже дві з половиною сотні вірян (таке зростання відбулось, ймовірно, за рахунок польських переселенців, можливо, військових ветеранів).
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: травень, 15 | |
| 1695 | - єпископ Баківський Аманд Чешейка консекрував новозбудований костелу Успіння Пресвятої Діви Марії у Підкамені на Львівщині; |
| 1883 | - освячено костел св. Софії у Підволочиську на Тернопільщині; |
| 2004 | - кардинал Мар'ян Яворський у співслужінні єпископів Мар'яна Бучека та Леона Малого в костелі св. Архангела Михаїла у Тартакові на Львівщині здійснив інтронізацію копії образу Тартаківської Матері Божої; |
| 2016 | - єпископ Станіслав Широкорадюк за участю єпископів Яна Собіло і Мар'яна Бучека консекрував
катедру Успіння Пресвятої Діви Марії у Харкові; - Апостольський нунцій в Україні архієпископ Клаудіо Гуджеротті освятив фигурку св. Йосифа і таблицю при наріжному камені монастиря паулінів з каплицею Божого Милосердя у Маріуполі на Донеччині; |
| Наступна дата: травень, 16 | |
| 1746 | - заплакав кривавими сльозами образ Христа Розіп'ятого майбутнього санктуарію у Берездівцях на Львівщині; |
| 1840 | - архієпископ Франциск Піштек консекрував костел Успіння Пресвятої Діви Марії (старий храм) у Кам'янці-Бузькій на Львівщині; |
| 1861 | - освячено костел св. Яна Непомуцького у Феліцієнталі (нині - Долинівка) на Львівщині; |
| 1929 | - архієпископ Болеслав Твардовський консекрував відремонтований костел Успіння Пресвятої Діви Марії в Кам‘янці-Бузькій на Львівщині; |
| 1990 | - о. Войцех Дажицький освятив повернений храм Матері Божої Святого Скапулярію у Брацлаві на Вінничині; |
| 1998 | - інгрес ординарія Луцького єпископа Маркіяна Трофим'яка до Луцької катедри; |
| 2009 | - інгрес єпископа Мар’яна Бучека до Харківської катедри Успіння Пресвятої Діви Марії; |
| 2015 | - на подвір’ї храму св. Йоана Непомуки у Рахові на Закарпатті освячено пам’ятник о. Яношу Лінценболд, який працював тут у 1815-1857 роках та збудував сучасний костел; |
| 2018 | - єпископ Віталій Кривицький консекрував костел св. Софії у Суслах на Житомирщині; |
У 1927 році у Висоцькому розпочали спорудження мурованого костелу коштом генерала Йосифа Галлєра, на честь якого пізніше назвуть виокремлену частину Висоцького. 1933 року будівництво святині ще продовжувалось, проте завершили спорудження парафіяльного будинку. Новозбудований (в основному) храм, в якому вже були необароковий головний вівтар та підлога, освятив 22 вересня 1935 року бродівський декан та настоятель бродівської парафії о. Ієронім Козачевський. 1938 року цей вівтар отримав образ Матері Божої Ченстоховської, проте оснащення святині залишалось дуже бідним.
Вже 1936 року римо-католики новоутвореного села Галлєрчин, виокремленого із Висоцького, звернулись до Львівської курії із проханням про створення тут самостійної парафії, що і відбулось завдяки зусиллям та пожертвам Октавії Ожаровської та дружини Йосифа Галлєра Олександри у листопаді 1938 року. Охопила вона майже десяток сіл із трьох інших парафій, нараховувала понад 1600 вірян та обслуговувалась адміністратором о. Михайлом Душенком. У ніч з 2 на 3 вересня 1943 року о. Душенко загинув в костелі під час нападу вояків УПА.
Після ІІ світової війни храм у Висоцькому-Галлєрчині зачинили, а 1955 року ненадовго стали використовувати як православну церкву. У 1991 році колишню римсько-католицьку святиню отримала громада Української Автокефальної Православної Церкви. Нині костел є церквою Покрови Пресвятої Богородиці ПЦУ.
Костели і каплиці України