|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
80632 Висоцько
Висоцько дало назву пам'яткам кам'яного віку висоцької культури, знайденим тут (заселеним будо здавна), проте у документах вперше згадується 1441 року, є також згадки у 1511 та 1580 роках. У 1890р. у селі проживало 1049 мешканців, у тому числі 907 українців і 139 поляків, 1910 року - 840, нині - шість сотень осіб. У 1936 році частина села виокремилась та отримала назву Галлєрчин. Висоцько входило до Бродівського району, а від 2020 року - до Золочівського.
Католики латинського обряду Висоцька спочатку належали до парафії Воздвиження Святого Хреста у Бродах, а від 1865 року - до парафіяльної експозитури у Поникві, яка 1925 року стала самостійною парафією. У середині ХІХст. їх було лише три десятки, наприкінці цього століття та перед Ісв. війною - близько чотирьох десятків, а у другій половині 20-х років ХХ століття - вже дві з половиною сотні вірян (таке зростання відбулось, ймовірно, за рахунок польських переселенців, можливо, військових ветеранів).
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: листопад, 07 | |
| 1694 | - призначеного єпископом-помічником Гнєзненським о. Константія Зелінського, майбутнього архієпископа Львівського, у примасівській колегіаті в Ловічу примас Польщі кардинал Міхал Радзєйовський висвятив на єпископа; |
| 2003 | - єпископ Мар'ян Бучек у Плетеничах на Львівщині освятив відремонтовані приміщення в якості каплиці Матері Божої Святого Розарію; |
| 2015 | - костел Зіслання Святого Духа у Чернігові освятив архієпископ- ординарій Київсько- Житомирський Петро Мальчук; |
| 2024 | - єпископ Віталій Кривицький освятив відновлену каплицю Вищої Духовної Семінарії Пресвятого Серця Ісуса у Ворзелі на Київщині; |
| Наступна дата: листопад, 08 | |
| 1908 | - теребовельський декан та настоятель о. Станіслав Коженьовський освятив ще не завершений храм Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Глещаві на Тернопільшині; |
| 1998 | - костел св. Архангела Михаїла у Кузьмині на Хмельниччині освятив єпископ Ян Ольшанський; |
У 1927 році у Висоцькому розпочали спорудження мурованого костелу коштом генерала Йосифа Галлєра, на честь якого пізніше назвуть виокремлену частину Висоцького. 1933 року будівництво святині ще продовжувалось, проте завершили спорудження парафіяльного будинку. Новозбудований (в основному) храм, в якому вже були необароковий головний вівтар та підлога, освятив 22 вересня 1935 року бродівський декан та настоятель бродівської парафії о. Ієронім Козачевський. 1938 року цей вівтар отримав образ Матері Божої Ченстоховської, проте оснащення святині залишалось дуже бідним.
Вже 1936 року римо-католики новоутвореного села Галлєрчин, виокремленого із Висоцького, звернулись до Львівської курії із проханням про створення тут самостійної парафії, що і відбулось завдяки зусиллям та пожертвам Октавії Ожаровської та дружини Йосифа Галлєра Олександри у листопаді 1938 року. Охопила вона майже десяток сіл із трьох інших парафій, нараховувала понад 1600 вірян та обслуговувалась адміністратором о. Михайлом Душенком. У ніч з 2 на 3 вересня 1943 року о. Душенко загинув в костелі під час нападу вояків УПА.
Після ІІ світової війни храм у Висоцькому-Галлєрчині зачинили, а 1955 року ненадовго стали використовувати як православну церкву. У 1991 році колишню римсько-католицьку святиню отримала громада Української Автокефальної Православної Церкви. Нині костел є церквою Покрови Пресвятої Богородиці ПЦУ.
Головна сторінка