|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
80632 Висоцько
Висоцько дало назву пам'яткам кам'яного віку висоцької культури, знайденим тут (заселеним будо здавна), проте у документах вперше згадується 1441 року, є також згадки у 1511 та 1580 роках. У 1890р. у селі проживало 1049 мешканців, у тому числі 907 українців і 139 поляків, 1910 року - 840, нині - шість сотень осіб. У 1936 році частина села виокремилась та отримала назву Галлєрчин. Висоцько входило до Бродівського району, а від 2020 року - до Золочівського.
Католики латинського обряду Висоцька спочатку належали до парафії Воздвиження Святого Хреста у Бродах, а від 1865 року - до парафіяльної експозитури у Поникві, яка 1925 року стала самостійною парафією. У середині ХІХст. їх було лише три десятки, наприкінці цього століття та перед Ісв. війною - близько чотирьох десятків, а у другій половині 20-х років ХХ століття - вже дві з половиною сотні вірян (таке зростання відбулось, ймовірно, за рахунок польських переселенців, можливо, військових ветеранів).
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: листопад, 08 | |
| 1908 | - теребовельський декан та настоятель о. Станіслав Коженьовський освятив ще не завершений храм Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Глещаві на Тернопільшині; |
| 1998 | - костел св. Архангела Михаїла у Кузьмині на Хмельниччині освятив єпископ Ян Ольшанський; |
| Наступна дата: листопад, 09 | |
| 1834 | - інгрес до Львівської архікатедри митрополита-архієпископа Франциска Лушина; |
| 1924 | - вмуровано наріжний камінь костелу cв. Станіслава Костки у Чемеринцях на Львівщині; |
| 1996 | - храм Діви Марії Цариці у Кобелевиці на Закарпатті освятив єпископ Антал Майнек; |
| 1997 | - костел Різдва Пресвятої Діви Марії у Коростишеві на Житомирщині консекрував єпископ Станіслав Широкорадюк; |
| 2019 | - у Київській співкатедрі консекрований Апостольським нунцієм в Україні архієпископом Клаудіо Гуджеротті о. Олександр Язловецький, призначений єпископом-помічником Київсько-Житомирським; |
| 2020 | - у крипті Кам'янець-Подільської катедри поряд з єпископом-ординарієм Яном Ольшанським похоронено єпископа-помічника Яна Нємца; |
У 1927 році у Висоцькому розпочали спорудження мурованого костелу коштом генерала Йосифа Галлєра, на честь якого пізніше назвуть виокремлену частину Висоцького. 1933 року будівництво святині ще продовжувалось, проте завершили спорудження парафіяльного будинку. Новозбудований (в основному) храм, в якому вже були необароковий головний вівтар та підлога, освятив 22 вересня 1935 року бродівський декан та настоятель бродівської парафії о. Ієронім Козачевський. 1938 року цей вівтар отримав образ Матері Божої Ченстоховської, проте оснащення святині залишалось дуже бідним.
Вже 1936 року римо-католики новоутвореного села Галлєрчин, виокремленого із Висоцького, звернулись до Львівської курії із проханням про створення тут самостійної парафії, що і відбулось завдяки зусиллям та пожертвам Октавії Ожаровської та дружини Йосифа Галлєра Олександри у листопаді 1938 року. Охопила вона майже десяток сіл із трьох інших парафій, нараховувала понад 1600 вірян та обслуговувалась адміністратором о. Михайлом Душенком. У ніч з 2 на 3 вересня 1943 року о. Душенко загинув в костелі під час нападу вояків УПА.
Після ІІ світової війни храм у Висоцькому-Галлєрчині зачинили, а 1955 року ненадовго стали використовувати як православну церкву. У 1991 році колишню римсько-католицьку святиню отримала громада Української Автокефальної Православної Церкви. Нині костел є церквою Покрови Пресвятої Богородиці ПЦУ.
Головна сторінка