ВИСОЦЬКО - Галлєрчин. Колишній костел Матері Божої Цариці Польщі (1927 - 1935). Львівська обл., Золочівський р-н

80632 Висоцько

Висоцько дало назву пам'яткам кам'яного віку висоцької культури, знайденим тут (заселеним будо здавна), проте у документах вперше згадується 1441 року, є також згадки у 1511 та 1580 роках. У 1890р. у селі проживало 1049 мешканців, у тому числі 907 українців і 139 поляків, 1910 року - 840, нині - шість сотень осіб. У 1936 році частина села виокремилась та отримала назву Галлєрчин. Висоцько входило до Бродівського району, а від 2020 року - до Золочівського.

Католики латинського обряду Висоцька спочатку належали до парафії Воздвиження Святого Хреста у Бродах, а від 1865 року - до парафіяльної експозитури у Поникві, яка 1925 року стала самостійною парафією. У середині ХІХст. їх було лише три десятки, наприкінці цього століття та перед Ісв. війною - близько чотирьох десятків, а у другій половині 20-х років ХХ століття - вже дві з половиною сотні вірян (таке зростання відбулось, ймовірно, за рахунок польських переселенців, можливо, військових ветеранів).

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: травень, 19
1761 - освячено костел Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією в Оноківцях на Закарпатті;
1924 - освятили наріжний камінь храму Матері Божої Неустанної Допомоги у Магдалівці на Тернопільщині;
1929 - єпископ-помічник Луцький Стефан Вальчикевич освятив закладений ще в грудні 1928 року фундамент та наріжний камінь майбутнього костелу св. Ізидора у Римачах на Волині;
1930 - освячено земельну ділянку під будівництво храму Воздвиження Святого Хреста у Хмелиськах на Тернопільщині;
1939 - єпископ Стефан Вальчикевич освятив два нових дзвони костелу св. Ізидора у Римачах на Волині;
1997 - єпископ Ян Ольшанський освятив наріжний камінь майбутнього храму Матері Божої Фатімської у Ганнополі на Вінничині;
2013 - у Богуславі на Київщині освятили встановлений на костелі Зіслання Святого Духа хрест;
Наступна дата: травень, 20
1850 - о. Фердинанд Кан призначений першим єпископом-ординарієм новоствореної Херсонської дієцезії (від 1852 року - Тираспольської);
1907 - храм Пресвятого Серця Ісуса Христа у Грінталі на Донеччині консекрував єпископ Йосиф Кесслер;
1956 - помер у Кракові колишній єпископ-помічник Луцько-Житомирський архієпископ Михаїл Годлевський, похоронений в крипті місцевого піярського костелу;
2018 - єпископ Едвард Кава освятив нові скульптури Пресвятого Серця Ісуса, Непорочного Серця Марії і св. Антонія в костелі Пресвятого Серця Ісуса і Непорочного Серця Марії у Стрілецькому на Львівщині;

У 1927 році у Висоцькому розпочали спорудження мурованого костелу коштом генерала Йосифа Галлєра, на честь якого пізніше назвуть виокремлену частину Висоцького. 1933 року будівництво святині ще продовжувалось, проте завершили спорудження парафіяльного будинку. Новозбудований (в основному) храм, в якому вже були необароковий головний вівтар та підлога, освятив 22 вересня 1935 року бродівський декан та настоятель бродівської парафії о. Ієронім Козачевський. 1938 року цей вівтар отримав образ Матері Божої Ченстоховської, проте оснащення святині залишалось дуже бідним.

Джерело фотознімка: Мар'ян Сковира

Вже 1936 року римо-католики новоутвореного села Галлєрчин, виокремленого із Висоцького, звернулись до Львівської курії із проханням про створення тут самостійної парафії, що і відбулось завдяки зусиллям та пожертвам Октавії Ожаровської та дружини Йосифа Галлєра Олександри у листопаді 1938 року. Охопила вона майже десяток сіл із трьох інших парафій, нараховувала понад 1600 вірян та обслуговувалась адміністратором о. Михайлом Душенком. У ніч з 2 на 3 вересня 1943 року о. Душенко загинув в костелі під час нападу вояків УПА.

Після ІІ світової війни храм у Висоцькому-Галлєрчині зачинили, а 1955 року ненадовго стали використовувати як православну церкву. У 1991 році колишню римсько-католицьку святиню отримала громада Української Автокефальної Православної Церкви. Нині костел є церквою Покрови Пресвятої Богородиці ПЦУ.

СВЯТИНІ,
ЯКІ МАЮТЬ ТАКІ Ж:
Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.
Фільми