БУСЬК. Костел св. Станіслава єп. мч. (1768 - 1780). Львівська обл., Золочівський р-н

80500 Буськ,
вул. Шкільна, 9,
+380 (3264) 234-33,
www: busk.saletyni.org

Перша згадка про Буськ датується 1097 роком, хоча місто вважається заснованим значно раніше, згадується також у XII-XIV століттях. 1411 року Буськ отримав магдебурзьке право, а 20 листопада 1582 року став вільним королівським містом. 1880 року мав майже 4300 мешканців, у тому числі 2215 римо- та 1677 греко-католиків. Від 1966 року був районним центром, нині ж входить до Золочівського району. Населення - понад 8500 мешканців.

Наприкінці XIV - на початку XV століть у Буську на Старому Місті було збудовано перший костел (св. Станіслава) та засновано парафію. Після знищення цієї святині татарами спорудили новий храм 1504 року, але вже на Новому Місті та під титулом Пресвятої Діви Марії.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: червень, 14
1619 - освячено під титулом Матері Божої Умиління костел бернардинів у Сокалі на Львівщині;
1868 - архієпископ Франциск Вежхлейський консекрував костел св. Миколая у Соколові на Львівщині;
1903 - архієпископ Йосиф Більчевський освятив оновлений головний вівтар костелу св. Станіслава єп. мч. у Фірлеєві (Липівці) на Івано-Франківщині;
- єпископ Кароль Фішер повторно освятив костел св. Миколая єп. у Дублянах на Львівщині;
1992 - повернений храм Пресвятої Трійці у Любомлі на Волині освятив о. Людвіг Камілєвський;
1996 - костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Кам‘янці-Бузькій на Львівщині проголосили санктуарієм Умираючого Господа Ісуса з Милятина;
2014 - єпископ Леон Дубравський у співлужінні єпископа Леона Малого консекрував костел Пресвятої Трійці в Окопах на Тернопільщині;
Наступна дата: червень, 15
1895 - освячено наріжний камінь костелу Преображення Господнього у Семаківці на Тернопільщині;
1913 - ще недобудований храм Матері Божої Цариці Польщі в Раштівцях на Тернопільщині освятив єпископ Владислав Бандурський;
1962 - помер у Варшаві колишній архієпископ-митрополит Львівський Євгеній Базяк, похований в Кракові у Вавельській катедрі;
2011 - ординарій Київсько-Житомирський єпископ Ян Пурвінський зрікся з уряду, призначено ординарієм дієцезії з наданням титулу архієпископа ad personam єпископа Петра Мальчука;
2019 - єпископ Броніслав Бернацький впровадив реліквії св. Антонія Падуанського до костелу св. Антонія Падуанського у Южноукраїнську на Миколаївщині;
- єпископ Едуард Кава впровадив мощі св. Антонія Падуанського до костелу св. Антонія Падуанського у Косові-Хом'яківці на Тернопільщині;
2021 - о. Вісвалдаса Кулбокаса призначено Апостольським нунцієм в Україні і титулярним архієпископом Мартани;
Джерело фотознімка: m-a-d-m-a-x.livejournal.com

1 січня 1564р. відбулося поновлення фундації парафії королем Зигмунтом Августом, а сама парафія була піднесена до рангу препозитури. У 50-х роках XVIIст. козаки Богдана Хмельницького спалили як парафіяльний, так і відновлений костел св. Станіслава. Згодом було відбудовано лише дерев'яний храм св. Станіслава, який до кінця XVIII століття виконував функцію парафіяльної святині. На місці ж колишнього костелу Пресвятої Діви Марії виник так званий старий цвинтар.

Фотознімок: Pawel G

3 жовтня 1765р. король Станіслав Август надав землю під новий костел і парафіяльний будинок, а 1769 року тодішній парох о. Щепан Мікульський розпочав спорудження мурованого костелу. 1 вересня 1780 року новозбудований храм було освячено, як і попередній, під титулом св. Станіслава єп. мч. Разом з ним постали також плебанія, вікарівка і шпиталь. В головному вівтарі храму встановили перенесену з домініканського костелу після закриття 14 квітня 1787 року австрійською владою монастиря домініканців визнану чудотворною ікону Матері Божої Святого Розарію, подаровану у 1608р. Юрієм Вишневецьким домініканцям та освячену 31 грудня 1661 року єпископом-помічником Львівським Стефаном Харбицьким.

Джерело фотознімка: m-a-d-m-a-x.livejournal.com

У травні 1814 року пожежа знищила частину міста та, зокрема, парафіяльний костел, який реставрували лише у 1838 році. Проте після пожежі 1849 року, що завдала особливо значної шкоди місту і храму, богослужіння перенесли до греко-католицької церкви. А костел разом з плебанією і вікарівкою відновили у 1856 році. Зі середині 80-х років XIX століття аж до майже середини 20-х років ХХ століття від 2200 до понад 3600 вірян обслуговував багаторічний настоятель о. Казимир Актиль, якого замінив інший багаторічний настоятель о. Адальберт Стуглик, що служив тут до 1944 року. Наприкінці 30-х років парафія нараховувала понад 7800 вірних у місті та ще 13 сусідніх селах, у чотирьох з яких були філіальні святині, зокрема, в Острівчику-Пильному (до 1928-1929рр.), Грабовій та Петричах. Костел мав п’ять вівтарів, бічні - св. Станіслава, св. Яна Непомуцького, Пресвятої Діви Марії Непорочної та св. Антонія Падуанського. Головний вівтар містив скульптуру, що представляла Пресвяту Трійцю, та вже згаданий чудотворний образ Матері Божої Святого Розарію.

Джерело фотознімка: m-a-d-m-a-x.livejournal.com

У 1944-1946рр. частина парафіян разом зі священниками виїхала до Польщі. Серед костельних речей, які вони забрали зі собою, була чудотворна ікона Матері Божої Святого Розарію. У буському храмі за радянської влади розташували фільмотеку, а повернули його римо-католикам на початку 90-х років. У лютому 1992 року костел освятив єпископ-помічник Львівський Рафал Керницький. 7 жовтня 2014 року єпископ Леон Малий освятив встановлену у головному вівтарі копію вивезеної до Польщі чудотворної ікони Буської Божої Матері. Парафію обслуговують оо.-салетини (згромадження Отців Місіонерів Матері Божої з Ля Салет).

Фотознімок: Mary Luk
ІНШІ СВЯТИНІ, ЯКІ МАЮТЬ ТАКІ Ж:

Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.