БУСЬК. Костел св. Станіслава єп. мч. (1768 - 1780). Львівська обл., Золочівський р-н

80500 Буськ,
вул. Шкільна, 9,
+380 (3264) 234-33,
www: busk.saletyni.org

Перша згадка про Буськ датується 1097 роком, хоча місто вважається заснованим значно раніше, згадується також у XII-XIV століттях. 1411 року Буськ отримав магдебурзьке право, а 20 листопада 1582 року став вільним королівським містом. 1880 року мав майже 4300 мешканців, у тому числі 2215 римо- та 1677 греко-католиків. Від 1966 року був районним центром, нині ж входить до Золочівського району. Населення - понад 8500 мешканців.

Наприкінці XIV - на початку XV століть у Буську на Старому Місті було збудовано перший костел (св. Станіслава) та засновано парафію. Після знищення цієї святині татарами спорудили новий храм 1504 року, але вже на Новому Місті та під титулом Пресвятої Діви Марії.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: листопад, 10
1717 - храм у Тинній на Хмельниччині консекрував єпископ Стефан Рупневський під титулом Успіння Пресвятої Діви Марії i св. Войцеха;
1850 - Фердинанд Кан, номінований ординарієм Тираспольським, висвячений на єпископа в Санкт-Петербурзі Могильовським архієпископом Казимиром Дмоховським;
1900 - єпископ Болеслав Клопотовський консекрував головний вівтар костелу Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії в Городківці на Вінничині;
2002 - новозбудований храм Пресвятого Серця Господа Ісуса в Аристівці на Вінничині консекрував єпископ Броніслав Бернацький;
Наступна дата: листопад, 11
1863 - новозбудований храм св. Архангела Михаїла консекрував архієпископ Львівський Франциск Вежхлейський;
1923 - інгрес до Львівської архікатедри архієпископа-митрополита Львівського Болеслава Твардовського;
1928 - освячено земельну ділянку під будівництво костелу Матері Божої Остробрамської у Львові;
1992 - після завершення ремонту освятили костел cвв. Апп. Петра і Павла у Череші на Буковині;
1994 - відремонтований костел Всіх Святих у Букачівцях на Івано-Франківщині освятив єпископ Маркіян Трофим'як;
2000 - новозбудований костел св. Ядвіги у Жовтому Броді на Житомирщині консекрував єпископ Ян Пурвінський;
2004 - отримав єпископське свячення з рук кардинала Джованні Лайоло майбутній Апостольський нунцій в Україні о. Томас Галліксон;
2016 - архієпископ Мечислав Мокшицький за участю єпископів Антала Майнека і Ніла Лущака освятив перед Мукачівською катедрою скульптуру св. Мартина;
2019 - о. Микола Лучок призначений єпископом-помічником Мукачівської дієцезії;
2020 - єпископ Станіслав Широкорадюк відкрив та освятив створений з ініціативи єпископа Броніслава Бернацького пам'ятник знищеному храму св. Климентія в Одесі;
2021 - в каплиці св. Йосифа в Мукачеві на Закарпатті за участю Апостольського нунція в Україні архієпископа Вісвальдаса Кульбокаса освячено відреставрований орган початку ХІХ століття, привезений з парафії св. Фелікса в Округлій;
Джерело фотознімка: m-a-d-m-a-x.livejournal.com

1 січня 1564р. відбулося поновлення фундації парафії королем Зигмунтом Августом, а сама парафія була піднесена до рангу препозитури. У 50-х роках XVIIст. козаки Богдана Хмельницького спалили як парафіяльний, так і відновлений костел св. Станіслава. Згодом було відбудовано лише дерев'яний храм св. Станіслава, який до кінця XVIII століття виконував функцію парафіяльної святині. На місці ж колишнього костелу Пресвятої Діви Марії виник так званий старий цвинтар.

Фотознімок: Pawel G

3 жовтня 1765р. король Станіслав Август надав землю під новий костел і парафіяльний будинок, а 1769 року тодішній парох о. Щепан Мікульський розпочав спорудження мурованого костелу. 1 вересня 1780 року новозбудований храм було освячено, як і попередній, під титулом св. Станіслава єп. мч. Разом з ним постали також плебанія, вікарівка і шпиталь. В головному вівтарі храму встановили перенесену з домініканського костелу після закриття 14 квітня 1787 року австрійською владою монастиря домініканців визнану чудотворною ікону Матері Божої Святого Розарію, подаровану у 1608р. Юрієм Вишневецьким домініканцям та освячену 31 грудня 1661 року єпископом-помічником Львівським Стефаном Харбицьким.

Джерело фотознімка: m-a-d-m-a-x.livejournal.com

У травні 1814 року пожежа знищила частину міста та, зокрема, парафіяльний костел, який реставрували лише у 1838 році. Проте після пожежі 1849 року, що завдала особливо значної шкоди місту і храму, богослужіння перенесли до греко-католицької церкви. А костел разом з плебанією і вікарівкою відновили у 1856 році. Зі середині 80-х років XIX століття аж до майже середини 20-х років ХХ століття від 2200 до понад 3600 вірян обслуговував багаторічний настоятель о. Казимир Актиль, якого замінив інший багаторічний настоятель о. Адальберт Стуглик, що служив тут до 1944 року. Наприкінці 30-х років парафія нараховувала понад 7800 вірних у місті та ще 13 сусідніх селах, у чотирьох з яких були філіальні святині, зокрема, в Острівчику-Пильному (до 1928-1929рр.), Грабовій та Петричах. Костел мав п’ять вівтарів, бічні - св. Станіслава, св. Яна Непомуцького, Пресвятої Діви Марії Непорочної та св. Антонія Падуанського. Головний вівтар містив скульптуру, що представляла Пресвяту Трійцю, та вже згаданий чудотворний образ Матері Божої Святого Розарію.

Джерело фотознімка: m-a-d-m-a-x.livejournal.com

У 1944-1946рр. частина парафіян разом зі священниками виїхала до Польщі. Серед костельних речей, які вони забрали зі собою, була чудотворна ікона Матері Божої Святого Розарію. У буському храмі за радянської влади розташували фільмотеку, а повернули його римо-католикам на початку 90-х років. У лютому 1992 року костел освятив єпископ-помічник Львівський Рафал Керницький. 7 жовтня 2014 року єпископ Леон Малий освятив встановлену у головному вівтарі копію вивезеної до Польщі чудотворної ікони Буської Божої Матері. Парафію обслуговують оо.-салетини (згромадження Отців Місіонерів Матері Божої з Ля Салет).

Фотознімок: Mary Luk
ІНШІ СВЯТИНІ, ЯКІ МАЮТЬ ТАКІ Ж:

Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.