 |  |  |  |  |
|---|
 |  |  |  |  |
|---|
 |  |  |  |  |
|---|
| | | | |
|---|
| | | | |
|---|
| | | | |
|---|
80500 Буськ,
вул. Шкільна, 9,
+380 (3264) 234-33,
www: busk.saletyni.org
Перша згадка про Буськ датується 1097 роком, хоча місто вважається заснованим значно раніше, згадується також у XII-XIV століттях. 1411 року Буськ отримав магдебурзьке право, а 20 листопада 1582 року став вільним королівським містом. 1880 року мав майже 4300 мешканців, у тому числі 2215 римо- та 1677 греко-католиків. Від 1966 року був районним центром, нині ж входить до Золочівського району. Населення - понад 8500 мешканців.
Наприкінці XIV - на початку XV століть у Буську на Старому Місті було збудовано перший костел (св. Станіслава) та засновано парафію. Після знищення цієї святині татарами спорудили новий храм 1504 року, але вже на Новому Місті та під титулом Пресвятої Діви Марії.
| Ważne wydarzenia w historii świątyń i posłudze arcypasterzy |
|
|---|---|
| Bieżąca data: wrzesień, 11 | |
| 1938 | - освячено два дзвони костелу св. Мартина в Куровичах на Львівщині; |
| 2004 | - кардинал Мар'ян Яворський освятив Кальварію Матері Божої в парафії св. Миколая у Лановичах на Львівщині; - новозбудовану каплицю Воздвиження Святого Хреста у Дибянках на Львівщині освятив єпископ Мар'ян Бучек; - відновлений костел Різдва Пресвятої Діви Марії у Старих Петликівцях на Тернопільщині освятив єпископ Леон Малий; |
| 2020 | - кардинала Мар’яна Яворського поховано у крипті каплиці чудотворного образу Матері Божої Кальварійської Марійного санктуарію в Кальварії Зебжидовській біля Кракова у Польщі; |
| 2021 | - архієпископ Мечислав Мокшицький за участю єпископів Броніслава Бернацького та Мар'яна Бучека освятив пам’ятну таблицю кардинала Мар’яна Яворського в каплиці Христа Милосердного Львівської катедри; |
| Następna data: wrzesień, 12 | |
| 1847 | - майбутній єпископ-ординарій Луцько-Житомирський Кирило Любовидзький рукоположений в священники у Вільнюсі (Литва) єпископом-помічником Казимиром Дмоховським; |
| 1867 | - архієпископ Франциск Вежхлейський реконсекрував костел св. Лаврентія у Жовкві на Львівщині; |
| 1926 | - освячено новозбудовану каплицю Серця Ісуса в Гадинківцях на Тернопільщині; |
| 2004 | - костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Турці на Львівщині консекрував кардинал Мар'ян Яворський; |
1 січня 1564р. відбулося поновлення фундації парафії королем Зигмунтом Августом, а сама парафія була піднесена до рангу препозитури. У 50-х роках XVIIст. козаки Богдана Хмельницького спалили як парафіяльний, так і відновлений костел св. Станіслава. Згодом було відбудовано лише дерев'яний храм св. Станіслава, який до кінця XVIII століття виконував функцію парафіяльної святині. На місці ж колишнього костелу Пресвятої Діви Марії виник так званий старий цвинтар.
3 жовтня 1765р. король Станіслав Август надав землю під новий костел і парафіяльний будинок, а 1769 року тодішній парох о. Щепан Мікульський розпочав спорудження мурованого костелу. 1 вересня 1780 року новозбудований храм було освячено, як і попередній, під титулом св. Станіслава єп. мч. Разом з ним постали також плебанія, вікарівка і шпиталь. В головному вівтарі храму встановили перенесену з домініканського костелу після закриття 14 квітня 1787 року австрійською владою монастиря домініканців визнану чудотворною ікону Матері Божої Святого Розарію, подаровану у 1608р. Юрієм Вишневецьким домініканцям та освячену 31 грудня 1661 року єпископом-помічником Львівським Стефаном Харбицьким.
У травні 1814 року пожежа знищила частину міста та, зокрема, парафіяльний костел, який реставрували лише у 1838 році. Проте після пожежі 1849 року, що завдала особливо значної шкоди місту і храму, богослужіння перенесли до греко-католицької церкви. А костел разом з плебанією і вікарівкою відновили у 1856 році. Зі середині 80-х років XIX століття аж до майже середини 20-х років ХХ століття від 2200 до понад 3600 вірян обслуговував багаторічний настоятель о. Казимир Актиль, якого замінив інший багаторічний настоятель о. Адальберт Стуглик, що служив тут до 1944 року. Наприкінці 30-х років парафія нараховувала понад 7800 вірних у місті та ще 13 сусідніх селах, у чотирьох з яких були філіальні святині, зокрема, в Острівчику-Пильному (до 1928-1929рр.), Грабовій та Петричах. Костел мав п’ять вівтарів, бічні - св. Станіслава, св. Яна Непомуцького, Пресвятої Діви Марії Непорочної та св. Антонія Падуанського. Головний вівтар містив скульптуру, що представляла Пресвяту Трійцю, та вже згаданий чудотворний образ Матері Божої Святого Розарію.
У 1944-1946рр. частина парафіян разом зі священниками виїхала до Польщі. Серед костельних речей, які вони забрали зі собою, була чудотворна ікона Матері Божої Святого Розарію. У буському храмі за радянської влади розташували фільмотеку, а повернули його римо-католикам на початку 90-х років. У лютому 1992 року костел освятив єпископ-помічник Львівський Рафал Керницький. 7 жовтня 2014 року єпископ Леон Малий освятив встановлену у головному вівтарі копію вивезеної до Польщі чудотворної ікони Буської Божої Матері. Парафію обслуговують оо.-салетини (zgromadzenie Księży Misjonarzy Matki Boskiej z La Salette).
