|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
80533 Олесько
вул. Шевченка, 59
Вперше Олесько згадується 1327 роком, хоча постав у ІІ половині XIIIст. після знищення 1241 року татарами Пліснеська, є згадки у 1366, 1377, 1382 роках. 1441 року поселення отримало магдебурзьке право. 1880 року нараховувало 3267 мешканців, з яких 1856 були греко- та 640 римо-католиками. У 1940-1941 та 1944-1962 роках - районний центр (із 1940 року - селище міського типу). Олесько входило до Буського району, проте тепер є частиною Золочівського. Проживає у селищі понад 1400 осіб.
Перший (дерев'яний) костел в Олеську збудували ще у XV столітті, тоді ж і заснували парафію (правда, одні джерела вважають, що сталось це у першій половині цього столітті, а інші - подають другу половину).
На початку другої половини XVI століття тут збудували готичний храм на місці попереднього (ймовірно, коштом Каменецьких). 1587 року святиню розширили, а 1597 року єпископ Луцький Бернард Мацейовський (до 1783 року парафія належала Луцькій дієцезії) консекрував костел під титулом Пресвятої Трійці.
| Ważne wydarzenia w historii świątyń i posłudze arcypasterzy |
|
|---|---|
| Bieżąca data: kwiecień, 21 | |
| 1405 | - частину Львівської катедри освятив єпископ Матей з Перемишля; |
| 1639 | - храм св. Мартина у Новому Місті на Львівщині та вівтарі освятив єпископ Я. Замойський; |
| 1731 | - єпископ-ординарій Луцький Стефан Рупневський помер у Торчині, його поховано в єзуїтському костелі свв. Ап. Петра і Павла у Кракові; |
| 1990 | - освятили повернений костел cв. Антонія у Лосячі на Тернопільщині; |
| 1992 | - повернений костел Різдва Пресвятої Діви Марії у Золотому Потоці на Тернопільщині освятив єпископ Маркіян Трофим'як; |
| Następna data: kwiecień, 22 | |
| 1765 | - о. Ігнатій Оссолінський, майбутній ординарій Київський, призначений коад'ютором з правом наступництва ординарія
Баківського Станіслава Єзєрського; - майбутній єпископ Луцький о. Фелікс Турський призначений правлячим єпископом Холмським; |
| 1922 | - освячено головний вівтар костелу Пресвятої Трійці у Старому Селі на Львівщині; |
| 2004 | - призначено Апостольським нунцієм в Україні архієпископа Івана Юрковича; |
У 1625-1627 роках до храму було добудовано дві бічні каплиці Пресвятої Діви Марії і св. Йоана, Євангеліста, коштом Яна Даниловича, який 1626 року також суттєво збільшив фінансово-майнове забезпечення парафії. У третій чверті XVIII століття придбали нові вівтарі для храму. У 1806 та 1841 роках костел зазнав суттєвих знищень внаслідок пожеж, його грунтовна реставрація і перебудова відбулись у середині цього століття. 1927 року чергове відновлення та часткову перебудову святині здійснив львівський архітектор Броніслав Віктор. У 1929-1934 роках відновлено було також вівтарі та інше оснащення костелу.
Від 1921 року парафію в Олеську, яка охоплювала не тільки місто, але й понад десять сусідніх сіл із філіальними каплицями в Ожидові, Розважі і Янгелівці, та нараховувала близько двох тисяч вірян, обслуговував настоятель о. Ян Бук. Храм мав головний вівтар Пресвятої Трійці, два бічних Благовіщення Пресвятої Діви Марії і св. Анни, а також два вівтарі в каплицях. 1945 року радянська влада храм зачинила та використовавула його як складське приміщення. Потім святиню передали передали Львівській картинній галереї, її було частково відновлено.
Після падіння комуністичного режиму, 28 березня 1992 року колишній римсько-католицький храм освятив єпископ Маркіян Трофим'як, проте 1993 року його віддали громаді Української Автокефальної Православної Церкви, а римо-католики змушені були послуговуватись каплицею св. Анни в олеському замку, поки 2020 року не збудували костел св. Антонія. Нині колишній костел є храмом Пресвятої Трійці Православної Церкви України.
Strona główna