|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
82100 Дрогобич,
вул. Данила Галицького, 12,
+380 (3244) 399-75,
www: parafiarzymskokatolickadrohobycz...,
f.b.: 100067161090200
У Хст. тут існувало поселення Бич, яке наприкінці ХІст. зруйнували половці. Уцілілі мешканці утворили поруч 'другий Бич', що і дало назву місту (вважається заснованим 1091 року). Наприкінці XIVст. згадується як Другабець, є згадки також у 1387, 1390 і 1392 роках. У 1422р. Дрогобич отримав магдебурзьке право, підтверджене у 1460 і 1506 роках. Від 1840р. був осередком повіту, від 1939р. - обласним центром, від 1959р. є райцентром. 1869 року тут проживало 18880 мешканців, у тому числі 28.7% українців і 23.2% поляків, 1921 року - 34756, 1939 року - 40600, нині - понад 73 тисяч осіб.
У другій половині XIVст. місцеві римо-католики отримали дерев'яну церкву Пресвятої Діви Марії в якості костелу (за іншими даними - дерев'яний храм під тим же титулом спорудили 1370 року), а парафію при цій святині, за переказами, фундував ще король Казимир ІІІ. Причому, цей костел в якості філіального прослужив католикам латинського обряду до 1788 року, коли його перенесли до Новошичів як греко-католицьку церкву.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: жовтень, 06 | |
| 1822 | - висвячений на священника у Львівській катедрі архієпископом Андрієм Анквічем майбутній архієпископ Лукаш Баранецький; |
| 1929 | - освячено наріжний камінь костелу св. Вацлава у Грушвиці на Рівненщині; |
| 2001 | - отримав єпископське свячення з рук кардинала Анжело Содано майбутній Апостольський нунцій в Україні о. Іван Юркович; |
| 2007 | - новозбудований костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Кривому Розі на Дніпропетровщині консекрував єпископ Станіслав Падевський за участю єпископа Леона Дубравського; |
| 2010 | - єпископ Антал Майнек у Виноградові на Закарпатті відкрив та освятив ритуальний центр св. Яна Капістрана, до складу якого увійшла каплиця св. Цецилії; |
| 2013 | - архієпископ Петро Мальчук у Житомирі освятив на фасаді храму св. Яна з Дуклі меморіальну дошку, присвячену святому
архієпископу Зигмунту Фелінському; - в костелі св. Якова у Торуні (Польща) розпочато беатифікаційний процес колишнього ординарія Луцького єпископа Адольфа Шельонжека; |
| Наступна дата: жовтень, 07 | |
| 1742 | - у Варшаві висвячений на єпископа своїм старшим братом ординарієм Плоцьким Антонієм Дембовським призначений Кам'янець-Подільським єпископом-ординарієм о. Миколай Дембовський, майбутній Львівський архієпископ-номінант; |
| 1765 | - дерев'яний храм у Рижищеві на Київщині освятив під титулом св. Станіслава київський декан та настоятель парафії у Фастові о. Мартин Рибінський; |
| 1804 | - У Дедеркалах на Тернопільщині костел Знайдення Святого Хреста консекрував єпископ Ян Качковський; |
| 1826 | - новозбудований та оснащений храм св. Анни у Барі на Вінничині консекрував Францішек Мацкевич; |
| 1900 | - освячено новозбудований костел у Рівному під титулом під титулом Різдва Пресвятої Діви Марії і cв. Антонія Падуанського; |
| 1927 | - освячено новозбудований храм Пресвятого Серця Господа Ісуса в Гуті Степанській на Рівненщині; |
| 1928 | - о. Франциск Лісовський, призначений єпископом-помічником Львівським, рукоположений в єпископи у Львівській катедрі архієпископом Болеславом Твардовським; |
| 1931 | - освячено наріжний камінь костелу Матері Божої Остробрамської у Львові; |
| 1934 | - урочисто освячено новозбудований костел Матері Божої Остробрамської у Львові; - єпископ Стефан Вальчикевич освятив ще недобудований костел Преображення Господнього у Маневичах на Волині; |
| 1955 | - у Вероні (Італія) народився майбутній Апостольський нунцій в Україні архієпископ Клаудіо Ґуджеротті; |
| 1995 | - костел Матері Божої Фатімської у Крисовичах на Львівщині консекрував архієпископ Мар'ян Яворський; - храм св. Олександра у Києві консекрував єпископ Станіслав Широкорадюк; |
| 1997 | - єпископ Антал Майнек призначений Апостольським адміністратором Закарпаття; |
| 1999 | - єпископ Леон Дубравський заклав освячений Папою Йоаном Павлом ІІ наріжний камінь під будівництво храму Бога Отця Милосердного у Запоріжжі; |
| 2003 | - єпископ Станіслав Падевський освятив розарій з каменю, встановлений навколо храму Бога Отця Милосердного у Запоріжжі; |
| 2011 | - співкатедру Бога Отця Милосердного у Запоріжжі проголошено санктуарієм Бога Отця Милосердного; |
| 2013 | - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив відремонтований парафіяльний будинок при костелі св. Лаврентія у Жовкві на Львівщині; |
| 2014 | - єпископ Леон Малий освятив встановлену у головному вівтарі костелу св. Станіслава єп. мч. у Буську
на Львівщині копію чудотворної ікони Буської Божої Матері; - архієпископ Петро Мальчук в каплиці св. Гіацинта Одровонжа у Києві освятив копію ікони Матері Божої Жовківської (Святого Розарію), подаровану з Варшави; |
| 2017 | - архієпископ Мечислав Мокшицький ввів до костелу Пресвятої Діви Марії Матері Церкви у Києві на Перова мощі свв. Папи Йоана Павла ІІ та с. Фаустини Ковальської; |
| 2018 | - єпископ Леон Дубравський освятив капличку із скульптурою Матері Божої в огорожі костелу св. Адальберта (Войтеха)
у Гвардійському на Хмельниччині; - освячено Тау-хрест із скульптурою св. Франциска на території костелу Доброго Пастиря у Ключарках на Закарпатті; |
| 2019 | - єпископ Антал Майнек освятив встановлений у костелі Різдва Пресвятої Діви Марії у Сторожниці на Закарпатті старий орган; - єпископ Станіслав Широкорадюк в парафії Матері Божої Фатімської у Конотопі на Сумщині освятив монастир францисканців; |
| 2023 | - єпископ Петро Лучок призначений ординарієм Мукачівської дієцезії; |
Проте формально парафію у Дрогобичі заснував 16 грудня 1392 року інший король - Владислав Ягайло. І цього ж, 1392 року його коштом розпочали спорудження сучасного оборонного готичного мурованого костелу з використанням фундаментів та стін колишнього замку давньоукраїнського воєводи. 1398 року дрогобицька парафія увійшла до Перемишльської дієцезії. Перед 1418 роком засновник парафії Владислав Ягайло подарував їй село Добровляни. Завершили будівництво храму у першій половині 40-х років XV століття, про що свідчить фундація вівтарії Божого Тіла у головній наві святині, яку здійснили 1445 року брати Мартин (вікарій) і Матвій. Втім, оздоблення та оснащення костелу продовжувалось і далі. 1478 року згадується органіст Лаврентій.
Наприкінці XV століття храм у Дрогобичі був пограбований та пошкоджений під час турецько-татарських нападів, проте невдовзі його відремонтували та оснастили. 25 травня 1511 року відновлений костел консекрував на прохання єпископа Перемишльського Андрія Джевіцького архієпископ Львівський Бернардин Вільчек (під титулом Успіння Пресвятої Діви Марії, Святого Хреста і св. Лаврентія). У 1526 році завершили ще один етап ремонтно-будівельних робіт, здійснений коштом мешканців міста, та встановили новий вівтар св. Марії Магдалини. 1539 року згадується вівтар св. Лаврентія. 1543 року замовили у львівського майстра Андрія орган.
У 1558 році, 15 серпня король Зигмунт Август віддав дрогобицьку парафію разом із усіма її маєтностями та доходами Холмській кафедральній капітулі. Відтоді настоятелями тут служили холмські каноніки, які у середині 90-х років цього століття отримали статус препозитів. У 1612 році єпископ Баківський Валерій Любенецький консекрував фундований дрогобицьким старостою Миколаєм Даніловичем головний вівтар з образом Успіння Пресвятої Діви Марії, написаним 1610 року Каспером Браховичем.
Восени 1648 року костел у Дрогобичі був пограбоаний та частково понищений козаками Богдана Хмельницького і повсталими мешканцями-українцями, тривалий час не відновлювався внаслідок зубожіння міщан. Так, ще 1663 року, зокрема, частина будівлі святині була завалена, замість семи вітарів існував лише один у добудованій крухті. Реставрація храму завершилась лише 1681 року. У 1710р. Франциск Нагуйцовський фундував вівтар Пресвятої Трійці. Станом на 1722 рік костел мав вівтарі св. Франциска в пресбітерії, Матері Божої в каплиці літератів (колишній св. Миколая), Божого Тіла, св. Антонія, Святого Хреста, св. Миколая, св. Роха, свв. Йоана Хрестителя і Варфоломія. Ці ж вівтарі згадуються також 1743 року.
У 1754 році відбулась незначна реставрація костелу у Дрогобичі. 1760 року завдяки зусиллями настоятеля о. Антонія Коцельського постав новий головний вівтар, а 1780 року цех шевців фундував вівтар Преображення Господнього. У 1788р. австрійська влада вилучила дрогобицьку парафію із Холмської кафедральної капітули. Призначений тоді настоятелем колишній єзуїт о. Ігнатій Яроцький розпочав 1790 року грунтовну внутрішню і зовнішню реставрацію та перебудову занепалого храму, а також оновлення його спорядження, яке, зокрема, було збагачене перенесеним оснащенням із ліквідованого австрійською владою кармелітського костелу св. Михаїла. Зокрема, у 1795-1798рр. тривала добудова каплиці св. Миколая (пізніше - Матері Божої Святого Розарію), яку консекрували 1800 року.
Протягом наступних років костел у Дрогобичі зазнав незначних змін. Суттєві реставраційні роботи у храмі та його добудова відбулись у 1881-1882 та (особливо) у 1906-1913 роках, коли вони провадились за проектом інженера Франциска Єллонека. І світова війна не завдала істотних пошкоджень дрогобицькій святині, якщо не рахувати реквізовані австрійським військом старі дзвони, які замінили новими 1926 року. В 30-х роках завдяки зусиллям настоятеля (від 1926 року) о. Казимира Котулі костел частково відремонтували ззовні та всередині. Наприкінці цих років парафія нараховувала майже 12 тисяч вірян у місті та дев'яти сусідніх населених пунктах, мала каплиці цвинтарну Святого Хреста, залізничну Матері Божої Ченстоховської, на Млинках. Існували також костели капуцинський Імені Пресвятої Діви Марії та вже згаданий колишній кармелітський св. Михаїла, а раніше були каплиці у Трускавці, Бориславі, Стебнику і Старому Селі.
Костел у Дрогобичі радянська влада зачинила 29 червня 1949 року та використовувала його як склад театральних реквізитів. 13 грудня 1989 року його повернули місцевим римо-католикам, а 23 грудня цього ж року храм реконсекрував єпископ-помічник Перемишльський Стефан Москва із Польщі. Відтоді триває поступова реставрація святині. 24 серпня 2007 року єпископ Мар'ян Бучек освятив пам'ятник Святішому Отцю Йоану Павлу II, встановлений перед входом до костелу. 3 грудня 2016 року архієпископ Мечислав Мокшицький освятив частково виготовлений новий необароковий головний вівтар, а 24 серпня 2017 року його у викінченому варіанті освятив єпископ Едвард Кава. Дрогобицький храм є пам'яткою архітектури національного значення.
Парафію обслуговують дієцезіальні священники, служать тут також оо.-боніфратри (орден Шпитальний св. Яна Божого), працюють черниці-серафітки згромадження Сестер Страждаючої Божої Матері..
Головна сторінка