MEDENICE. Kościół p.w. Trójcy Przenajświętszej (1816 - 1824). Lwowski obw., Drohobycki r-n

82160 Меденичі,
вул. Лисенка, 3,
+380 (3244) 706-52

Меденичі вперше у джерелах згадуються 1395 роком. 1880 року у селі проживало 2266 мешканців, 1890 року - 2430, нині - майже 3300 осіб. У 1939-1941 і 1944-1959 роках були райцентром, у 1940 році отримали статус селища (міського типу).

У 1550 році парафія у Меденичах отримала фінансово-матеріальне забезпечення від короля Зигмунта ІІ Августа, який ще 1533 року надав певні привілеї селу, а місцевий дерев'яний костел міг постати ще раніше. 1604 року згадується меденицький душпастир о. Павло. Матеріали візитації парафії 1646 року свідчать, що стіни храму вже були в поганому стані, а мав він два вівтарі.

Ważne wydarzenia w historii świątyń i posłudze arcypasterzy
Bieżąca data: grudzień, 11
1938	- освячено каплицю Матері Божої Цариці Польщі у Ренові на Тернопільщині;
2010	- каплицю св. Йосифа у Шостці на Сумщині освятив єпископ Мар'ян Бучек;
Następna data: grudzień, 12
1901	- в Орнбау в Німеччині помер колишній ординарій Тираспольський єпископ Франц Цоттман, похований у місцевому костелі;
1992	- повернений костел Успіння Пресвятої Діви Марії в Отинії на Івано-Франківщині повторно освятив єпископ Маркіян Трофим'як; - єпископ Ян Ольшанський освятив новозбудований храм Матері Божої Фатімської у Гайдайках на Хмельниччині;
2000	- Апостольський нунцій в Україні архієпископ Нікола Етерович у Львівській катедрі освятив гіпсове погруддя єпископа Рафала Керницького;
2014	- архієпископ Мечислав Мокшицький ввів реліквії св. Йоана Павла ІІ до костелу Милосердя Божого і Матері Божої Неустанної Допомоги у Тернополі;
2020	- архієпископ Мечислав Мокшицький за участю єпископа Едуарда Кави консекрував костел cв. Антонія Падуанського в Олеську на Львівщині;

У 1689 році у Меденичах збудували новий дерев'яний костел коштом короля Яна III Собеського, який освятили 1702 року. Станом на 1721 рік храм мав шість вівтарів, частину яких фундувала родина Жечицьких, зокрема, головний Пресвятої Трійці та два бічних св. Йосифа і Матері Божої Ченстоховської. Святиню ремонтували перед 1743 роком (за кошти Юрія Жечицького) та 1750 року коштом місцевого настоятеля. Від 60-х років XVIII століття до початку наступного протоколи візитації парафії містять інформацію щодо поганого стану костелу, який виагає грунтовного ремонту.

Проте ремонтувати старий дерев'яний храм у Меденичах не стали, а збудували у 1816-1824 роках новий мурований. 1831 року придбали орган. У 1858 році належно оснащений костел консекрував єпископ Франциск Вежхлейський, тодішній ординарій Перемишльський. При настоятелі о. Йосифові Целецькому, який до середини 80-х років обслуговував до 1700 парафіян, що населяли майже півтора десятки сіл, у 1863 році було розписано інрер'єр святині, а 1871 року реставровано весь храм. 1882 року костел мав чотири вівтарі.

У 90-х роках ХІХ століття костел у Меденичах відновили разом із частиною його спорядження. Зокрема, 1891 року встановили новий бічний вівтар Пресвятого Серця Ісуса, 1893 року реставрували бічний вівтар Матері Божої, 1894 року встановили новий головний вівтар, 1897 року відновили храм ззовні, 1898 року - всередині. У 1900 році реставрували орган, а 1913 року постелили кам'яну підлогу. Під час Ісв. війни святиня зазнала пошкоджень і перебувала майже весь міжвоєнний період у поганому технічному стані, який вимагав термінового ремонту. Проте ремонтні роботи виконали лише 1939 року. Наприкінці 30-х років майже 2800 парафіян Меденичів та понад десяти сусідніх сіл обслуговував настоятель о. Ян Патшик, а парафія мала каплиці в Криниці та Летні (раніше була також у Кенігзау-Рівному).

Пошкодження, завдані костелу у Меденичах 1944 року, ліквідували 1945 року. Після переселення парафіян-поляків до Польщі радянська влада храм зачинила та використовувала як будинок культури. У 50-х років розібрали не тільки вежу, але й дах та стіни до половини їх висоти. Зруйновану колишню святиню повернули вірним 1989 року. З 1991 року тривала реставрація костелу за проектом дрогобицького архітектора Миколи Котіва, яка завершилась на початку XX століття. 6 листопада 2016 року архієпископ Мечислав Мокшицький освятив головний вівтар костелу.