ГОРОДОК. Костел Воздвиження Святого Хреста (1419 - 1553). Львівська обл., Львівський р-н

81500 Городок,
вул. Комарнівська, 28,
+380 (3231) 300-03

Вперше у джерелах давньоруський Городок згадується 1213 роком, хоча заснований був значно раніше, є також згадки у 1219 та 1227 роках. Тоді його внутрішня частина (дитинець), як свідчать археологічні дослідження, була потужною мурованою фортецею, навколо якої розташовувалось передмістя. У 1389 році королівське місто Городок отримало магдебурзьке право. У 1387-1434рр. великий князь литовський і король польський Владислав II Ягайло часто його відвідував та тривалий час тут мешкав, де й помер 1 червня 1434 року. Місто було осередком староства, від 1867 року - повіту, а від 1939 року - району, проте від 2020 року входить до Львівського району. Від 1906 року по ІІ світову війну називалось Городок Ягелонський. Населення - понад 16 тисяч мешканців.

У 1372 році у Городку було засновано парафію та споруджено перший (ймовірно, дерев'яний) костел коштом князя Владислава Опольчика. Наступний костел (принаймні, його готична частина) збудовано коштом короля Владислава Ягайла та родини Цеслінських з І половини XV століття по 1553 рік. 1616 року храм разом із містом знищила пожежа, а після відбудови святиня зазнала пошкоджень у 1648 та 1655 роках.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: червень, 20
1936 - єпископ Євгеній Базяк консекрував новоспоруджений храм Імені Пресвятої Діви Марії у Підвисокому на Тернопільщині;
1937 - Апостольський адміністратор Тираспольський єпископ Олександр Фрізон розстріляний радянською владою;
1988 - висвячений на священника Познаньським архієпископом Єжи Стробою майбутній єпископ-помічник Одесько-Сімферопольський Яцек Пиль;
2002 - оо. Мар’ян Бучек та Леон Малий, призначені єпископами-помічниками Львівськими, висвячені на єпископів кардиналом Мар’яном Яворським у Львівській катедрі;
2004 - перша Меса у новозбудованому костелі Непорочного Серця Пресвятої Діви Марії у Гвіздаві на Житомирщині;
2009 - єпископ Леон Дубравський освятив новозбудовану каплицю Пресвятого Серця Господа Ісуса у Пиковці на Вінничині;
Наступна дата: червень, 21
1739 - костел cв. Антонія Падуанського у Львові консекрував єпископ-помічник Львівський С. Гловинський;
1767 - помер у Варшаві колишній Львівський митрополит-архієпископ Владислав Лубенський, примас та митрополит Гнєзненський; похований в колегіаті у Ловічу;
1903 - єпископ К. Фішер консекрував новозбудований костел cв. Варвари у Бориславі на Львівщині;
1925 - закладено та освячено наріжний камінь костелу Матері Божої Неустанної Допомоги у Шибалині на Тернопільщині;
2008 - костел Матері Божої Неустанної Допомоги у Чорноморську на Одещині освятив єпископ Броніслав Бернацький;
2014 - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив хрест і територію майбутнього костелу св. Терези від Дитятка Ісуса у Львові-Брюховичах;
- каплицю Матері Божої Неустанної Допомоги у Тетірці на Житомирщині після завершення ремонту освятив єпископ Петро Мальчук;
2017 - о. Едварда Каву, номінованого єпископом-помічником Львівським, консекрував у Львівській катедрі архієпископ Мечислав Мокшицький;

У 1717 році занотовано, що костел, який тоді мав титул Божого Тіла і Воздвиження Хреста, відновили після недавньої пожежі. 1741 року у храмі було 6 вівтарів (головний Божого Тіла і Воздвиження Хрестата, бічні Успіння Матері Божої, св. Анни, Матері Божої Святого Розарію, Благовіщення і Пресвятої Трійці), а 1762 року - 7 (додався вівтар св. Юди Тадея) та 4 дзвони. У 60-70-х роках XVIII століття настоятелем парафії служив майбутній архієпископ Фердинанд Кіцький, а в 70-х роках XIXст. тут працював вікарієм майбутній святий о. Зигмунт Гораздовський.

У 1890 році святиню відновили внутрі, а 1902 року її відремонтували ззовні. Від 1926 року близько шести тисяч вірян у місті та понад десяти сусідніх селах обслуговував настоятель о. Казимир Більчевський, якого 1937 року замінив о. Павло Микульський. Парафія мала філіальні святині у Бургталі (нині - частина села Галичани), Долинянах, Уграх і Черлянах, а також у Великому Любені (до 1911-1912 років). На теренах міста у різні часи були костели францисканський Успіння Пресвятої Діви Марії, шпитальний св. Станіслава, дерев'яний св. Миколая та каплиці св. Варвари, св. Марії Магдалини і цвинтарна св. Розалії.

Джерело фотознімка: m-a-d-m-a-x.livejournal.com

Завдяки зусиллям о. Микульського у 1939-1944 роках святиню було реконструйовано та добудовано зі збереженням старої частини за проектом та участю інженера Броніслава Віктора, проте повністю завершити роботу завадило відновлення радянської влади (зокрема, не вдалось збудувати вежу). 12 квітня 1946 року о. Микульський разом із більшою частиною костельного майна виїхав до Польщі. Храм зачинили 1947 року та використовували його як складське приміщення. 15 травня його повернули вірним, а 14 серпня 1990 року освятили. У 1990-2005 роках святиню відремонтували. 17 вересня 2022 року архієпископ Перемишльський Адам Шаль з Польщі у співслужінні із єпископом Едуардом Кавою освятив новий вівтар

Джерело фотознімка: m-a-d-m-a-x.livejournal.com

Парафію обслуговують дієцезіальні священники, працюють черниці-паллотинки згромадження Сестер Місіонерок Католицького Апостольства.

Джерело фотознімка: m-a-d-m-a-x.livejournal.com
ІНШІ СВЯТИНІ, ЯКІ МАЮТЬ ТАКІ Ж:

Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.