GRÓDEK. Kościół p.w. Podwyższenia Krzyża Świętego (1419 - 1553). Lwowski obw., Lwowski r-n

81500 Городок,
вул. Комарнівська, 28,
+380 (3231) 300-03

Вперше у джерелах давньоруський Городок згадується 1213 роком, хоча заснований був значно раніше, є також згадки у 1219 та 1227 роках. Тоді його внутрішня частина (дитинець), як свідчать археологічні дослідження, була потужною мурованою фортецею, навколо якої розташовувалось передмістя. У 1389 році королівське місто Городок отримало магдебурзьке право. У 1387-1434рр. великий князь литовський і король польський Владислав II Ягайло часто його відвідував та тривалий час тут мешкав, де й помер 1 червня 1434 року. Місто було осередком староства, від 1867 року - повіту, а від 1939 року - району, проте від 2020 року входить до Львівського району. Від 1906 року по ІІ світову війну називалось Городок Ягелонський. Населення - понад 16 тисяч мешканців.

У 1372 році у Городку було засновано парафію та споруджено перший (ймовірно, дерев'яний) костел коштом князя Владислава Опольчика. Наступний костел (принаймні, його готична частина) збудовано коштом короля Владислава Ягайла та родини Цеслінських з І половини XV століття по 1553 рік. 1616 року храм разом із містом знищила пожежа, а після відбудови святиня зазнала пошкоджень у 1648 та 1655 роках.

Ważne wydarzenia
w historii świątyń i posłudze arcypasterzy
Bieżąca data: czerwiec, 17
1746 - костел у Корці на Рівненщині під титулом Успіння Пресвятої Діви Марії консекрував єпископ-помічник Київський Йосиф Чарнецький;
1753 - храм св. Станіслава у Ходоркові на Житомирщині освятив єпископ Каетан Солтик;
1906 - новозбудований костел у Ценяві на Івано-Франківщині освятив під титулом Матері Божої Ченстоховської архієпископ Львівський Йосиф Більчевський;
1989 - майбутній єпископ-помічник Кам'янець-Подільський Радослав Змітрович у Польщі висвячений на священника єпископом Станіславом Напералою;
2005 - храм св. Альберта Хмельовського у Плебанівці на Вінничині консекрував єпископ Леон Дубравський;
2006 - єпископ Мар'ян Бучек освятив відновлений костел Серця Господа Ісуса у Тамановичах на Львівщині;
2015 - Папа Римський Франциск освятив наріжний камінь нового храму св. Йоана Павла ІІ у Рівному;
2017 - архієпископ Мечислав Мокшицький консекрував санктуарій Матері Божої Фатімської у Довбиші на Житомирщині;
- єпископ Леон Малий консекрував новозбудований костел cв. Антонія у Волощі на Львівщині;
Następna data: czerwiec, 18
1993 - костел Пресвятого Серця Ісуса Христа у Козарівці на Вінничині консекрував єпископ Ян Ольшанський;
2004 - єпископ Леон Дубравський консекрував храм Матері Божої Неустанної Допомоги в Деребчині на Вінничині;
2005 - Апостольський нунцій в Україні архієпископ Іван Юркович у співслужінні єпископів Антала Майнека та Мілана Шашіка освятив хрест і наріжний камінь на місці будівництва костелу Матері Божої Ангельської в Ужгороді;
2016 - Державний секретар Ватикану кардинал П'єтро Паролін освятив Архідієцезіальний музей у Львівській курії;
- кардинал П'єтро Паролін освятив земельну ділянку і хрест, а також заклав наріжний камінь під будівництво парафіяльного духовного центру св. Йоана Павла ІІ на південному (сокільницькому) передмісті Львова;
- освячено каплицю та житлові приміщення у новозбудованій частині паллотинського осередку у Києві;
2017 - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив і заклав привезений із Франції наріжний камінь костелу св. Терези від Дитяти Ісуса у Львові-Брюховичах;

У 1717 році занотовано, що костел, який тоді мав титул Божого Тіла і Воздвиження Хреста, відновили після недавньої пожежі. 1741 року у храмі було 6 вівтарів (головний Божого Тіла і Воздвиження Хрестата, бічні Успіння Матері Божої, св. Анни, Матері Божої Святого Розарію, Благовіщення і Пресвятої Трійці), а 1762 року - 7 (додався вівтар св. Юди Тадея) та 4 дзвони. У 60-70-х роках XVIII століття настоятелем парафії служив майбутній архієпископ Фердинанд Кіцький, а в 70-х роках XIXст. тут працював вікарієм майбутній святий о. Зигмунт Гораздовський.

У 1890 році святиню відновили внутрі, а 1902 року її відремонтували ззовні. Від 1926 року близько шести тисяч вірян у місті та понад десяти сусідніх селах обслуговував настоятель о. Казимир Більчевський, якого 1937 року замінив о. Павло Микульський. Парафія мала філіальні святині у Бургталі (нині - частина села Галичани), Долинянах, Уграх і Черлянах, а також у Великому Любені (до 1911-1912 років). На теренах міста у різні часи були костели францисканський Успіння Пресвятої Діви Марії, шпитальний св. Станіслава, дерев'яний св. Миколая та каплиці св. Варвари, св. Марії Магдалини і цвинтарна св. Розалії.

Źródło zdjęcia: m-a-d-m-a-x.livejournal.com

Завдяки зусиллям о. Микульського у 1939-1944 роках святиню було реконструйовано та добудовано зі збереженням старої частини за проектом та участю інженера Броніслава Віктора, проте повністю завершити роботу завадило відновлення радянської влади (зокрема, не вдалось збудувати вежу). 12 квітня 1946 року о. Микульський разом із більшою частиною костельного майна виїхав до Польщі. Храм зачинили 1947 року та використовували його як складське приміщення. 15 травня його повернули вірним, а 14 серпня 1990 року освятили. У 1990-2005 роках святиню відремонтували. 17 вересня 2022 року архієпископ Перемишльський Адам Шаль з Польщі у співслужінні із єпископом Едуардом Кавою освятив новий вівтар

Źródło zdjęcia: m-a-d-m-a-x.livejournal.com

Парафію обслуговують дієцезіальні священники, працюють черниці-паллотинки згромадження Сестер Місіонерок Католицького Апостольства.

Źródło zdjęcia: m-a-d-m-a-x.livejournal.com
INNE ŚWIATYNI Z TYMI SAMYMI:
Lokalizacja: Archid-ja Lwowska, Lwowski obw.; Status: KOŚCIOŁY / Zwyczajne; Przynależność i stan: Katolickie / Rzymsko-katolicke; Wezwanie: JEZUSA CHRYSTUSA / Krzyża, męki; Wiek: 1. XII-XV wieki / XV wiek, 2. XVI-XVIII wieki / XVI wiek; Duchowieństwo: Zakonnice / Міsjonarki;