ГОРОДОК. Колишній костел Успіння (Внебовзяття) Пресвятої Діви Марії (143? - 146?). Львівська обл., Львівський р-н

81500 Городок,
вул. Перемишльська

Вперше у джерелах давньоруський Городок згадується 1213 роком, хоча заснований був значно раніше, є також згадки у 1219 та 1227 роках. Тоді його внутрішня частина (дитинець), як свідчать археологічні дослідження, була потужною мурованою фортецею, навколо якої розташовувалось передмістя. У 1389 році королівське місто Городок отримало магдебурзьке право. У 1387-1434рр. великий князь литовський і король польський Владислав II Ягайло часто його відвідував та тривалий час тут мешкав, де й помер 1 червня 1434 року. Місто було осередком староства, від 1867 року - повіту, а від 1939 року - району, проте від 2020 року входить до Львівського району. Від 1906 року по ІІ світову війну називалось Городок Ягелонський. Населення - понад 16 тисяч мешканців.

Вважається, що францисканці у Городку служили вже з другої половини XIV століття, проте їх монастир тут формально був заснований лише 1429 року королем Владиславом Ягайлом, який передав їм давньоруський храм та його територію. Вперше францисканський костел згадується у другій половині XVI століття, а 1592 року його після реставрації консекрував під титулом Успіння Пресвятої Діви Марії архієпископ Ян Соліковський. В XVII столітті храм вже мав бічну каплицю та чотири дерев'яних вівтарі (головний - Матері Божої, бічні - св. Анни, св. Антонія та Матері Божої), замість початкових трьох.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: листопад, 15
1591 - храм св. Анни у Сусідовичах на Львівщині консекрував архієпископ Я. Соліковський;
1682 - костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Перевалах на Волині консекрував єпископ Холмський Станіслав Сьвєнціцький;
1942 - майбутній єпископ-ординарій Кам'янець-Подільський Ян Ольшанський висвячений на священника у Львові у семінарійному костелі архієпископом Болеславом Твардовським;
2000 - архієпископ М. Яворський освятив тимчасову каплицю, прибудовану до поверненого костелу св. Якова Ап. у Краковці на Львівщині;
2014 - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив відновлену каплицю Матері Божої Святого Розарію в Косові на Івано-Франківщині;
2018 - архієпископ Мечислав Мокшицький інтронізував мощі св. Йоана Павла ІІ та освятив бічний вівтар Божого Милосердя в костелі Христа Царя в Івано-Франківську;
Наступна дата: листопад, 16
1739 - призначено ординарієм Кам'янець-Подільським майбутнього митрополита Львівського єпископа Вацлава Сераковського;
1884 - єпископ Кирило Любовицький освятив костел св. Анни у Малині на Житомирщині;
1902 - висвячено на єпископа в Санкт-Петербурзі о. Едварда Роппа, призначеного єпископом-ординарієм Тираспольської дієцезії;
2007 - єпископ Станіслав Падевський освятив каплицю Матері Божої Остробрамської у придбаному будинку у Шахтарську на Донеччині;

Відомо, що ще 1717 року будівлі монастиря францисканців були дерев'яними, а замінили їх мурованими ще до закриття монастиря австрійською владою, яке відбулось 1782 року. Будівлі монастиря та костелу стали використовувати відповідно як казарму та військовий склад, що залишилось незмінним також і в міжвоєнний період (правда, тоді костел став військовою каплицею) та навіть в радянські часи. У 80-х роках будівлі передали під складські приміщення Львівського заводу «Кінескоп».

У серпні 1994 року руїни колишнього францисканського костельно-монастирського комплексу отримали греко-католицькі ченці Студійського статуту для реконструкції під монастир і церкву. В ході обстежувальних робіт виявили, що більш ранні будівельні етапи давньоруського храму частково збережені у наві та апсиді. Затвердили варіант реконструкції М. Рибенчука, відповідно до якого комплекс знову набув ознак давньоруської архітектури. Роботи з відновлення розпочались 1996 року. 19 серпня 2001 року колишній реконструйований костел освятили як студитську церкву під титулом Преображення Господнього.

У Городку в різні часи були також костели парафіяльний Воздвиження Святого Хреста, шпитальний св. Станіслава, дерев'яний св. Миколая та каплиці св. Варвари, св. Марії Магдалини і цвинтарна св. Розалії.

СВЯТИНІ,
ЯКІ МАЮТЬ ТАКІ Ж:
Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.
Фільми