КОМАРНО. Колишній костел Різдва Пресвятої Діви Марії (1658). Львівська обл., Львівський р-н

81562 Комарно

За археологічними даними Комарно (у радянські часи - Комарне) заснували у ХІІст., одним з його перших власників був боярин Митко Друцький, проте перша документальна згадка про поселення датується 1427 роком. Є також згадка у 1450, 1454 і 1471 роках. 28 березня 1473 року отримало магдебурзьке право. У 1578 році тут проживало 435 мешканців, 1880 року - 5079, у тому числі приблизно 2000 греко- і 1000 римо-католиків, 1921 року - 5009, з них 2382 поляків і 1724 українців, нині - понад 3700 осіб. У 1940-1959рр. місто було райцентром, потім увійшло до Городоцького району, а від 2020 року належить Львівському.

В Комарні 1473 року, коли постало магдебурзьке право, також заснували парафію та збудовали перший (дерев'яний) костел коштом місцевого власника Станіслава Ходецького. Ймовірно, що цей храм протягом наступних майже двох століть перебудовувався (теж із дерева).

Спорудження сучасної мурованої святині в Комарні завершили 1658 року за проектом львівського архітектора Войтеха Капіноса (від 1643 року) коштом чергового власника міста Миколая Остророга завдяки зусиллям настоятеля о. Флоріана Левіна. 8 жовтня того ж, 1658 року костел консекрував архієпископ Львівський Ян Тарновський.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: квітень, 18
2000 - єпископ Леон Дубравський проголосив костел Божого Милосердя у Вінниці санктуарієм Божого Милосердя;
Наступна дата: квітень, 19
1648 - архієпископ Микола Кросновський консекрував відремонтований костел Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією у Більшівцях на Івано-Франківщині;
1925 - освячено земельну ділянку під будівництво костелу Матері Божої Неустанної Допомоги у Шибалині на Тернопільщині;
2011 - колишній секретар Конгрегації у справах беатифікації і канонізації архієпископ Едвард Новак у Львові очолив урочистість перенесення мощей св. архієпископа Йосифа Більчевського із Янівського цвинтаря до катедри;

Завдяки значному фінансово-майновому забезпеченню парафія в Комарні 1688 року стала препозитурою. У 20-х роках наступного століття храм містив три вівтарі із скульптурками Народження Матері Божої (головний) та Розп'яття і св. Антонія (бічні), а також інше багате костельне оснащення. У 60-х роках перед фасадом святині збудували дзвіницю та огородили прилеглу територію із цвинтарем і парафіяльним будинком. У 1774-1794 роках відбулось відновлення костелу після пожежі 1774 року. Завдяки зусиллям настоятеля о. Матеуша Вуйціковського він отримав нові вівтарі - головний, освячений 1787 року, та 5 бічних.

У 30-х роках ХХ століття костел в Комаррні частково відновили коштом парафіян і родини Лянцкоронських. Храм на той час мав чотири вівтарі - головний із образами Матері Божої з Дитятком XVII століття і св. Казимира, бічні із скульптуркою Христа Розіп'ятого, образом Пресвятої Трійці та іконою Святої Родини, інше значне костельне оснащення та вже згадану дзвіницю із трьома дзвонами. Від 1926 року парафію, що охоплювала півтори десятки населених пунктів та нараховувала понад 7 тисяч вірян, обслуговував настоятель о. Мар'ян Чех. До неї належали філіальний костел в Адріянові та цвинтарна каплиця в Комарні.

Джерело фотознімка: m-a-d-m-a-x.livejournal.com

Літом 1946 року о. Чех разом із вікарієм та частиною парафіян-поляків виїхав до Польщі, забравши із собою найцінніший костельний інвентар. Святиню радянська влада зачинила та використовувала її як складське приміщення. 1992 року колишній храм повернули римо-католикам, які 16 серпня цього року звершили у ньому перше богослужіння, проте пізніше його віддали греко-католикам. Тому католики латинського обряду змушені послуговуватись цвинтарною каплицею.

Джерело фотознімка: m-a-d-m-a-x.livejournal.com
ІНШІ СВЯТИНІ, ЯКІ МАЮТЬ ТАКІ Ж:

ОСНОВНІ ПОДІЇ ЧИ ПУБЛІКАЦІЇ, ПОВ'ЯЗАНІ ІЗ СВЯТИНЕЮ
Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.