|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
81521 Родатичі
Село Родатичі (Городятичі) відоме у документах від 1370 року. Протягом кількох століть переважну більшість населення у ньому сформували поляки, зокрема, 1880 року їх було 1863 осіб, тоді як українців - лише 89. Нині тут проживає понад 1900 мешканців. Раніше належало до Городоцького району, тепер - до Львівського.
Перший (дерев'яний) костел та парафія у Родатичах постали вже на початку XV століття. 1449 року парафію, яка тоді мала титул Всіх Святих, відновили брати Ян, Миколай, Петро, Станіслав і Матей, що були спадковими війтами села. Черговий дерев'яний храм після пожежі попереднього збудовали 1689 року завдяки зусиллям настоятеля о. Каспера Голембського. Цей костел згадується 1717 року як споруджений із дубового дерева, з трьома вівтарями, а, принаймні, у 1741-1774 роках він мав ще один вівтар.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: березень, 22 | |
| 2009 | - єпископ Маркіян Трофим’як у співслужінні єпископів Станіслава Падевського та Мар'яна Бучека освятив відремонтований орган в катедрі у Харкові; |
| Наступна дата: березень, 23 | |
| 1860 | - єпископ Перемишльський Франциск Вежхлейський отримав призначення на Львівську митрополичу кафедру; - призначений єпископом-ординарієм Кам'янець-Подільським єпископ-помічник Антоній Фіалковський; |
| 1930 | - освячено каплицю св. Йосифа у Мукачеві на Закарпатті; |
| 2014 | - архієпископ Мечислав Мокшицький урочисто впровадив до каплиці Всіх Святих костелу Бога Отця Милосердного у Запоріжжі мощі свв. Йосифа Більчевського і Зигмунта Гораздовського, а також бл. Якова Стрепи; |
Попри спроби відновлення стара святиня стала непридатною, тому 1817 року було збудовано новий дерев'яний храм, який 1 серпня цього ж року освятив о. Пій Клюгер. Тоді ж спорудили також дзвіницю, а наступного року - парафіяльний дім. 1822 року архієпископ Андрій Анквич під час візитації освятив дзвони 'Петро', 'Ян' та 'Алоїзій' (тоді костел мав три вівтарі). Протягом цього століття здійснювались незначні ремонтні роботи в святині, проте стала очевидною потреба нового храму.
Тому 15 квітня 1897 року завдяки коштам настоятельки згромадження Сестер Божого Провидіння м. Марії Антоніни Мірської у Родатичах розпочалось спорудження мурованого костелу за проектом львівського архітектора Альфреда Каменобродського. І вже 2 жовтня 1998 року цей храм освятив його настоятель о. Зенон Любомирській, проте робота із оздобленням та оснащенням святиня продовжувалась і далі, що теж було частково оплачено м. Мірською (зокрема, вівтарі з образами, скульптури святих, три дзвони, орган і т.д.). 4 червня 1905 року належно оснащений та оздоблений храм консекрував архієпископ Йосиф Більчевський. Цього ж року на місцевому кладовищі було поховано фундаторку костелу м. Марію Антоніну Мірську.
У 1923 році святиню було огороджено, а архієпископ Болеслав Твардовський. освятив два дзвони (через два роки освятили також третій дзвін). Від 1933 року 2800-2900 вірян Родатичах та ще чотирьох селах обслуговував настоятель о. Антоній Познанський, а парафія до 1909 року мала філіальні святині у Вовчухах та Братковичах. Аж до середини 40-х років, коли парафію разом із костельним майном покинули, виїзджаючи до Польщі священники та парафіяни, у храмі здійснювались лише дрібні ремонти.
У 1952-1956 роках костел використовувався в якості зерносховища та складу хімікатів, а потім у ньому облаштували клуб культури. За непідтвердженою інформацією, в 90-х роках покинутий храм намагались реставрувати поляки, проте місцева громада не дозволила їм це зробити (вдалось відновити тільки капличку-усипальницю м. Мірської та чотирьох черниць на кладовищі). Нині костел перебуває у стані повністю занедбаної руїни.
Головна сторінка