81521 Родатичі
Село Родатичі (Городятичі) відоме у документах від 1370 року. Протягом кількох століть переважну більшість населення у ньому сформували поляки, зокрема, 1880 року їх було 1863 осіб, тоді як українців - лише 89. Нині тут проживає понад 1900 мешканців. Раніше належало до Городоцького району, тепер - до Львівського.
Перший (дерев'яний) костел та парафія у Родатичах постали вже на початку XV століття. 1449 року парафію, яка тоді мала титул Всіх Святих, відновили брати Ян, Миколай, Петро, Станіслав і Матей, що були спадковими війтами села. Черговий дерев'яний храм після пожежі попереднього збудовали 1689 року завдяки зусиллям настоятеля о. Каспера Голембського. Цей костел згадується 1717 року як споруджений із дубового дерева, з трьома вівтарями, а, принаймні, у 1741-1774 роках він мав ще один вівтар.
| Ważne wydarzenia w historii świątyń i posłudze arcypasterzy |
|
|---|---|
| Bieżąca data: październik, 09 | |
| 1705 | - первісний костел св. Йосифа Обручника i Пресвятої Діви Марії у Мельниці на Волині консекрував єпископ Олександр Виговський; |
| 1718 | - єпископ-помічник Львівський Фелікс Шанявський консекрував храм Пресвятої Трійці у Терновиці (Брухналі) на Львівщині; |
| 1774 | - єпископ-помічник Луцький Франциск Коморницький консекрував кармелітський костел св. Іллі, пророка в Луцьку; |
| 1938 | - новоспоруджений костел Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією у Литвинові на Тернопільщині освятив архієпископ Болеслав Твардовський; - новозбудований храм Воздвиження Святого Хреста у Новому Селі на Львівщині освятив єпископ Перемишльський Францішек Барда; |
| 2013 | - єпископ Мар'ян Бучек освятив територію під будівництво другої частини комплексу резиденції єпископа, Курії та парафіяльного будинку у Харкові; |
| 2021 | - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив нові вітражі Ісуса Доброго Пастиря, Пресвятої Діви Марії, св. Йосифа, бл. Целестина, св. Йоана Павла II та св. Фаустини в костелі Божого Милосердя у Львові-Рясному; |
| Następna data: październik, 10 | |
| 1717 | - храм у Тинній на Хмельниччині консекрував єпископ Стефан Рупневський під титулом Успіння Пресвятої Діви Марії i св. Войцеха; |
| 1737 | - інгрес митрополита Львівського архієпископа Миколая Вижицького до Львівської архікатедри; |
| 1775 | - архієпископ Вацлав Сераковський консекрував костел Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією у Богородчанах на Івано-Франківщині та освятив головний і бічні вівтарі; |
| 1837 | - єпископ Франциск Мацкевич консекрував костел св. Миколая у Смтричі на Хмнльниччині; |
| 1892 | - єпископ Антоній Церр консекрував костел Пресвятої Трійці у Канделі на Одещині; |
| 1906 | - о. Владислав Бандурський отримав призначення єпископом-помічником Львівським; |
| 1937 | - новоспоруджену каплицю Різдва Пресвятої Діви Марії у Джурині на Тернопільщині освятив о. Ян Дзюбан; |
| 1998 | - єпископ Станіслав Падевський став Львівським єпископом-помічником; - костел-церкву бл. Теодора Ромжі у Нижньому Коропці на Закарпатті консекрували єпископ Антал Майнек та греко-католицький владика Іван Семедій; |
| 1999 | - єпископ Рейгард Леттман з Німеччини освятив орган у Луцькій катедрі; - костел Пресвятої Трійці у Новгородці на Запоріжжі консекрував єпископ Леон Дубравський; |
| 2009 | - єпископ Мар'ян Бучек освятив фундаменти костелу Успіння Пресвятої Діви Марії і св. Архангела Михаїла у Мелітополі на Запоріжжі; |
| 2020 | - новозбудований костел Преображення Господнього в Кодимі на Одещині освятив єпископ Станіслав Широкорадюк; - єпископ Станіслав Широкорадюк освятив стації Хресної дороги у костелі св. Станіслава єп. мч. у Балті на Одещині; |
Попри спроби відновлення стара святиня стала непридатною, тому 1817 року було збудовано новий дерев'яний храм, який 1 серпня цього ж року освятив о. Пій Клюгер. Тоді ж спорудили також дзвіницю, а наступного року - парафіяльний дім. 1822 року архієпископ Андрій Анквич під час візитації освятив дзвони 'Петро', 'Ян' та 'Алоїзій' (тоді костел мав три вівтарі). Протягом цього століття здійснювались незначні ремонтні роботи в святині, проте стала очевидною потреба нового храму.
Тому 15 квітня 1897 року завдяки коштам настоятельки згромадження Сестер Божого Провидіння м. Марії Антоніни Мірської у Родатичах розпочалось спорудження мурованого костелу за проектом львівського архітектора Альфреда Каменобродського. І вже 2 жовтня 1998 року цей храм освятив його настоятель о. Зенон Любомирській, проте робота із оздобленням та оснащенням святиня продовжувалась і далі, що теж було частково оплачено м. Мірською (зокрема, вівтарі з образами, скульптури святих, три дзвони, орган і т.д.). 4 червня 1905 року належно оснащений та оздоблений храм консекрував архієпископ Йосиф Більчевський. Цього ж року на місцевому кладовищі було поховано фундаторку костелу м. Марію Антоніну Мірську.
У 1923 році святиню було огороджено, а архієпископ Болеслав Твардовський. освятив два дзвони (через два роки освятили також третій дзвін). Від 1933 року 2800-2900 вірян Родатичах та ще чотирьох селах обслуговував настоятель о. Антоній Познанський, а парафія до 1909 року мала філіальні святині у Вовчухах та Братковичах. Аж до середини 40-х років, коли парафію разом із костельним майном покинули, виїзджаючи до Польщі священники та парафіяни, у храмі здійснювались лише дрібні ремонти.
У 1952-1956 роках костел використовувався в якості зерносховища та складу хімікатів, а потім у ньому облаштували клуб культури. За непідтвердженою інформацією, в 90-х роках покинутий храм намагались реставрувати поляки, проте місцева громада не дозволила їм це зробити (вдалось відновити тільки капличку-усипальницю м. Мірської та чотирьох черниць на кладовищі). Нині костел перебуває у стані повністю занедбаної руїни.
Kościoły i kaplice Ukrainy