 |  |  |  |  |
|---|
 |  |  |  |  |
|---|
 |  |  |  |  |
|---|
| | | | |
|---|
| | | | |
|---|
| | | | |
|---|
81033 Краківець
Крак(і/о)вець вважається заснованим 1320 року, хоча перша документальна згадка про нього датується 1423 роком. У 1425 році отримав магдебурзьке право, підтверджене 1520 року. 1880 року серед 1895 мешканців Краківця було 610 греко- і 381 римо-католиків, а станом на 1 січня 1939 року тут проживало 1840 осіб, у тому числі 640 українців-греко-католиків, 80 українців-римо-католиків і 350 поляків). Від 17 січня 1940 року Краківець якийсь час був райцентром, а з 1957 року є селищем міського типу, яке нині має понад 1100 мешканців.
Того ж 1425 року, коли Краківець отримав магдебургію, було засновано також і парафію та споруджено дерев'яний костел. 1427 року згадується місцевий настоятель о. Ян Маньковський, який відмовився від служіння у Краківці. В середині XVI століття тодішній власник Краківця Станіслав Фредро збудував черговий дерев'яний храм, який пізніше переробив на молитовний дім кальвіністів, наказавши спалити усі ікони. Римо-католики змушені були перенести богослужіння до каплиці у Гнійниці (нині - Глиниці).
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: грудень, 07 | |
| 1998 | - Папа Йоан Павло II для костелу Бога Отця Милосердного у Запоріжжі освятив наріжний камінь та передав його майбутньому єпископу о. Яну Собіло через свого секретаря майбутнього архієпископа о. Мечислава Мокшицького; |
| 2001 | - призначений титулярним архієпископом Равелло та Апостольським нунцієм в Грузії і Вірменії (а потім - і в Азербайджані) майбутній Апостольський нунцій в Україні о. Клаудіо Ґуджеротті; |
| 2008 | - єпископ Ян Нємєц освятив вівтар каплиці Успіння Пресвятої Діви Марії у Волиці на Хмельниччині; |
| Наступна дата: грудень, 08 | |
| 1737 | - інгрес до Кам'янець-Подільської катедри єпископа Франциска Кобельського; |
| 1873 | - о. Валерій Буш освятив новозбудований костел Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Печеніжені на Івано-Франківщині; |
| 1878 | - висвячений на священника у Перемишлі (Польща) місцевим ординарієм єпископом Мацеєм Хіршлером майбутній єпископ-помічник Львівський та кардинал Ян Пузина; |
| 1890 | - освячено новозбудований костел св. Йосифа, Обручника Пресвятої Діви Марії у Поникві на Львівщині; |
| 1926 | - новозбудовану каплицю у Рокитному на Рівненщині освятив о. Станіслав Фіялковським; |
| 1930 | - новоспоруджений костел Христа Царя у Львові-Брюховичах освятив архієпископ Болеслав Твардовський; |
| 1933 | - новозбудований костел св. Ізидора у Римачах на Волині освятив о. Стефан Ястжембський; |
| 1991 | - єпископ Ян Пурвінський освятив повернені верхній та нижній храми у Бердичеві на Житомирщині; |
| 1992 | - єпископ Маркіян Трофим'як в Остап'єму на Тернопільщині повторно освятив повернений храм під титулом Матері Божої Неустанної Допомоги i св. Вацлава; |
| 1995 | - єпископ Ян Ольшанський освятив новозбудований костел Пресвятої Трійці у Волочиську на Хмельниччині; |
| 2006 | - о. Ян Нємєц, призначений єпископом-поміником Кам'янець-Подільськи, консекрований кардиналом Мар'яном Яворським у Кам'янець-Подільському катедрі; |
| 2007 | - єпископ Мар'ян Бучек освятив дзвінницю поруч з каплицею Матері Божої Чудотворного Медальйона та св. Андрія Боболі у Мерефі на Харківщині та дзвін на ній; |
| 2010 | - о. Ян Собіло, номінований єпископм-помічником Харківсько-Запорізьким, висвячений на єпископа у Харківській катедрі єпископом Харківсько-Запорізьким Мар’яном Бучеком; |
| 2018 | - єпископ Віталій Кривицький в каплиці Воздвиження Хреста Господнього у Києві освятив пам'ятну таблицю о. Тадеушу Хоппе SDB; |
| 2019 | - єпископ Едвард Кава в костелі св. Миколая у Куликові на Львівщині освятив новий вівтар, амвон, вхідні двері та відновлений вівтарний хрест; |
У 1604 році римо-католики повернули парафію у Краківці, а 1609 року чергова власниця міста Анна Острозька фундувала фінансово-майнове забезпечення її діяльності. У першій половині XVIII століття відбудований родиною місцевих власників Цетнерів після двох пожеж та належним чином оснащений дерев'яний костел було консекровано під титулом св. Якова, Апостола, 29 травня 1744 року. Цей храм містив п'ять нових вівтарів, виготовлених коштом настоятеля о. Кшиштофа Бялковського та опікуна малолітніх Цетнерів Ігнатія Сапеги. Ця святиня простояла, принамйні, до 1792 року.
Сучасний неокласичний мурований костел спорудили у 1785-1787 роках на новому місці за кошти Ігнатія Цетнера. 1846 року храм мав головний вівтар Матері Божої і св. Ігнатія Лойоли та шість бічних - Матері Божої Святого Скапулярію, Господа Ісуса, св. Антонія Падуанського, Пресвятої Трійці і св. Якова, св. Якова, св. Станіслава. 1854 року храм консекрували. 1871 року парафіяни замінили новим вівтар св. Якова, а 1886 року встановили новий вівтар Господа Ісуса. 1914 року планували здійснити ремонт святині, проте перешкодила І світова війна. На початку ж ІІ світової війни, 12 вересня 1939 року під час військових дій костел зазнав пожежі, його інтер'єр згорів повністю.
Від 1934 року понад 3300 вірян у місті та у майже двох десятках навколишніх сіл обслуговував настоятель о. Адольф Лабно, а парафія мала філіальні святині у Волі Гнійницькій, яку як Волю Глиницьку приєднали до села Глиниці, Вульці Росновській (нині - Роснівка) та знищеній 1944 року полонізованій німецькій колонії Реберг (Пишівка). В останньому селі єпископ Йосиф Пельчер 1904 року освятив колишній молитовний дім євангелістів в якості римсько-католицької каплиці.
У 1941 році богослужіння перенесли до пристосованого приміщення в Польському домі. І лише 1958 року вигорілий колишній костел радянська влада перебудувала, поділивши на чотири поверхи, щоб згодом облаштувати у ньому виробничі приміщення заводу «Ритм» (структурного підрозділу Львівського заводу телеграфної апаратури). 2000 року занедбану будівлю колишнього римсько-католицького храму повернули вірним. 15 листопада 2000 року архієпископ Мар'ян Яворський освятив тимчасову каплицю, прибудовану до поверненого костелу. Капітальний ремонт храму вимагав надто великих для відновленої парафії коштів. Лише 2021 року почалось його відновлення (прпинаймні, було встановлено новий дах).
Краківець обслуговують дієцезіальні священники з парафії cвв. Апп. Петра і Павла у Яворові.
