ГУСАКІВ. Костел св. Станіслава єп. мч. (1719 - 1724). Львівська обл., Яворівський р-н

81353 Гусаків

Поселення Гусаків отримало магдебурзьке право 1525 року, проте спорудження тут міста почалося лише у 1541 році. Нині - село з населенням понад півтисячі мешканців.

У 1542 році до Гусакова було перенесено парафію з Боєвич, засновану 23 червня 1408 року коштом братів Преслава і Миколая. У 1543 році архієпископ П. Стажеховський консекрував перший дерев'яний костел, збудований завдяки Боратинському. 1627 року новий дерев'яний храм споруджено за кошти Корняктів. У 1694 році було збудовано третю дерев'яну святиню завдяки Семеновським та Харчевським після пожежі попередньої 1678 року

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: березень, 07
1667 - о. Войтеха Корицинського призначили єпископом-ординарієм Кам'янець-Подільським;
Наступна дата: березень, 08
1890 - в Тернополі народився майбутній Львівський архієпископ-митрополит Євгеній Базяк;
2024 - єпископи надали санктуарію Страстей Господніх в Шаргороді на Вінничині статус Всеукраїнської кальварії;

У 1719-1724 роках у Гусакові спорудили зусиллями о. Я. Мусікевича та коштом Ф. Харчевського сучасний мурований костел (дерев'яний храм розібрали, з отриманих матеріалів збудували каплицю у Боєвичах). 17 вересня 1724 року цей костел консекрував єпископ К. Шембек. У 1777-1780 роках святиню було ремонтовано та перебудовано. 1828 року відновлений костел консекрував єпископ Я. Потоцький. У 1881, 1913-1914, 1916, 1927 та 1932-1937 роках відбулися чергові ремотні роботи у храмі.

З 1948 по 1989 роки святиню було закрито (зерносховище). Гусаків обслуговують дієцезіальні священники з парафії Всіх Святих у Міжинці.

СВЯТИНІ,
ЯКІ МАЮТЬ ТАКІ Ж:
Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.
Фільми