|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
81340 Судова Вишня,
вул. Бандери, 25,
+380 (3234) 373-54,
www: sudovavyshnia.ofm.org.ua
Вперше Вишня згадується у Галицько-Волинському літописі 1230 роком, міські права отримала 1368 року. Від 1545р. тут проводились сесії перемишльського суду, тому Вишню стали називати Судовою, проте у документах ця назва зафіксована вперше лише 1741 року. У 1867р. стала центром повіту (до 1918 року). 1880 року мала 3983 мешканців, у тому числі 2013 українців, 1280 поляків і 674 німців, з яких 2362 були греко- і 458 римо-католиками; наприкінці 30-х років ХХст. - понад 5000, а нині - понад 6500. У 1939-1941 та 1944-1959рр. була райцентром, потім увійшла до Мостиського району, а від 2020 року - до Яворівського.
У 1368 році у Вишні, коли було отримано магдебурзьке право, коштом короля Казимира Великого заснували парафію та збудували перший (ймовірно, дерен'яний) костел, проте перший місцевий душпастир (о. Томаш) згадується лише 1393 року. У середині XVIст. настоятелем тут був о. Мартин Кровіцький, який майже на півстоліття зробив парафію протестантською.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: березень, 16 | |
| 1910 | - Папа Пій X визнав бл. архієпископа Якова Стрепу покровителем Львівської архідієцезії; |
| 2014 | - єпископ Антал Майнек освятив відновлений костел св. Йоана Непомуки у Рахові на Закарпатті; |
| 2019 | - костел св. Ап. Петра в Одесі було проголошено малою базилікою; - храм св. Йосифа у Гнівані на Вінничині проголошено санктуарієм св. Йосифа; |
| Наступна дата: березень, 17 | |
| 1795 | - у Лозовиці біля Климовичів у Білорусі народився майбутній єпископ-помічник Тираспольський Вікентій Ліпський; |
У 1589 році настоятелем відновленої парафії у Вишні став о. Яків Соліковський, який розпочав будівництво мурованого храму. 1605 року король Зигмунт ІІІ повернув парафії втрачені після періоду протестантизму привілеї та майно. Костел добудував наступний настоятель о. Каспер Рожинській. 1620 року цю святиню (під титулом св. Миколая) разом із двома вівтарями консекрував єпископ Ян Венжик. Храм мав окрему дерев'яну дзвіницю з двома дзвонами та, принаймні, одну каплицю (св. Анни). 1785 року його знищила пожежа, будівлю демонтували.
Після пожежі вишенські парафіяни послуговувались костелом Успіння Пресвятої Діви Марії оо.-реформатів, а від 1858 року, після і його пожежі - місцевою церквою. Понад сто років парафія не мала власного храму. Лише 1884 року було закладено наріжний камінь під його будівництво, яке завершили 1890 року освяченням новоспорудженої святині. 1891 року було придбано два нові дзвони. У 20-х - 30-х роках ХХ століття костел відновили та знову придбали нові дзвони замість конфіскованих під час Ісв. війни. Храм містив дерев'яні головний вівтар з образом Матері Божої з Дитятком та два бічні з іконами Пресвятого Серця Ісуса і Матері Божої Непорочної.
Від 1919 року парафію обслуговував настоятель о. Ян Пельчарський, якого 1937 року замінив о. Станіслав Рибак. Тоді до чотирьох тисяч вірян проживало у Судовій Вишні та ще понад десятці сусідніх сіл, а філіальні каплиці мали Віжомля, Вовчищів, Волостків і Кульматичі. Під час ІІ світової війни знову конфіскували дзвони. 1947 року радянська влада святиню зачинила, перетворивши її на склад. Повернули її вірним 1989 року. Храм було відремонтовано, втрачені вівтарі замінили вівтарем із Таманович.
Парафію обслуговують францисканці-бернардини (орден Братів Менших).
Головна сторінка