TAMANOWICE. Kościół p.w. Najświętszego Serca Pana Jezusa (1894 - 1895). Lwowski obw., Jaworowski r-n

81352 Тамановичі

Вперше село Тамановичі згадується у документах XVI століття. Нині проживає тут лише близько двох сотень мешканців. Входило до Мостиського району, а від 2020 року - до Яворівського.

Римо-католики села належали до парафії св. Станіслава єп. мч. у Гусакові. У XVIII столітті Тамановичі мали приватну каплицю, яка згадується, принаймні, у 1743 та 1753 роках. У 1879-1880 роках Дрогойовські, власностю яких село було аж до ІІ світової війни, збудували муровану каплицю-усипальницю св. Казимира, дозволивши використовувати її для богослужінь. У 1886 році коштом тих же Дрогойовський за проектом будівничого М. Заянчковського з Перемишля спорудили парафіяльний будинок, а 1887 року у Тамановичах було утворено парафіяльну експозитуру.

Ważne wydarzenia w historii świątyń i posłudze arcypasterzy
Bieżąca data: listopad, 08
1908	- теребовельський декан та настоятель о. Станіслав Коженьовський освятив ще не завершений храм Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Глещаві на Тернопільшині;
1998	- костел св. Архангела Михаїла у Кузьмині на Хмельниччині освятив єпископ Ян Ольшанський;
Następna data: listopad, 09
1834	- інгрес до Львівської архікатедри митрополита-архієпископа Франциска Лушина;
1924	- вмуровано наріжний камінь костелу cв. Станіслава Костки у Чемеринцях на Львівщині;
1996	- храм Діви Марії Цариці у Кобелевиці на Закарпатті освятив єпископ Антал Майнек;
1997	- костел Різдва Пресвятої Діви Марії у Коростишеві на Житомирщині консекрував єпископ Станіслав Широкорадюк;
2019	- у Київській співкатедрі консекрований Апостольським нунцієм в Україні архієпископом Клаудіо Гуджеротті о. Олександр Язловецький, призначений єпископом-помічником Київсько-Житомирським;
2020	- у крипті Кам'янець-Подільської катедри поряд з єпископом-ординарієм Яном Ольшанським похоронено єпископа-помічника Яна Нємца;

У 1887 році розпочалась підготовка до будівництва костелу за проектом архітектора Станіслава Радзіковського. 1888 року огородили для цього земельну ділянку, надану Дрогойовськими. У 1891 році будівничий Даровський з Перемишля вніс деякі зміни до проекту та склав новий кошторис будівництва. 1891 року було придбано чотири дзвони, а 1891 року розпочали накопичувати будматеріали. І завдяки попередній підготовчій роботі храм збудували досить швидко - у 1894-1895 роках. Вже 13 жовтня 1895 року його освятив мостиський віце-декан та настоятель парафії у Пнікуті о. Леон Солецький, а 1904 року костел після належного оздоблення та оснащення коштом Дрогойовських і о. Франциска Фрома консекрував єпископ-помічник Перемишльський Кароль Фішер.

Влітку 1915 року російські війська обікрали та спалили костел, а 1916 року після від'їзду душпастиря о. Зигмунта Шимчакова перестала існувати експозитура. У 1918-1922 роках храм відбудували за проектом архітектора Станіслава Маєрського з Перемишля, костел повторно освятив о. Владислав Сарна. У 1925-1927 роках відновили також парафіяльний дім. 1925 року відновлена парафіяльна експозитура стала самостійною парафією. 27 вересня 1928 року костел було реконсекровано. У 1933-1936 роках святиню реставрували. У 30-х роках парафія нараховувала близько трьох сотень вірних (включно із кількома сусідніми селами).

Останній настоятель парафії о. Ян Роля виїхав з Таманович після ІІ світової війни. Приблизно 1947 року костел зачинили, перетворивши його спочатку на зерносховище, а потім - на склад хімдобрив. Повернули святиню 1989 року. 17 червня 2006 року єпископ Мар'ян Бучек освятив відновлений костел. Тамановичі обслуговують дієцезіальні священники з парафії св. Миколая у Пнікуті.