 |  |  |  |  |
|---|
 |  |  |  |  |
|---|
 |  |  |  |  |
|---|
| | | | |
|---|
| | | | |
|---|
| | | | |
|---|
816657 Берездівці,
+380 (3261) 260-10,
f.b.: Brzozdowce
Берездівці відомі у джерелах з 1410 року, коли у селі постала парафія, проте поселення старіше, про що свідчить, принаймні, збудований раніше костел. Згадуються також у 1435-1441, 1455 і 1497 роках. 1526 року Берездівці отримали магдебурзське право. У 1833 році містечко мало 1342 мешканців, 1880 року - 1920, у тому числі 652 греко- і 628 римо-католиків, 1931 року - 1672, а нині - понад 1700 осіб. Село входило до Миколаївського району, а від 2020 року - до Стрийського.
Отже, 16 вересня 1440 року місцевий власник Бенко (та його син Станіслав із села Жабокруки, яке від 1974 року називається Квітневим) склали фундаційний акт парафії у Берездівцях, пожертвувавши для неї село Чижичі. А дерев'яний костел Різдва Пресвятої Діви Марії Бенко за згодою архієпископа Галицького Якова Стрепи Бенко збудував ще раніше. 5 січня 1439 року Маргарита, власниця сусідніх Ляшок (нині - Долішнє і Горішнє) та Мильчиць, відписала парафії певні маєтності, що підтвердив у 1497 році Ян Сенявський.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: жовтень, 08 | |
| 1658 | - костел Різдва Пресвятої Діви Марії у Комарні на Львівщині консекрував архієпископ Ян Тарновський; |
| 1743 | - єпископ Вацлав Сераковський консекрував костел св. Катерини Олександрійської у Воютичах на Львівщині; |
| 1752 | - храм св. Ап. Матвія у Крукеничах на Львівщині консекрував єпископ А. Пруський; |
| 1753 | - храм св. Катерини Олександрійської у Мишлятичах на Львівщині після часткового ремонту консекрував єпископ Вацлав Сераковський; |
| 1775 | - єпископська консекрація у Варшаві єпископом Познаньським Анджеєм Млодзєйовським о. Каспера Цецішовського, призначеного єпископом-коад'ютором Київським; |
| 1784 | - єпископ-коад'ютор Київський Каспер Цецішовський прийняв урядування Київською дієцезією, яка згодом стала називатись Луцько-Житомирською; |
| 1789 | - єпископ Адам Красинський консекрував костел Пресвятої Трійці у Кам'янці-Подільському на Хмельниччині; |
| 1922 | - костел св. Миколая у Бібрці на Львівщині консекрував єпископ Болеслав Твардовський; |
| 2005 | - новоспоруджений та оснащений храм св. Ап. Фоми i Святої Родини у Томашгороді на Рівненщині консекрував єпископ Маркіян Трофим'як; - Апостольський нунцій в Україні архієпископ Іван Юркович освятив дзвони костелу Бога Отця Милосердного у Запоріжжі; |
| 2011 | - єпископ Леон Дубравський урочисто освятив новоспоруджений костел Воздвиження Хреста Господнього у
Крижополі на Вінничині; - єпископ Леон Дубравський освятив фундамент та хрест на вежу храму св. Катерини Олександрійської, cвв. Апп. Петра і Павла у Вапнярці на Вінничині; |
| 2017 | - єпископ Віталій Скомаровський в костелі Пресвятої Трійці у Затурцях на Волині освятив пам’ятну дошку депутату Сергію Мартиняку, коштом якого проведено зовнішній ремонтн храму; |
| 2021 | - єпископ Броніслав Бернацький та архієпископ Мечислав Мокшицький консекрували костел св. Миколая (санктуарій Матері Божої Салетинської) у Лановичах на Львівщині; |
| Наступна дата: жовтень, 09 | |
| 1705 | - первісний костел св. Йосифа Обручника i Пресвятої Діви Марії у Мельниці на Волині консекрував єпископ Олександр Виговський; |
| 1718 | - єпископ-помічник Львівський Фелікс Шанявський консекрував храм Пресвятої Трійці у Терновиці (Брухналі) на Львівщині; |
| 1938 | - новоспоруджений костел Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією у Литвинові на Тернопільщині освятив архієпископ Болеслав Твардовський; - новозбудований храм Воздвиження Святого Хреста у Новому Селі на Львівщині освятив єпископ Перемишльський Францішек Барда; |
| 2013 | - єпископ Мар'ян Бучек освятив територію під будівництво другої частини комплексу резиденції єпископа, Курії та парафіяльного будинку у Харкові; |
| 2021 | - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив нові вітражі Ісуса Доброго Пастиря, Пресвятої Діви Марії, св. Йосифа, бл. Целестина, св. Йоана Павла II та св. Фаустини в костелі Божого Милосердя у Львові-Рясному; |
У 1618-1621 роках цей чи наступний дерев'яний храм в Берездівцях зруйнували турки і татари, а на початку XVIII століття, ймовірно, шведськими військами було понищено не тільки відбудований костел, але й майже все його оснащення. У 1718 році настоятель парафії о. Михайло Мікошович розпочав завдяки коштам Цетнерів та місцевої шляхти грунтовний ремонт та оснащення святині, яка станом на 1741 рік вже мала вельми достойний вигляд, хоча і була невеликою. На той час значною популярністю у місцевих вірних користувався образ Матері Божої із головного вівтаря.
А 16 травня 1746 року заплакав кривавими сльозами образ Христа Розіп'ятого у містечку Аннопіль біля Берездівців, який після грунтовного церковного дослідження 1 квітня 1747 року декретом архієпископа Львівського Миколая Вижицького був визнаний чудодійним. Він став об'єктом численного паломництва католиків обох обрядів. Виникла необхідність спорудження належного храму в Берездівцях, в якому мав постати один із найважливіших санктуаріїв Галицької землі. У 1761-1774 роках такий костел, в основному, було збудовано коштом Жевуських поруч зі старою дерев'яною святинею. 25 серпня цю святиню під титулом Воздвиження Святого Хреста консекрував архієпископ Львівський Вацлав Сераковський. Схематизми Львівської архідієцезії вважають, що 1771 року, але це малоймовірно, оскільки навіть 1774 року, під час архієпископської візитації парафії занотовано, що храм ще був у 'суровому' стані, без вівтарів та іншого оснащення, а богослужіння у ньому планувалось розпочати лише після встановлення головного вівтаря та перенесення чудотворного образу Христа Розіп'ятого зі старого костелу. Тому, швидше за все, урочисте освячення відбулось у другій половині 70-х років.
Наприкінці 10-х - на початку 20-х років ХІХ століття храм у Берездівцях відремонтували та розписали всередині, а на початку ХХ століття за проектом львівського архітектора Альбіна Загурського було розширено захристію. У 1932 році відбувся черговий (незначний) ремонт святині. Від 1932 року парафію, що нараховувала понад 3100 вірян у Берездівцях і понад десяти сусідні селах, обслуговував настоятель о. Михайло Каспрук. У різні часи філіальні святині були у Бориничах, Рудківцях (тоді - Руді) і Чижичах, а також цвинтарна у Берездівцях.
Останню Месу в костелі у Берездівцях о. Каспрук звершив 16 жовтня 1945 року, після чого невдовзі разом із чудотворним образом та іншим найціннішим костельним майном виїхав до Польщі, туди ж переїхала більшість парафіян-поляків. Остаточно радянська влада зачинила храм 1949 року та стала використовувати його як колгоспний склад паливно-мастильних матеріалів і хімдобрив. 1992 року суттєво знищений костел повернули римо-католикам, а 23 січня 1993 року його освятив єпископ-помічник Львівський Маркіян Трофим'як. 17 вересня 1995 року до храму впровадили копію ікони Христа Розіп'ятого, привезену паломниками із польського Каменя Поморського, де знаходиться її оригінал. У 2000-2002 роках було здійснено частину ремонтних робіт, у тому числі коштом та зусиллями польських реставраторів. 14 вересня 2005 року відремонтований костел проголосили санктуарієм Святого Хреста.
Втім, реставрація святині у Берездівцях повністю не завершена досі. 16 вересня 2018 року єпископ-помічник Львівський Едвард Кава OFM Conv освятив новий вівтар. Парафію обслуговували дієцезіальні священники, яких замінили 2011 року оо.-сальваторіани (товариство Божественного Спасителя).
