BRZOZDOWCE. Kościół p.w. Podwyższenia Krzyża Świętego (1761 - 1774). Sanktuarium Krzyża Świętego (2005). Lwowski obw., Stryjski r-n

816657 Берездівці,
+380 (3261) 260-10,
f.b.: Brzozdowce

Берездівці відомі у джерелах з 1410 року, коли у селі постала парафія, проте поселення старіше, про що свідчить, принаймні, збудований раніше костел. Згадуються також у 1435-1441, 1455 і 1497 роках. 1526 року Берездівці отримали магдебурзське право. У 1833 році містечко мало 1342 мешканців, 1880 року - 1920, у тому числі 652 греко- і 628 римо-католиків, 1931 року - 1672, а нині - понад 1700 осіб. Село входило до Миколаївського району, а від 2020 року - до Стрийського.

Отже, 16 вересня 1440 року місцевий власник Бенко (та його син Станіслав із села Жабокруки, яке від 1974 року називається Квітневим) склали фундаційний акт парафії у Берездівцях, пожертвувавши для неї село Чижичі. А дерев'яний костел Різдва Пресвятої Діви Марії Бенко за згодою архієпископа Галицького Якова Стрепи Бенко збудував ще раніше. 5 січня 1439 року Маргарита, власниця сусідніх Ляшок (нині - Долішнє і Горішнє) та Мильчиць, відписала парафії певні маєтності, що підтвердив у 1497 році Ян Сенявський.

Ważne wydarzenia w historii świątyń i posłudze arcypasterzy
Bieżąca data: czerwiec, 12
1791	- на завершення будівництва нового костелу до нього із старого храму перенесли чудотворний образ Розіп'ятого Ісуса в Новому Милятині на Львівщині;
1846	- в поселенні німецьких колоністів Fürstenthal на Буковині, яке нині називається Воєводяса і належить Румунії, народився майбутній єпископ-помічник Львівський Йосиф Вебер;
1859	- урочисто освятили костел Воздвиження Хреста Господнього у Полтаві;
2015	- архієпископ Мечислав Мокшицький освятив відремонтований із середини парафіяльний дім при храмі св. Антонія у Лосячі на Тернопільщині;
Następna data: czerwiec, 13
1797	- у Лепелі (нині - Вітебська область Білорусі) народився майбутній єпископ-ординарій Кам'янець-Подільський Антоній Фіалковський;
1919	- освячено під титулом св. Антонія Падуанського новозбудований костел у Львові-Білогорщі;
1926	- освячено наріжний камінь каплиці св. Терези у Дитятині на Івано-Франківщині;
1933	- освячено новозбудовану каплицю св. Антонія у Чернилівці на Тернопільщині;
1992	- єпископ Рафал Керницький освятив у Гвіздці на Івано-Франківщині повернутий вірянам костел Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії під титулом св. Антонія;
1993	- Апостольський нунцій в Україні та Апостольский адміністратор Закарпаття архієпископ Антоніо Франко консекрував новоспоруджений костел cв. Антонія Падуанського в Анталовцях на Закарпатті;
1995	- костел св. Антонія Падуанського у Львові проголошено санктуарієм св. Антонія Падуанського;
2008	- кардинал Мар'ян Яворський освятив дах та вежу храму св. Антонія у Лосячі на Тернопільщині;
2012	- архієпископ Мечислав Мокшицький освятив ікону св. Антонія Падуанського у головному вівтарі храму св. Антонія у Лосячі на Тернопільщині;
2015	- єпископ Мар'ян Бучек освятив скульптуру Матері Божої Цариці Миру в костелі св. Антонія Падуанського у Косові-Хом'яківці на Тернопільщині;
2017	- архієпископ Мечислав Мокшицький освятив відбудований костел Успіння Пресвятої Діви Марії та св. Антонія Падуанського у Великих Мостах на Львівщині;
2019	- костел cв. Антонія у Кримку на Тернопільщині консекрував єпископ Віталій Кривицький;
2020	- архієпископ Мечислав Мокшицький освятив та вмурував наріжний камінь майбутнього костелу cв. Антонія Падуанського в Олеську на Львівщині;
2021	- єпископ Радослав Змітрович освятив статую Марії Фатімської біля храму св. Йосифа у Слобідці-Красилівській на Хмельниччині;
2023	- єпископ Леон Дубравський за участю єпископа Радослава Змітровича проголосив храм св. Станіслава єп. мч. у Городку на Хмельниччині санктуарієм cв. Антонія Падуанського; - єпископ Віталій Скомаровський освятив на фасаді колишнього костелу Різдва Пресвятої Діви Марії і cв. Антонія Падуанського у Рівному пам'ятну таблицю останньому його душпастирю о. Кашубі;

У 1618-1621 роках цей чи наступний дерев'яний храм в Берездівцях зруйнували турки і татари, а на початку XVIII століття, ймовірно, шведськими військами було понищено не тільки відбудований костел, але й майже все його оснащення. У 1718 році настоятель парафії о. Михайло Мікошович розпочав завдяки коштам Цетнерів та місцевої шляхти грунтовний ремонт та оснащення святині, яка станом на 1741 рік вже мала вельми достойний вигляд, хоча і була невеликою. На той час значною популярністю у місцевих вірних користувався образ Матері Божої із головного вівтаря.

Źródło zdjęcia: m-a-d-m-a-x.livejournal.com

А 16 травня 1746 року заплакав кривавими сльозами образ Христа Розіп'ятого у містечку Аннопіль біля Берездівців, який після грунтовного церковного дослідження 1 квітня 1747 року декретом архієпископа Львівського Миколая Вижицького був визнаний чудодійним. Він став об'єктом численного паломництва католиків обох обрядів. Виникла необхідність спорудження належного храму в Берездівцях, в якому мав постати один із найважливіших санктуаріїв Галицької землі. У 1761-1774 роках такий костел, в основному, було збудовано коштом Жевуських поруч зі старою дерев'яною святинею. 25 серпня цю святиню під титулом Воздвиження Святого Хреста консекрував архієпископ Львівський Вацлав Сераковський. Схематизми Львівської архідієцезії вважають, що 1771 року, але це малоймовірно, оскільки навіть 1774 року, під час архієпископської візитації парафії занотовано, що храм ще був у 'суровому' стані, без вівтарів та іншого оснащення, а богослужіння у ньому планувалось розпочати лише після встановлення головного вівтаря та перенесення чудотворного образу Христа Розіп'ятого зі старого костелу. Тому, швидше за все, урочисте освячення відбулось у другій половині 70-х років.

Наприкінці 10-х - на початку 20-х років ХІХ століття храм у Берездівцях відремонтували та розписали всередині, а на початку ХХ століття за проектом львівського архітектора Альбіна Загурського було розширено захристію. У 1932 році відбувся черговий (незначний) ремонт святині. Від 1932 року парафію, що нараховувала понад 3100 вірян у Берездівцях і понад десяти сусідні селах, обслуговував настоятель о. Михайло Каспрук. У різні часи філіальні святині були у Бориничах, Рудківцях (тоді - Руді) і Чижичах, а також цвинтарна у Берездівцях.

Останню Месу в костелі у Берездівцях о. Каспрук звершив 16 жовтня 1945 року, після чого невдовзі разом із чудотворним образом та іншим найціннішим костельним майном виїхав до Польщі, туди ж переїхала більшість парафіян-поляків. Остаточно радянська влада зачинила храм 1949 року та стала використовувати його як колгоспний склад паливно-мастильних матеріалів і хімдобрив. 1992 року суттєво знищений костел повернули римо-католикам, а 23 січня 1993 року його освятив єпископ-помічник Львівський Маркіян Трофим'як. 17 вересня 1995 року до храму впровадили копію ікони Христа Розіп'ятого, привезену паломниками із польського Каменя Поморського, де знаходиться її оригінал. У 2000-2002 роках було здійснено частину ремонтних робіт, у тому числі коштом та зусиллями польських реставраторів. 14 вересня 2005 року відремонтований костел проголосили санктуарієм Святого Хреста.

Втім, реставрація святині у Берездівцях повністю не завершена досі. 16 вересня 2018 року єпископ-помічник Львівський Едвард Кава OFM Conv освятив новий вівтар. Парафію обслуговували дієцезіальні священники, яких замінили 2011 року оо.-сальваторіани (товариство Божественного Спасителя).