 |  |  |  |  |
|---|
 |  |  |  |  |
|---|
 |  |  |  |  |
|---|
| | | | |
|---|
| | | | |
|---|
| | | | |
|---|
816657 Берездівці,
+380 (3261) 260-10,
f.b.: Brzozdowce
Берездівці відомі у джерелах з 1410 року, коли у селі постала парафія, проте поселення старіше, про що свідчить, принаймні, збудований раніше костел. Згадуються також у 1435-1441, 1455 і 1497 роках. 1526 року Берездівці отримали магдебурзське право. У 1833 році містечко мало 1342 мешканців, 1880 року - 1920, у тому числі 652 греко- і 628 римо-католиків, 1931 року - 1672, а нині - понад 1700 осіб. Село входило до Миколаївського району, а від 2020 року - до Стрийського.
Отже, 16 вересня 1440 року місцевий власник Бенко (та його син Станіслав із села Жабокруки, яке від 1974 року називається Квітневим) склали фундаційний акт парафії у Берездівцях, пожертвувавши для неї село Чижичі. А дерев'яний костел Різдва Пресвятої Діви Марії Бенко за згодою архієпископа Галицького Якова Стрепи Бенко збудував ще раніше. 5 січня 1439 року Маргарита, власниця сусідніх Ляшок (нині - Долішнє і Горішнє) та Мильчиць, відписала парафії певні маєтності, що підтвердив у 1497 році Ян Сенявський.
| Ważne wydarzenia w historii świątyń i posłudze arcypasterzy |
|
|---|---|
| Bieżąca data: październik, 04 | |
| 1803 | - о. Ігнатій Треттер освятив новоспоруджений храм Матері Божої Сніжної у Куткорі на Львівщині; |
| 1846 | - у Львівській катедрі з рук Львівського архієпископа вірменського обряду Самуеля Стефановича єпископські свячення отримав призначений на посаду Перемишльського єпископа о. Франциск Вежхлейський, майбутній митрополит Львівський; |
| 1887 | - костел cвв. Апп. Петра і Павла у Степовому (Карлсруе) на Миколаївщині консекрував єпископ Тираспольський Антон Церр; |
| 1894 | - освячено костел бл. Кінги у Стебнику на Львівщині; |
| 1986 | - освячено новоспоруджену каплицю св. Франциска у Вінниці; |
| 1987 | - о. Йосиф Легович звершив першу післявоєнну Месу у поверненому костелі св. Миколая у Пнікуті на Львівщині; |
| 1998 | - єпископ Ян Ольшанський освятив новозбудований храм cв. Владислава у Бедриківцях на Хмельниччині; |
| 2003 | - єпископ Мар'ян Бучек освятив відновлений розпис костелу св. Архангела Михаїла у Чернівцях-Садгорі; - єпископ Мар'ян Бучек освятив відремонтований парафіяльний будинок при костелі св. Йоана Непомуцького у Боянах на Буковині; |
| 2005 | - єпископ Станіслав Падевський освятив новозбудовану каплицю св. Йосифа Обручника Пресвятої Діви Марії у Макіївці на Донеччині; |
| 2013 | - о. Владислав Лізун освятив відновлену протягом останніх 6 місяців каплицю Христа Розіп'ятого в костелі cв. Антонія Падуанського у Львові; |
| 2014 | - єпископ Антал Майнек консекрував костел св. Франциска у Мукачеві на Закарпатті; - єпископ Ян Пурвінський освятив каплицю св. Агнеси у Соколові на Житомирщині; |
| 2015 | - єпископ Леон Дубравський освятив наріжний камінь храму св. Франциска в Андрійківцях на Хмельниччині; - архієпископ Петро Мальчук освятив наріжний камінь майбутнього костелу св. Терези від Немовляти Ісуса в Ірпині біля Києва; |
| 2020 | - єпископ Віталій Кривицький освятив відновлений храм св. Терези від Немовляти Ісуса і нову Хресну дорогу у Кам'яному Броді на Житомирщині; |
| Następna data: październik, 05 | |
| 1856 | - костел св. Валентина у Раковці на Львівщині консекрував архієпископ Лукаш Баранецький; |
| 1990 | - Апостольський делегат в СРСР та Росії архієпископ Франческо Коласуонно освятив земельну ділянку під будівництво костелу у Довбиші на Житомирщині; |
| 2008 | - кардинал Мар'ян Яворський консекрував новозбудований храм Матері Божої Святого Розарію в Косові на Івано-Франківщині; |
| 2013 | - архієпископ Станіслав Будзік (Польща) за участі єпископів Мар'яна Бучека, Яна Собіло, Леона Дубравського, Станіслава Широкорадюка та Степана Менька (УГКЦ) консекрував костел Різдва Пресвятої Діви Марії в Бердянську на Запоріжжі; |
| 2015 | - єпископ Мар'ян Бучек в костелі Різдва Пресвятої Діви Марії у Бердянську на Запоріжжі освятив меморіальну таблицю, присвячену консекрації храму; |
| 2017 | - тимчасову каплицю cвв. Апп. Петра і Павла у Сокільниках під Львовом освятив архієпископ Мечислав Мокшицький; |
| 2019 | - єпископ Віталій Скомаровський на території колишнього кладовища освятив земельну ділянку під будівництво храму у Горохові на Волині; - єпископ Леон Малий впровадив реліквії св. Йоана Павла ІІ до костелу Успіння Пресвятої Діви Марії у Рудках на Львівщині; |
У 1618-1621 роках цей чи наступний дерев'яний храм в Берездівцях зруйнували турки і татари, а на початку XVIII століття, ймовірно, шведськими військами було понищено не тільки відбудований костел, але й майже все його оснащення. У 1718 році настоятель парафії о. Михайло Мікошович розпочав завдяки коштам Цетнерів та місцевої шляхти грунтовний ремонт та оснащення святині, яка станом на 1741 рік вже мала вельми достойний вигляд, хоча і була невеликою. На той час значною популярністю у місцевих вірних користувався образ Матері Божої із головного вівтаря.
А 16 травня 1746 року заплакав кривавими сльозами образ Христа Розіп'ятого у містечку Аннопіль біля Берездівців, який після грунтовного церковного дослідження 1 квітня 1747 року декретом архієпископа Львівського Миколая Вижицького був визнаний чудодійним. Він став об'єктом численного паломництва католиків обох обрядів. Виникла необхідність спорудження належного храму в Берездівцях, в якому мав постати один із найважливіших санктуаріїв Галицької землі. У 1761-1774 роках такий костел, в основному, було збудовано коштом Жевуських поруч зі старою дерев'яною святинею. 25 серпня цю святиню під титулом Воздвиження Святого Хреста консекрував архієпископ Львівський Вацлав Сераковський. Схематизми Львівської архідієцезії вважають, що 1771 року, але це малоймовірно, оскільки навіть 1774 року, під час архієпископської візитації парафії занотовано, що храм ще був у 'суровому' стані, без вівтарів та іншого оснащення, а богослужіння у ньому планувалось розпочати лише після встановлення головного вівтаря та перенесення чудотворного образу Христа Розіп'ятого зі старого костелу. Тому, швидше за все, урочисте освячення відбулось у другій половині 70-х років.
Наприкінці 10-х - на початку 20-х років ХІХ століття храм у Берездівцях відремонтували та розписали всередині, а на початку ХХ століття за проектом львівського архітектора Альбіна Загурського було розширено захристію. У 1932 році відбувся черговий (незначний) ремонт святині. Від 1932 року парафію, що нараховувала понад 3100 вірян у Берездівцях і понад десяти сусідні селах, обслуговував настоятель о. Михайло Каспрук. У різні часи філіальні святині були у Бориничах, Рудківцях (тоді - Руді) і Чижичах, а також цвинтарна у Берездівцях.
Останню Месу в костелі у Берездівцях о. Каспрук звершив 16 жовтня 1945 року, після чого невдовзі разом із чудотворним образом та іншим найціннішим костельним майном виїхав до Польщі, туди ж переїхала більшість парафіян-поляків. Остаточно радянська влада зачинила храм 1949 року та стала використовувати його як колгоспний склад паливно-мастильних матеріалів і хімдобрив. 1992 року суттєво знищений костел повернули римо-католикам, а 23 січня 1993 року його освятив єпископ-помічник Львівський Маркіян Трофим'як. 17 вересня 1995 року до храму впровадили копію ікони Христа Розіп'ятого, привезену паломниками із польського Каменя Поморського, де знаходиться її оригінал. У 2000-2002 роках було здійснено частину ремонтних робіт, у тому числі коштом та зусиллями польських реставраторів. 14 вересня 2005 року відремонтований костел проголосили санктуарієм Святого Хреста.
Втім, реставрація святині у Берездівцях повністю не завершена досі. 16 вересня 2018 року єпископ-помічник Львівський Едвард Кава OFM Conv освятив новий вівтар. Парафію обслуговували дієцезіальні священники, яких замінили 2011 року оо.-сальваторіани (товариство Божественного Спасителя).
