|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
81232 Пнятин
У 1515 році село згадується як спустошене, отже засноване було раніше. Принаймні, 1552 року належало львівським архієпископам. 1870 року тут проживало 301 мешканців, з них 84 були римо-католиками, 1880 року - 339, у тому числі 94 римо-католиків, нині - лише дві сотні осіб. Село входило до Перемишлянського району, а від 2020 року є частиною Львівського.
Католики латинського обряду села належали до парафії cвв. Апп. Петра і Павла у Перемишлянах. У середині ХІХ столітті їх чисельність становила шість сотень, а наприкінці - вже майже сотню вірних, проте підготовку до спорудження власної святині вони розпочали лише перед І світовою війною.
| Ważne wydarzenia w historii świątyń i posłudze arcypasterzy |
|
|---|---|
| Bieżąca data: listopad, 08 | |
| 1908 | - теребовельський декан та настоятель о. Станіслав Коженьовський освятив ще не завершений храм Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Глещаві на Тернопільшині; |
| 1998 | - костел св. Архангела Михаїла у Кузьмині на Хмельниччині освятив єпископ Ян Ольшанський; |
| Następna data: listopad, 09 | |
| 1834 | - інгрес до Львівської архікатедри митрополита-архієпископа Франциска Лушина; |
| 1924 | - вмуровано наріжний камінь костелу cв. Станіслава Костки у Чемеринцях на Львівщині; |
| 1996 | - храм Діви Марії Цариці у Кобелевиці на Закарпатті освятив єпископ Антал Майнек; |
| 1997 | - костел Різдва Пресвятої Діви Марії у Коростишеві на Житомирщині консекрував єпископ Станіслав Широкорадюк; |
| 2019 | - у Київській співкатедрі консекрований Апостольським нунцієм в Україні архієпископом Клаудіо Гуджеротті о. Олександр Язловецький, призначений єпископом-помічником Київсько-Житомирським; |
| 2020 | - у крипті Кам'янець-Подільської катедри поряд з єпископом-ординарієм Яном Ольшанським похоронено єпископа-помічника Яна Нємца; |
У 1911 році у Пнятині вже була земельна ділянка під будівництво каплиці, яка мала служити також вірянам сусіднього села Виписки, та каміння під її фундамент, подароване власником частини села Казимиром Блумським. Ініціатором її спорудження був перемишлянський настоятель о. Зигмунт Більський. Проте попри отримані кошти від Львівської курії та львівського магістрату будівництво храму чи то навіть не розпочалось, чи, розпочавшись, відразу ж зупинилось.
У 1924 році настоятель місцевої церкви у Пнятині заборонив римо-католикам нею послуговуватись, тому довелось повернутись до спорудження свої святині. Її проект авторства львівського архітектора Вітольда Долінського затвердили 1 червня 1926 року, а наріжний камінь каплиці освятив 6 червня того ж року вже згаданий о. Більський. До будівництва храму долучилась коштами та докладеними зусиллями родина Голенів. Щоб спорудження просувалось швидко, а вже наприкінці червня стіни вимурували до висоти 4 метрів, довелось продати подаровану раніше парафії земельну ділянку та заручитись фінансовою допомогою архієпископа Болеслава Твардовського.
Завершили будівництво каплиці у Пнятині 1928 року. Тоді ж її освятили під титулом Матері Божої Цариці Польщі. Пізніше тимчасовий вівтар замінили виготовленим у Перемишлянах Яном Войтовичем. Вікна храму були оздоблені вітражами краківської фірми Зеленського. Наприкінці 30-х років в цій святині перемишлянські душпастирі двічі на місяць проводили богослужіння для майже півтори сотень пнятинських вірних та семи десятків римо-католиків села Виписки, де лише 1938 року розпочали спорудження своєї каплиці.
Ще в середині 10-х років нашого століття каплиця у Пнятині перебувала у досить знищеному стані, проте її частково відремонтували та перебудували місцеві греко-католики. Зокрема, станом на 2017 рік виконано протиаварійні роботи, демонтовано старий дах і вежечку, замуровано віконце на фронтоні і встановлено новий дах із профільованого металу. Не відомо лише, чи послуговуються нею.
Strona główna