|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
80074 Свірж
Свірж згадується у XIVст. як власність боярина Гліба Дядковича, а вперше у документах - 24 квітня 1422 року, є також згадки у 1427, 1443-1448, 1449 (відбулось розмежування між містом і селом) і 1456 роках. 1880 року містечко мало 1981 мешканців (1038 українців, 784 поляків і 159 німців), 1939 року - 3021, у тому числі 1850 поляків і 817 українців, нині село нараховує менше восьми сотень осіб. Входило до Перемишлянського району, а від 2020 року є частиною Львівського.
Парафію та перший (дерев'яний) костел у Свіржі, якими опікувались домініканці, фундували 31 січня 1484 року місцеві власники брати Мартин і Андрій Свірзькі. Фінансово-матеріальне забезпечення парафії збільшив 1538 року Андрій Свірський.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: вересень, 05 | |
| 1772 | - освятили новоспоруджену каплицю св. Роха у Підкамені на Львівщині; |
| 1790 | - освячено новозбудований костел Святого Хреста у Новому Милятині на Львівщині; |
| 1992 | - костел св. Анни у Самгородку на Вінничині освятив єпископ Ян Ольшанський; |
| 2011 | - освятили фундамент нового костелу св. отця Піо у Діловому на Закарпатті; |
| 2020 | - у Кракові (Польща) помер колишній архієпископ-митрополит Львівський кардинал Мар'ян Яворський, похований в санктуарії в Кальварії
Зебжидовській біля Кракова; - архієпископ Мечислав Мокшицький консекрував відновлений костел св. Людовика у Старій Скваряві на Львівщині; - храм св. Архангела Михаїла у Тиврові на Вінничині проголошено санктуарієм Матері Божої Тиврівської і мучеників за віру; |
| Наступна дата: вересень, 06 | |
| 1642 | - освячено костел св. Архангела Михаїла у Львові; |
| 1904 | - майбутній архієпископ о. Болеслав Твардовський за частю архієпископа Йосифа Більчевського освятив наріжний камінь храму у Тернополі; |
| 1922 | - єпископ Болеслав Твардовський освятив відбудований заново костел св. Йоана Хрестителя у Куропатниках на Тернопільщині; |
| 1927 | - вмуровано наріжний камінь під будівництво храму Матері Божої Ченстоховської у Білому Потоці на Тернопільщині; |
| 1992 | - єпископ Ян Ольшанський освятив місце будівництва костелу Матері Божої Доброї Поради у Козятині на Вінничині; |
Його ж, Андрія Свірського коштом у Свіржі 1546 року було завершено спорудження сучасного мурованого костелу, який 1561 року консекрував єпископ Кам'янець(-Подільсь)кий Леонард Слончевський. У першій чверті XVII століття храм перебудували завдяки Войтеху Свірському, а після дотування парафії у 1677 році наступним власником містечка Яном Цетнером відбулась чергова перебудова святині. 1678 року парафію піднесли до рангу препозитури.
У 1741 році костел у Свіржі мав п'ять вівтарів, у тому числі головний із образом Матері Божої Ченстоховської та бічні Успіння Пресвятої Діви Марії, св. Антонія і св. Миколая, а також два дзвони, а 1765 року головний вівтар вже містив ікону Успіння Пресвятої Діви Марії, а бічні присвячувались Святому Хресту, св. Анні св. Антонію та св. Миколаю (два останні були в каплицях). 1774 року кількість вітарів збільшилась до семи, головний мав образ Матері Божої з Дитятком. Тоді ж згадується мурована дзвіниця із двома дзвонами. 1819 року занотовано лише п'ять вівтарів, причому два бічних були 'намальовані' на стіні, а інші два розміщувались, як і раніше, у каплицях.
У 1824 році свірзький храм отримав мурований парафіяльний будинок, а дзвіниця вже містила три дзвони. В середині ХІХ століття парафія нараховувала понад дві з половиною тисячі вірян та охоплювала ще сім сусідніх сіл, на початку наступного століття мала вже понад 3800 вірних та каплиці у Кимирі, Тучному і цвинтарну у Свіржі, а наприкінці 30-х років - понад 5100 римо-католиків. Її від 1924 року обслуговував настоятель о. Станіслав Квятковський, який 1944 року загинув від рук вояків УПА.
У листопаді 1945 року останній свірзький душпастир о. Здзіслав Семенець разом із частиною парафіян та костельного майна виїхав до Польщі. Храм використовувався в якості складу. На початку 90-х років повернення колишнього костелу добивались місцеві римо-католики, проте його 1994 року віддали греко-католикам. Після ремонту та часткової перебудови вони освятили колишній римсько-католицький храм як церкву Пресвятої Трійці та Успіння Богородиці.
Свірзька громада католиків латинського обряду послуговується костелом cв. Антонія в Глібовичах.
Головна сторінка