|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
80074 Свірж
Свірж згадується у XIVст. як власність боярина Гліба Дядковича, а вперше у документах - 24 квітня 1422 року, є також згадки у 1427, 1443-1448, 1449 (відбулось розмежування між містом і селом) і 1456 роках. 1880 року містечко мало 1981 мешканців (1038 українців, 784 поляків і 159 німців), 1939 року - 3021, у тому числі 1850 поляків і 817 українців, нині село нараховує менше восьми сотень осіб. Входило до Перемишлянського району, а від 2020 року є частиною Львівського.
Парафію та перший (дерев'яний) костел у Свіржі, якими опікувались домініканці, фундували 31 січня 1484 року місцеві власники брати Мартин і Андрій Свірзькі. Фінансово-матеріальне забезпечення парафії збільшив 1538 року Андрій Свірський.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: червень, 22 | |
| 1755 | - архієпископ Миколай Вижицький урочисто впровадив чудотворний образ Матері Божої з Дитятком з каплиці до костелу Успіння Пресвятої Діви Марії у Кохавині на Львівщині; |
| 1777 | - на Вавелі у Кракові (Польша) народився майбутній Львівський архієпископ Андрій Анквіч; |
| 1828 | - архієпископ Андрій Анквіч консекрував костел Святого Хреста у Новому Милятині на Львівщині; |
| 1834 | - єпископа Франциска Лушина призначено архієпископом-митрополитом Львівським; |
| 1901 | - консекровано новозбудований костел св. Йосифа, Обручника Пресвятої Діви Марії у Поникві на Львівщині; |
| 1999 | - наріжний камінь під храм Пресвятого Серця Господа Ісуса у Костополі на Рівненщині освятив Святіший Отець Йоан Павло ІІ у Замості (Польща); |
| 2002 | - у Кам’янці-Подільському висвячений на священника майбутній єпископ Павло Гончарук, ординарій Харківсько-Запорізький; |
| 2019 | - єпископ Броніслав Бернацький освятив центральний вівтар каплиці св. Йоана Хрестителя у Первомайську на Миколаївщині; |
| Наступна дата: червень, 23 | |
| 1828 | - вступив в урядування Луцько-Житомирською дієцезією єпископ-ординарій Михайло Пивницький; |
| 1883 | - новозбудований храм Успіння Пресвятої Діви Марії в Лисці на Івано-Франківщині консекрував архієпископ Львівський вірменського обряду Ісаак Ісакович; |
| 1898 | - освячено новозбудовану каплицю у Зубреці на Тернопільщині; |
| 1912 | - каплицю у Старому Скалаті на Тернопільщині освятив єпископ Владислав Бандурський; |
| 1956 | - у Корначівці Хмельницької області народився майбутній єпископ Станіслав Широкорадюк, ординарій Харківсько-Запорізький та Одесько-Сімферопольський; |
| 1984 | - висвячений на єпископа у Кракові (Польща) кардиналом Франциском Махарським майбутній архієпископ-митрополит Львівський кардинал Мар'ян Яворський; |
| 1990 | - у Бісковичах на Львівщині освятили костел Різдва св. Йоана Хрестителя після ремонту; - освячено повернений костел Різдва Матері Божої у Чукві на Львівщині; |
| 2006 | - єпископ Леон Дубравський консекрував новозбудований та облаштований костел Пресвятого Серця Господа Ісуса у Шаргороді-Розкоші на Вінничині; |
| 2013 | - єпископ Броніслав Бернацький освятив каплицю св. Йоана Хрестителя у Первомайську на Миколаївщині; |
| 2014 | - архієпископ Мечислав Мокшицький в парафії Всіх Святих у Новому Яричеві на Львівщині освятив пам’ятник Йоану Павлу ІІ; |
Його ж, Андрія Свірського коштом у Свіржі 1546 року було завершено спорудження сучасного мурованого костелу, який 1561 року консекрував єпископ Кам'янець(-Подільсь)кий Леонард Слончевський. У першій чверті XVII століття храм перебудували завдяки Войтеху Свірському, а після дотування парфії у 1677 році наступним власником містечка Яном Цетнером відбулась чергова перебудова святині. 1678 року парафію піднесли до рангу препозитури.
У 1741 році костел у Свіржі мав п'ять вівтарів, у тому числі головний із образом Матері Божої Ченстоховської та бічні Успіння Пресвятої Діви Марії, св. Антонія і св. Миколая, а також два дзвони, а 1765 року головний вівтар вже містив ікону Успіння Пресвятої Діви Марії, а бічні присвячувались Святому Хресту, св. Анні св. Антонію та св. Миколаю (два останні були в каплицях). 1774 року кількість вітарів збільшилась до семи, головний мав образ Матері Божої з Дитятком. Тоді ж згадується мурована дзвіниця із двома дзвонами. 1819 року занотовано лише п'ять вівтарів, причому два бічних були 'намальовані' на стіні, а інші два розміщувались, як і раніше, у каплицях.
У 1824 році свірзький храм отримав мурований парафіяльний будинок, а дзвіниця вже містила три дзвони. В середині ХІХ століття парафія нараховувала понад дві з половиною тисячі вірян та охоплювала ще сім сусідніх сіл, на початку наступного століття мала вже понад 3800 вірних та каплиці у Кимирі, Тучному і цвинтарну у Свіржі, а наприкінці 30-х років - понад 5100 римо-католиків. Її від 1924 року обслуговував настоятель о. Станіслав Квятковський, який 1944 року загинув від рук вояків УПА.
У листопаді 1945 року останній свірзький душпастир о. Здзіслав Семенець разом із частиною парафіян та костельного майна виїхав до Польщі. Храм використовувався в якості складу. На початку 90-х років повернення колишнього костелу добивались місцеві римо-католики, проте його 1994 року віддали греко-католикам. Після ремонту та часткової перебудови вони освятили колишній римсько-католицький храм як церкву Пресвятої Трійці та Успіння Богородиці.
Свірзька громада католиків латинського обряду послуговується костелом cв. Антонія в Глібовичах.
Головна сторінка