ВЕЛИКІ ГЛІБОВИЧІ. Колишній костел Святого Хреста (1907). Львівська обл., Львівський р-н

81228 Великі Глі́бовичі

Село Глібовичі, яке лише у другій половині ХІХ століття почали називати Великими Глібовичами, вперше у документі згадується 1442 року. 1880 року тут проживало 1637 мешканців, з яких 1452 були греко- і 158 римо-католиками, 1939 року - 3280 осіб, з них 1980 греко- і 1200 римо-католиків, нині - понад 1400 осіб. Село входило Перемишлянського району, а від 2020 року є частиною Львівського.

Католики латинського обряду північної частини села належали до парафії Пресвятої Трійці у Старому Селі, а південної - до парафії у Соколівці, яка мала такий же титул. Попри те, що чисельність римо-католиків у соколівській частині Великих Глібович приблизно вдвічі перевищувала кількість вірних старосільської частини, саме завдяки зусиллям настоятеля у Старому Селі о. Лаврентія Ожги мурований костел у селі завершили будувати 1907 року, а від 1909 року тут вже здійснювали богослужіння.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: вересень, 10
1738 - костел у Полонному на Хмельниччині освятив під титулом Успіння Пресвятої Діви Марії і св. Антонія Падуанського єпископ Ю. Чарнецький;
1936 - костел Матері Божої Неустанної Допомоги у Трибухівцях на Тернопільщині консекрував архієпископ Євгеній Базяк;
1994 - Апостольский нунцій в Україні архієпископ Антоніо Франко освятив наріжний камінь костелу Діви Марії Цариці у Кобалевиці на Закарпатті;
Наступна дата: вересень, 11
1938 - освячено два дзвони костелу св. Мартина в Куровичах на Львівщині;
2004 - кардинал Мар'ян Яворський освятив Кальварію Матері Божої в парафії св. Миколая у Лановичах на Львівщині;
- новозбудовану каплицю Воздвиження Святого Хреста у Дибянках на Львівщині освятив єпископ Мар'ян Бучек;
- відновлений костел Різдва Пресвятої Діви Марії у Старих Петликівцях на Тернопільщині освятив єпископ Леон Малий;
2020 - кардинала Мар’яна Яворського поховано у крипті каплиці чудотворного образу Матері Божої Кальварійської Марійного санктуарію в Кальварії Зебжидовській біля Кракова у Польщі;
2021 - архієпископ Мечислав Мокшицький за участю єпископів Броніслава Бернацького та Мар'яна Бучека освятив пам’ятну таблицю кардинала Мар’яна Яворського в каплиці Христа Милосердного Львівської катедри;

У 1911 році у Великах Глібовичах постала парафіяльна експозитура, до якої увійшли також ще чотири сусідні села. І перший експозит о. Йосиф Ольхувка обслуговував тоді майже 1200 вірян. А самостійну парафію у селі заснували 1925 року. Від 1935 року понад 1600 місцевих парафіян перебували під опікою адміністратора о. Мар'яна Клоновського. Ймовірно, що завдяки йому і було здійснено частковий ремонт храму. Костел мав три дерев'яні вівтарі (головний із образом Христа Розіп'ятого та бічні Пресвятого Серця Ісуса і Матері Божої Святого Розарію), а також дзвіницю із трьома дзвонами. Наприкінці 30-х років до парафії продовжували належати ті ж чотири села, у тому числі Суходіл із філіальною дерев'яною каплицею 1925 року.

Фотознімок: Ivan Shchurko

Після ІІ світової війни зачинений костел у Великих Глібовичах радянська влада стала використовувати як столярний цех, поділивши його на два поверхи, нині ж колишнім римсько-католицьким храмом формально послуговується в якості складського приміщення приватне деревообробне підприємство, проте занедбаний стан будівлі свідчить, що нею не користуються.

Фотознімок: Mariia Shvets
ІНШІ СВЯТИНІ, ЯКІ МАЮТЬ ТАКІ Ж:

Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.