|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
81124 Борщовичі
Борщовичі вперше згадуються (як Боршовичі) в документах від 5 та 12 жовтня 1442 року, а також у 1448 і 1449 роках. Наприкінці 30-х років ХХ століття тут проживало понад дві тисячі мешканців (приблизно порівно українців та поляків). Нині чисельність населення суттєво не змінилась. Село входило до Пустомитівського району, а тепер - до Львівського.
Борщовичі відомі тим, що тут народились видатний український кристалофізик Остап Стасів, що працював у Німеччині, та агент КДБ Богдан Сташинський, який, зокрема, 15 жовтня 1959 року вбив провідника ОУН Степана Бандеру.
Римо-католики села належали до парафії Всіх Святих у Новому Яричеві. У 1898 році коштом вірян, чисельність яких становила понад вісім сотень, та місцевих власників Семенських було споруджено та освячено філіальну муровану святиню.
| Ważne wydarzenia w historii świątyń i posłudze arcypasterzy |
|
|---|---|
| Bieżąca data: maj, 19 | |
| 1761 | - освячено костел Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією в Оноківцях на Закарпатті; |
| 1924 | - освятили наріжний камінь храму Матері Божої Неустанної Допомоги у Магдалівці на Тернопільщині; |
| 1929 | - єпископ-помічник Луцький Стефан Вальчикевич освятив закладений ще в грудні 1928 року фундамент та наріжний камінь майбутнього костелу св. Ізидора у Римачах на Волині; |
| 1930 | - освячено земельну ділянку під будівництво храму Воздвиження Святого Хреста у Хмелиськах на Тернопільщині; |
| 1939 | - єпископ Стефан Вальчикевич освятив два нових дзвони костелу св. Ізидора у Римачах на Волині; |
| 1997 | - єпископ Ян Ольшанський освятив наріжний камінь майбутнього храму Матері Божої Фатімської у Ганнополі на Вінничині; |
| 2013 | - у Богуславі на Київщині освятили встановлений на костелі Зіслання Святого Духа хрест; |
| Następna data: maj, 20 | |
| 1850 | - о. Фердинанд Кан призначений першим єпископом-ординарієм новоствореної Херсонської дієцезії (від 1852 року - Тираспольської); |
| 1907 | - храм Пресвятого Серця Ісуса Христа у Грінталі на Донеччині консекрував єпископ Йосиф Кесслер; |
| 1956 | - помер у Кракові колишній єпископ-помічник Луцько-Житомирський архієпископ Михаїл Годлевський, похоронений в крипті місцевого піярського костелу; |
| 2018 | - єпископ Едвард Кава освятив нові скульптури Пресвятого Серця Ісуса, Непорочного Серця Марії і св. Антонія в костелі Пресвятого Серця Ісуса і Непорочного Серця Марії у Стрілецькому на Львівщині; |
У 1902 році придбали у Калуші дзвін 'Матір Божа', а 1912 року - ще два дзвони (правда, два останні 1916 року реквізувала австрійська влада). У 1925 році було збудовано муровану дзвіницю (не збереглась на сьогодні), а наступного - закупили два дзвони ('Серце Господа Ісуса' та 'Матір Божа Неустанної Допомоги') замість реквізованих. Храм мав три вівтарі, у тому числі головний Відвідин Пресвятої Діви Марії, які теж не збереглись.
Ще 1904 року було прийнято рішення про створення у Борщовичах парафіяльної експозитури, яке затвердили на урядовому рівні лише 31 серпня 1910 року. У 30-х і 40-х роках вірних місцевих та із присілка Халупки, чисельністю понад 1200 осіб, обслуговував адміністратор о. Казимир Совінський, який 5 травня 1945 року разом з частиною костельного майна виїхав до Польщі.
Спочатку радянська влада використовувала костел як зерносховище, а 1984 року облаштувала у ньому музей, присвячений Першій кінній армії Будьоного, яка у липні 1920 року, наступаючи на Польщу, тримала два дні у Борщовичах свій штаб. У 90-х роках храм передали греко-католикам, проте вони не поспішали ним користуватись. Лише у 2019-2020 роках було здійснено зовнішній ремонт колишнього костелу та часткове впорядкування всередині.
Strona główna