БОРЩОВИЧІ. Колишній костел Відвідин Пресвятої Діви Марії (1898). Львівська обл., Львівський р-н

81124 Борщовичі

Борщовичі вперше згадуються (як Боршовичі) в документах від 5 та 12 жовтня 1442 року, а також у 1448 і 1449 роках. Наприкінці 30-х років ХХ століття тут проживало понад дві тисячі мешканців (приблизно порівно українців та поляків). Нині чисельність населення суттєво не змінилась. Село входило до Пустомитівського району, а тепер - до Львівського.

Борщовичі відомі тим, що тут народились видатний український кристалофізик Остап Стасів, що працював у Німеччині, та агент КДБ Богдан Сташинський, який, зокрема, 15 жовтня 1959 року вбив провідника ОУН Степана Бандеру.

Римо-католики села належали до парафії Всіх Святих у Новому Яричеві. У 1898 році коштом вірян, чисельність яких становила понад вісім сотень, та місцевих власників Семенських було споруджено та освячено філіальну муровану святиню.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: листопад, 08
1908 - теребовельський декан та настоятель о. Станіслав Коженьовський освятив ще не завершений храм Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Глещаві на Тернопільшині;
1998 - костел св. Архангела Михаїла у Кузьмині на Хмельниччині освятив єпископ Ян Ольшанський;
Наступна дата: листопад, 09
1834 - інгрес до Львівської архікатедри митрополита-архієпископа Франциска Лушина;
1924 - вмуровано наріжний камінь костелу cв. Станіслава Костки у Чемеринцях на Львівщині;
1996 - храм Діви Марії Цариці у Кобелевиці на Закарпатті освятив єпископ Антал Майнек;
1997 - костел Різдва Пресвятої Діви Марії у Коростишеві на Житомирщині консекрував єпископ Станіслав Широкорадюк;
2019 - у Київській співкатедрі консекрований Апостольським нунцієм в Україні архієпископом Клаудіо Гуджеротті о. Олександр Язловецький, призначений єпископом-помічником Київсько-Житомирським;
2020 - у крипті Кам'янець-Подільської катедри поряд з єпископом-ординарієм Яном Ольшанським похоронено єпископа-помічника Яна Нємца;
Джерело фотознімка: m-a-d-m-a-x.livejournal.com

У 1902 році придбали у Калуші дзвін 'Матір Божа', а 1912 року - ще два дзвони (правда, два останні 1916 року реквізувала австрійська влада). У 1925 році було збудовано муровану дзвіницю (не збереглась на сьогодні), а наступного - закупили два дзвони ('Серце Господа Ісуса' та 'Матір Божа Неустанної Допомоги') замість реквізованих. Храм мав три вівтарі, у тому числі головний Відвідин Пресвятої Діви Марії, які теж не збереглись.

Ще 1904 року було прийнято рішення про створення у Борщовичах парафіяльної експозитури, яке затвердили на урядовому рівні лише 31 серпня 1910 року. У 30-х і 40-х роках вірних місцевих та із присілка Халупки, чисельністю понад 1200 осіб, обслуговував адміністратор о. Казимир Совінський, який 5 травня 1945 року разом з частиною костельного майна виїхав до Польщі.

Спочатку радянська влада використовувала костел як зерносховище, а 1984 року облаштувала у ньому музей, присвячений Першій кінній армії Будьоного, яка у липні 1920 року, наступаючи на Польщу, тримала два дні у Борщовичах свій штаб. У 90-х роках храм передали греко-католикам, проте вони не поспішали ним користуватись. Лише у 2019-2020 роках було здійснено зовнішній ремонт колишнього костелу та часткове впорядкування всередині.

Джерело фотознімка: facebook.com/borshchovychi
СВЯТИНІ,
ЯКІ МАЮТЬ ТАКІ Ж:
Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.
Фільми