81124 Борщовичі
Борщовичі вперше згадуються (як Боршовичі) в документах від 5 та 12 жовтня 1442 року, а також у 1448 і 1449 роках. Наприкінці 30-х років ХХ століття тут проживало понад дві тисячі мешканців (приблизно порівно українців та поляків). Нині чисельність населення суттєво не змінилась. Село входило до Пустомитівського району, а тепер - до Львівського.
Борщовичі відомі тим, що тут народились видатний український кристалофізик Остап Стасів, що працював у Німеччині, та агент КДБ Богдан Сташинський, який, зокрема, 15 жовтня 1959 року вбив провідника ОУН Степана Бандеру.
Римо-католики села належали до парафії Всіх Святих у Новому Яричеві. У 1898 році коштом вірян, чисельність яких становила понад вісім сотень, та місцевих власників Семенських було споруджено та освячено філіальну муровану святиню.
| Ważne wydarzenia w historii świątyń i posłudze arcypasterzy |
|
|---|---|
| Bieżąca data: czerwiec, 11 | |
| 1872 | - в Санкт-Петербурзі відбулась єпископська хіротонія о. Франца Цоттмана, призначеного єпископом-ординарієм Тираспольським; |
| 1989 | - повернений костел св. Миколая, єп. мч. у Чернівцях на Вінничині освятив єпископ Едвард Бялогловський з Перемишля (Польща); |
| 2000 | - єпископ Станіслав Падевський освятив відремонтований костел Святого Духа у Глинянах на Львівщині; |
| 2005 | - єпископ Леон Малий освятив каплицю Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією у Великих Бірках на Тернопільщині; |
| Następna data: czerwiec, 12 | |
| 1791 | - на завершення будівництва нового костелу до нього із старого храму перенесли чудотворний образ Розіп'ятого Ісуса в Новому Милятині на Львівщині; |
| 1846 | - в поселенні німецьких колоністів Fürstenthal на Буковині, яке нині називається Воєводяса і належить Румунії, народився майбутній єпископ-помічник Львівський Йосиф Вебер; |
| 1859 | - урочисто освятили костел Воздвиження Хреста Господнього у Полтаві; |
| 2015 | - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив відремонтований із середини парафіяльний дім при храмі св. Антонія у Лосячі на Тернопільщині; |
У 1902 році придбали у Калуші дзвін 'Матір Божа', а 1912 року - ще два дзвони (правда, два останні 1916 року реквізувала австрійська влада). У 1925 році було збудовано муровану дзвіницю (не збереглась на сьогодні), а наступного - закупили два дзвони ('Серце Господа Ісуса' та 'Матір Божа Неустанної Допомоги') замість реквізованих. Храм мав три вівтарі, у тому числі головний Відвідин Пресвятої Діви Марії, які теж не збереглись.
Ще 1904 року було прийнято рішення про створення у Борщовичах парафіяльної експозитури, яке затвердили на урядовому рівні лише 31 серпня 1910 року. У 30-х і 40-х роках вірних місцевих та із присілка Халупки, чисельністю понад 1200 осіб, обслуговував адміністратор о. Казимир Совінський, який 5 травня 1945 року разом з частиною костельного майна виїхав до Польщі.
Спочатку радянська влада використовувала костел як зерносховище, а 1984 року облаштувала у ньому музей, присвячений Першій кінній армії Будьоного, яка у липні 1920 року, наступаючи на Польщу, тримала два дні у Борщовичах свій штаб. У 90-х роках храм передали греко-католикам, проте вони не поспішали ним користуватись. Лише у 2019-2020 роках було здійснено зовнішній ремонт колишнього костелу та часткове впорядкування всередині.
Kościoły i kaplice Ukrainy