 |  |  |  |  |
|---|
 |  |  |  |  |
|---|
 |  |  |  |  |
|---|
| | | | |
|---|
| | | | |
|---|
| | | | |
|---|
81117 Годовиця
Перша згадка про село Годовиця датується 11 листопада 1371 року. 1405 (чи 1421?) року поселення було переведено із руського та польського права на магдебурзьке. Нині населення села - майже дев'ять сотень мешканців.
Місцева парафія постала не пізніше 1498 року. У 1618-1621 роках костел в Годовиці, як і храм св. Валентина у Наварії, був знищений татарами, проте його відбудували у 1631 році, а 1685 року цей костел освятив єпископ-помічник Львівський Юрій Гедзінський. Відомо, що ця святиня була мурованою, мала окрім головного вівтаря Всіх Святих ще три бічні - Матері Божої, св. Анни та св. Миколая.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: грудень, 05 | |
| 1718 | - о. Станіслав Гозій, майбутній ординарій Кам'янець-Подільський, призначений єпископом-помічником у Перемишлі; |
| 1897 | - в костелі св. Катерини в Санкт-Петербурзі висвячений на єпископа о. Кароль Недзялковський, майбутній ординарій Луцько-Житомирський; |
| 1991 | - новозбудований костел Матері Божої Фатімської у Політанках на Вінничинеі консекрував єпископ Ян Ольшанський; |
| 2009 | - єпископ Віталій Скомаровський освятив новооблаштовану каплицю св. Миколая у Зеремлі на Житомирщині; |
| Наступна дата: грудень, 06 | |
| 1890 | - костел св. Миколая у Старому Самборі на Львівщині освятив єпископ Л. Солецький; |
| 1909 | - Луцько-Житомирський єпископ-помічник Антоній Карас освятив новоспоруджений костел св. Миколая у Києві; |
| 1912 | - освячено новозбудований костел св. Миколая у Пнікуті на Львівщині; |
| 1919 | - інгрес ординарія відновленої Кам'янець-Подільської дієцезії єпископа Петра Маньковського до Кам'янець-Подільської катедри; |
| 1974 | - призначений титулярним архієпископом Трентума і Апостольським делегатом у Мозамбіку майбутній Апостольський делегат в СРСР і Росії та неофіційний представник Ватикану в Україні о. Франческо Коласуонно; |
| 1997 | - повернений костел св. Миколая у Кам'янському на Дніпропетровщині освятив єпископ Станіслав Падевський; |
| 2016 | - єпископ Мар'ян Бучек освятив відновлений храм св. Миколая у Повітні на Львівщині; |
| 2019 | - єпископ Едвард Кава в костелі св. Миколая у Куликові на Львівщині освятив новий вівтар, амвон, вхідні двері і відновлений вівтарний хрест; |
Сучасний мурований храм було збудовано у 1751-1758 роках завдяки коштам та зусиллям львівського архідиякона о. Стефана Мікульського за проектом відомого архітектора Бернарда Меретина. Втім, оздоблення костелу тривало ще у шістдесятих роках, а його освячення відбулось 1774 року. Розписом інтер'єрів займався художник Олександр Ролінський, автором різьбленого декору є геніальний скульптор Йоган Георг Пінзель в співпраці з Мацеєм Полейовським. У 1829-1833рр. тут працював настоятелем майбутній архієпископ о. Лукаш Баранецький.
У 1852р. тут постав культ поклоніння образу Утіхи Матері Божої. 1856 року цю ікону після того, як вона чедесним чином відновилась, перенесли з будинку родини Рончковських до костелу та урочисто встановили в оновленому вівтарі Непорочного Зачаття Божої Матері. У 1934р. Львівський архієпископ Болеслав Твардовський урочисто коронував образ. Після ІІсв. війни цю ікону було перевезено до Польщі, зараз вона зберігається в костелі св. Августина у Вроцлаві.
У 1926-1927 роках відреставровано головний вівтар, а в 1929–1931 роках відновлено внутрішні розписи. У 1932р. костел офіційно був визнаний пам'яткою. У квітні 1946р. останній адміністратор парафії о. Ярослав Хоміцький із більшістю вірян виїхав до Польщі, забравши зі собою значну частину костельного майна. Храм використовувався як господарська споруда, а 1961 року був остаточно закритий. Решта костельного майна, що мало мистецьку та історичну цінність, у 1965 році було перевезено до Олеського відділення Львівської картинної галереї. У 1974р. у храмі сталася пожежа, внаслідок чого вигорів весь дах, який невдовзі завалився. Нині костел перебуває у вельми зруйнованому стані. Храм у Годовиці з цілого ряду подібних костелів є першою і найдосконалішою роботою Меретина, яку серед безлічі святинь, що руйнуються на теренах України, варто було б врятувати у першу чергу.
