|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
81117 Годовиця
Перша згадка про село Годовиця датується 11 листопада 1371 року. 1405 (чи 1421?) року поселення було переведено із руського та польського права на магдебурзьке. Нині населення села - майже дев'ять сотень мешканців.
Місцева парафія постала не пізніше 1498 року. У 1618-1621 роках костел в Годовиці, як і храм св. Валентина у Наварії, був знищений татарами, проте його відбудували у 1631 році, а 1685 року цей костел освятив єпископ-помічник Львівський Юрій Гедзінський. Відомо, що ця святиня була мурованою, мала окрім головного вівтаря Всіх Святих ще три бічні - Матері Божої, св. Анни та св. Миколая.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: травень, 17 | |
| 1725 | - єпископ Стефан Рупневський консекрував новозбудований храм cв. Антонія Падуанського у Межирічах Корецьких на Рівненщині; |
| 1827 | - архієпископ Андрій Анквич консекрував костел Пресвятої Трійці у Гримайлові на Тернопільщині; |
| 1885 | - інгрес до Львівськї архікатедри архієпископа-митрополита Северина Моравського; |
| 1890 | - єпископ Ян Пузина консекрував костел св. Еразма у Плотичі на Тернопільщині; |
| 1910 | - костел cв. Антонія Падуанського у Новоселівці (Гальбштаті) на Миколаївщині консекрував єпископ Йосиф Кесслер; |
| 2009 | - єпископ Мар'ян Бучек освятив хрест на місці майбутнього храму поблизу з каплицею Матері Божої Чудотворного Медальйона
та св. Андрія Боболі у Мерефі на Харківщині; - єпископ Леон Малий передав каплиці св. Йосифа Більчевського у Чугуєві на Харківщині реліквії св. архієпископа Йосифа Більчевського; |
| 2014 | - урочисте введення до Луцької катедри призначеного ординарієм Луцької дієцезії єпископа Віталія Скомаровського; |
| Наступна дата: травень, 18 | |
| 1828 | - архієпископ Андрій Анквич консекрував костел Матері Божої Сніжної у Куткорі на Львівщині; |
| 1899 | - бережанський декан о. Еразм Нейбург освятив наріжний камінь майбутнього храму св. Станіслава єп. мч. в Козовій на Тернопільщині; |
| 1991 | - відбувся інгрес архієпископа Мар'яна Яворського до Львівської катедри; |
| 1996 | - архієпископ Мар'ян Яворський призначений Апостольським адміністратором відновленої Луцької дієцезії, а костел cвв. Апп. Петра і Павла у Луцьку став кафедральним; |
| 2000 | - Апостольський нунцій в Україні архієпископ Нікола Етерович та єпископи Антал Майнек і Іван Семедій освятили костел Пресвятої Трійці в Ужгороді; |
| 2002 | - новоспоруджений костел Святого Духа у Кропивницькому (Кіровограді) консекрували Апостольський нунцій в Україні архієпископ
Нікола Етерович та єпископ Леон Дубравський; - кардинал Мар'ян Яворський освятив каплицю у новоспорудженому парафіяльному будинку при костелі Божого Милосердя i Матері Божої Неустанної Допомоги у Тернополі; |
| 2003 | - у Римі канонізовано єпископа Йосифа Пельчара, ординарія Перемишльського; |
| 2007 | - єпископ Мар'ян Бучек освятив пам'ятник Йоану Павлу ІІ перед костелом Мучеництва св. Йоана Хрестителя у Самборі на Львівщині; |
| 2019 | - єпископ Броніслав Бернацький в каплиці Матері Божої Фатімської у Подільську на Одещині коронував новою короною скульптурку Матері Божої Фатімської; |
| 2021 | - єпископ Едвард Кава освятив відреставровані скульптури Матері Божої Непорочної та фасадні сходи храму св. Антонія у Львові; |
Сучасний мурований храм було збудовано у 1751-1758 роках завдяки коштам та зусиллям львівського архідиякона о. Стефана Мікульського за проектом відомого архітектора Бернарда Меретина. Втім, оздоблення костелу тривало ще у шістдесятих роках, а його освячення відбулось 1774 року. Розписом інтер'єрів займався художник Олександр Ролінський, автором різьбленого декору є геніальний скульптор Йоган Георг Пінзель в співпраці з Мацеєм Полейовським. У 1829-1833рр. тут працював настоятелем майбутній архієпископ о. Лукаш Баранецький.
У 1852р. тут постав культ поклоніння образу Утіхи Матері Божої. 1856 року цю ікону після того, як вона чедесним чином відновилась, перенесли з будинку родини Рончковських до костелу та урочисто встановили в оновленому вівтарі Непорочного Зачаття Божої Матері. У 1934р. Львівський архієпископ Болеслав Твардовський урочисто коронував образ. Після ІІсв. війни цю ікону було перевезено до Польщі, зараз вона зберігається в костелі св. Августина у Вроцлаві.
У 1926-1927 роках відреставровано головний вівтар, а в 1929–1931 роках відновлено внутрішні розписи. У 1932р. костел офіційно був визнаний пам'яткою. У квітні 1946р. останній адміністратор парафії о. Ярослав Хоміцький із більшістю вірян виїхав до Польщі, забравши зі собою значну частину костельного майна. Храм використовувався як господарська споруда, а 1961 року був остаточно закритий. Решта костельного майна, що мало мистецьку та історичну цінність, у 1965 році було перевезено до Олеського відділення Львівської картинної галереї. У 1974р. у храмі сталася пожежа, внаслідок чого вигорів весь дах, який невдовзі завалився. Нині костел перебуває у вельми зруйнованому стані. Храм у Годовиці з цілого ряду подібних костелів є першою і найдосконалішою роботою Меретина, яку серед безлічі святинь, що руйнуються на теренах України, варто було б врятувати у першу чергу.
Головна сторінка