 |  |  |  |  |
|---|
 |  |  |  |  |
|---|
 |  |  |  |  |
|---|
| | | | |
|---|
| | | | |
|---|
| | | | |
|---|
81117 Годовиця
Перша згадка про село Годовиця датується 11 листопада 1371 року. 1405 (чи 1421?) року поселення було переведено із руського та польського права на магдебурзьке. Нині населення села - майже дев'ять сотень мешканців.
Місцева парафія постала не пізніше 1498 року. У 1618-1621 роках костел в Годовиці, як і храм св. Валентина у Наварії, був знищений татарами, проте його відбудували у 1631 році, а 1685 року цей костел освятив єпископ-помічник Львівський Юрій Гедзінський. Відомо, що ця святиня була мурованою, мала окрім головного вівтаря Всіх Святих ще три бічні - Матері Божої, св. Анни та св. Миколая.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: вересень, 10 | |
| 1738 | - костел у Полонному на Хмельниччині освятив під титулом Успіння Пресвятої Діви Марії і св. Антонія Падуанського єпископ Ю. Чарнецький; |
| 1936 | - костел Матері Божої Неустанної Допомоги у Трибухівцях на Тернопільщині консекрував архієпископ Євгеній Базяк; |
| 1994 | - Апостольский нунцій в Україні архієпископ Антоніо Франко освятив наріжний камінь костелу Діви Марії Цариці у Кобалевиці на Закарпатті; |
| Наступна дата: вересень, 11 | |
| 1938 | - освячено два дзвони костелу св. Мартина в Куровичах на Львівщині; |
| 2004 | - кардинал Мар'ян Яворський освятив Кальварію Матері Божої в парафії св. Миколая у Лановичах на Львівщині; - новозбудовану каплицю Воздвиження Святого Хреста у Дибянках на Львівщині освятив єпископ Мар'ян Бучек; - відновлений костел Різдва Пресвятої Діви Марії у Старих Петликівцях на Тернопільщині освятив єпископ Леон Малий; |
| 2020 | - кардинала Мар’яна Яворського поховано у крипті каплиці чудотворного образу Матері Божої Кальварійської Марійного санктуарію в Кальварії Зебжидовській біля Кракова у Польщі; |
| 2021 | - архієпископ Мечислав Мокшицький за участю єпископів Броніслава Бернацького та Мар'яна Бучека освятив пам’ятну таблицю кардинала Мар’яна Яворського в каплиці Христа Милосердного Львівської катедри; |
Сучасний мурований храм було збудовано у 1751-1758 роках завдяки коштам та зусиллям львівського архідиякона о. Стефана Мікульського за проектом відомого архітектора Бернарда Меретина. Втім, оздоблення костелу тривало ще у шістдесятих роках, а його освячення відбулось 1774 року. Розписом інтер'єрів займався художник Олександр Ролінський, автором різьбленого декору є геніальний скульптор Йоган Георг Пінзель в співпраці з Мацеєм Полейовським. У 1829-1833рр. тут працював настоятелем майбутній архієпископ о. Лукаш Баранецький.
У 1852р. тут постав культ поклоніння образу Утіхи Матері Божої. 1856 року цю ікону після того, як вона чедесним чином відновилась, перенесли з будинку родини Рончковських до костелу та урочисто встановили в оновленому вівтарі Непорочного Зачаття Божої Матері. У 1934р. Львівський архієпископ Болеслав Твардовський урочисто коронував образ. Після ІІсв. війни цю ікону було перевезено до Польщі, зараз вона зберігається в костелі св. Августина у Вроцлаві.
У 1926-1927 роках відреставровано головний вівтар, а в 1929–1931 роках відновлено внутрішні розписи. У 1932р. костел офіційно був визнаний пам'яткою. У квітні 1946р. останній адміністратор парафії о. Ярослав Хоміцький із більшістю вірян виїхав до Польщі, забравши зі собою значну частину костельного майна. Храм використовувався як господарська споруда, а 1961 року був остаточно закритий. Решта костельного майна, що мало мистецьку та історичну цінність, у 1965 році було перевезено до Олеського відділення Львівської картинної галереї. У 1974р. у храмі сталася пожежа, внаслідок чого вигорів весь дах, який невдовзі завалився. Нині костел перебуває у вельми зруйнованому стані. Храм у Годовиці з цілого ряду подібних костелів є першою і найдосконалішою роботою Меретина, яку серед безлічі святинь, що руйнуються на теренах України, варто було б врятувати у першу чергу.
