81105 Наварія
У 1578 році Наварія, щодо заснування якої інформація відсутня, отримала магдебурзьке право і була містечком до XVIII століття (1758 року навіть отримала додаткові міські права). 1880 року тут проживало майже дев'ять сотень мешканців, з яких більше половини - римо-католики, нині чисельність населення - майже півтори тисячі мешканців. Наварія належала до Пустомитівського району, а від 2020 року - до Львівського.
W latach 1618-1621 Tatarzy zniszczyli w Nawarii pierwszy (drewniany) kościół, zbudowany na przełomie XVI-XVII wieków разом із заснуванням тут парафії. W 1630r. pożar zniszczył następny drewniany kościół, zbudowany sumptem Elżbiety Humnickiej. W latach 1641-1645 zbudowano murowany kościół również dzięki jej pomocy. W 1645r. biskup pomocniczy Lwowski Andrzej Srzedziński konsekrował świątynię. W 1648r. Kozacy Bogdana Chmielnickiego zniszczyli kościół, lecz udało się go odbudować.
| Ważne wydarzenia w historii świątyń i posłudze arcypasterzy |
|
|---|---|
| Bieżąca data: lipiec, 18 | |
| 1783 | - о. Каетан Кіцький номінований єпископ-помічником Львівським; |
| 1928 | - о. Франциск Лісовський призначений єпископом-помічником Львівським; |
| 2010 | - єпископ Маркіян Трофим'як на місці колишнього костелу Воздвиження Святого Хреста у Вирці на Рівненщині освятив встановлений там завдяки родині Горошкевичів хрест з відповідним надписом; |
| 2020 | - кардинал Конрад Краєвський за участю архієпископа Мечислава Мокшицького та єпископів Едварда Кави і Мар'яна Бучека освятив костел св. Йоана Павла ІІ у Сокільниках під Львовом та наріжний камінь майбутнього храму Христа Царя Всесвіту у Львові-Пасіках; |
| Następna data: lipiec, 19 | |
| 1768 | - храм Успіння Пресвятої Діви Марії у Раденичах на Львівщині консекрував єпископ І. Крижановський; |
| 1811 | - єпископ Каспер Цецішовський освятив головний вівтар костелу св. Михаїла і Навернення св. Павла у Луцьку; |
| 1925 | - освячено наріжний камінь костелу св. Франциска Асизького у Львові на Замарстинові; |
| 1936 | - освячено земельну ділянку під будівництво костелу Успіння Пресвятої Діви Марії у Комарниках на Львівщині; |
| 1998 | - єпископ Ян Пурвінський в костелі Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Бердичеві на Житомирщині
коронував ікону Матері Божої папськими коронами; - у литовському місті Гаргждай отримав священничі свячення з рук єпископа Тельшяйського Антанаса Вайчюса майбутній Апостолький нунцій в Україні архієпископ Вісвалдас Кулбокас; |
| 2014 | - відремонтований храм Воздвиження Святого Хреста у Чернівцях до 200-річчя освячення було проголошено малою базилікою; |
| 2015 | - єпископ Ян Пурвінський на площі перед костелом Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Бердичеві на Житомирщині освятив пам’ятник св. Йоану Павлу ІІ; |
У 1716-1725 роках костел мав головний вівтар Успіння Пресвятої Діви Марії та бічні свв. Валентина, Анни, Станіслава, Михайла і Войтеха, і вже тоді загрожував руйнуванням. W 1739r. świątynię z powodu niebezpieczeństwa zawaleni częściowo rozebrano, залишивши від неї лише пресбітерій. W latach 1739-1748 dzięki rodzinie Wieniawskich zbudowano w tym samym miejscu nowy murowany kościół (architekt Bernard Meretyn). Zdobienie (artysta Antonio Tavelli) i wyposażenie świątyni trwały kilka dziesięcioleci. 25 червня 1758 року у цьому храмі єпископ Перемишльський Вацлав Сераковський вручив митрополичий палій новопризначеному Львівському митрополиту Владиславу Лубенському. W 1766r. Piotr Polejowski zbudował dzwonnicę. Dnia 12.07.1774r. arcybiskup Lwowski Wacław Sierakowski konsekrował kościół.
Remontowano świątynię w latach 1902, 1907, 1928-1929 oraz w 1938 roku. Наприкінці 30-х років понад дві з половиною тисячі вірян обслуговував багаторічний (від 1905 року) настоятель о. Габріель Требіцький, а парафія охоплювали лише Наварію. Костел тоді мав головний вівтар Пресвятої Трійці та бічні Матері Божої, св. Йосифа, св. Яна Непомуцького і св. Валентина. W marcu 1946r. kościół zamknięto, robiąc z niego magazyn. Oddano kościół w 1991 roku i 23.05.1991r. na nowo go poświęcono. Obecnie zakończono główne remonty w świątyni.
W dokumentach kościół z dawnych czasów po 2011 rok znany był pod wezwaniem Wniebowzięcia N.M.P. Jeszcze w XVIIw. został on sanktuarium św. Walentego, ponieważ znajdowały się tu relikwie tego świętego, oraz czczono obraz św. Walentego, znajdujący się w bocznym ołtarzu. Obraz zachował się do dziś. Prawdopodobnie dlatego zmieniono wezwanie kościoła na św. Walentego. Obecnie odradza się tu kult tego świętego.
Nawarię obsługują księża z parafii św. Marcina w Siemianówce.
Kościoły i kaplice Ukrainy