81105 Наварія
У 1578 році Наварія, щодо заснування якої інформація відсутня, отримала магдебурзьке право і була містечком до XVIII століття (1758 року навіть отримала додаткові міські права). 1880 року тут проживало майже дев'ять сотень мешканців, з яких більше половини - римо-католики, нині чисельність населення - майже півтори тисячі мешканців. Наварія належала до Пустомитівського району, а від 2020 року - до Львівського.
У 1618-1621 роках татари знищили у Наварії перший (дерев'яний) костел, споруджений наприкінці XVI століття разом із заснуванням тут парафії. 1630 року пожежа знищила наступний дерев'яний храм, збудований коштом Єлизавети Гумницької. У 1641-1645 роках було споруджено муровану святиню (також за кошти Е. Гумницької). 1645 року цей костел консекрував єпископ-помічник Львівський Андрій Средзинський 1648 року храму завдали шкоди козаки Б. Хмельницького, проте він швидко був відновлений.
Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
---|---|
Поточна дата: грудень, 11 | |
1938 | - освячено каплицю Матері Божої Цариці Польщі у Ренові на Тернопільщині; |
2010 | - каплицю св. Йосифа у Шостці на Сумщині освятив єпископ Мар'ян Бучек; |
Наступна дата: грудень, 12 | |
1901 | - в Орнбау в Німеччині помер колишній ординарій Тираспольський єпископ Франц Цоттман, похований у місцевому костелі; |
1992 | - повернений костел Успіння Пресвятої Діви Марії в Отинії на Івано-Франківщині повторно освятив єпископ Маркіян Трофим'як; - єпископ Ян Ольшанський освятив новозбудований храм Матері Божої Фатімської у Гайдайках на Хмельниччині; |
2000 | - Апостольський нунцій в Україні архієпископ Нікола Етерович у Львівській катедрі освятив гіпсове погруддя єпископа Рафала Керницького; |
2014 | - архієпископ Мечислав Мокшицький ввів реліквії св. Йоана Павла ІІ до костелу Милосердя Божого і Матері Божої Неустанної Допомоги у Тернополі; |
2020 | - архієпископ Мечислав Мокшицький за участю єпископа Едуарда Кави консекрував костел cв. Антонія Падуанського в Олеську на Львівщині; |
У 1716-1725 роках костел мав головний вівтар Успіння Пресвятої Діви Марії та бічні свв. Валентина, Анни, Станіслава, Михайла і Войтеха, і вже тоді загрожував руйнуванням. У 1739 році через це святиню через поганий технічний стан частково розібрали, залишивши від неї лише пресбітерій. До 1748 року на її місці за проектом архітектора Б. Меретина коштом родини Венявських збудували новий мурований костел, оздоблення (за участю художника А. Тавеллі) та оснащення якого тривало ще кілька десятиліть. 25 червня 1758 року у цьому храмі єпископ Перемишльський Вацлав Сераковський вручив митрополичий палій новопризначеному Львівському митрополиту Владиславу Лубенському. 1766 року було споруджено дзвіницю за кошти П. Полейовського. 12 липня 1774 року архієпископ Львівський Вацлав Сераковський консекрував храм.
У 1902, 1907, 1928-1929, та 1938 роках відбувалися ремонти святині. Наприкінці 30-х років понад дві з половиною тисячі вірян обслуговував багаторічний (від 1905 року) настоятель о. Габріель Требіцький, а парафія охоплювали лише Наварію. Костел тоді мав головний вівтар Пресвятої Трійці та бічні Матері Божої, св. Йосифа, св. Яна Непомуцького і св. Валентина. З березня 1946 року по 1991 рік костел перебував закритим та використовувався як складське приміщення. 23 травня 1991 року повернений храм було освячено. Нині його, в основному, відремонтовано.
Святиня у документах з давніх часів по, принаймні, 2011 рік була відома під титулом Успіння Пресвятої Діви Марії. Проте ще у XVII столітті вона стала санктуарієм св. Валентина, оскільки тут зберігались реліквії цього святого, а також особливо вшановувався образ св. Валентина, якому було присвячено бічний вівтар, що зберігся до нашого часу. Очевидно, саме тому і був змінений титул храму на св. Валентина.
Наварію обслуговують дієцезіальні священники з парафії св. Мартина у Семенівці.