ЩИРЕЦЬ. Костел св. Станіслава єп. мч. (1556). Львівська обл., Львівський р-н

81160 Щирець,
вул. Миру, 1

Щирець відомий у джерелах з 1131 року як місце зустрічі князів Звенигородського Володимирка та Перемиського Ростислава. 1397 року місто тримало магдебурзьке право. Потім стало осередком староства. У радянські часи Щирець у 1939-1941 і 1944-196? роках навіть був районним центром. Нині є селищем з населенням понад п'ять з половиню тисяч мешканців.

У 90-х роках XIV століття у Щирці королівським коштом було споруджено перший костел, а на початку XV століття теж коштом короля його розбудували та заснували парафію розпорядженням архієпископа Якова Стрепи. Проте через сотню років, у 90-х роках XV століття власник Щирця цей костел зруйнував, спорудивши на його місці приватну каплицю. У 1526 році і цю каплицю знищили татари.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: лютий, 16
1899 - призначений єпископом-помічником Перемишльським о. Йосиф Пельчар, майбутній святий;
Наступна дата: лютий, 17
1709 - полонений московитами архієпископ-митрополит Львівський Константій Зелінський помер у Москві;
1754 - Тодійський єпископ-ординарій Gerolamo Formagliari у Римі рукоположив в пресвітори майбутнього єпископа Луцького Фелікса Турського;
1884 - розпочало працю засноване о. Зигмунтом Гораздовським згромадження Сестер Милосердя св. Йосифа;
1990 - майбутній єпископ о. Ян Ольшанський освятив повернений храм Серця Ісуса у Красилові на Хмельниччині;

У 1556 році храм було заново відбудовано, а парафію відновлено. У 1610 та 1648 роках святиню нищили пожежі. У XVIII столітті костел відремонтували та розбудували. 1834 року храм знищила чергова пожежа, після якої його тривалий час відновлювали. У 1912 році святиню реставрували за проектом В. Бреттера. 1923 року храм було консекровано після завершення ремонтних робіт. У радянські часи костел продовжував працювати.

Парафію обслуговують дієцезіальні священники.

ІНШІ СВЯТИНІ, ЯКІ МАЮТЬ ТАКІ Ж:

Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.