 |  |  |  |  |
|---|
 |  |  |  |  |
|---|
 |  |  |  |  |
|---|
| | | | |
|---|
| | | | |
|---|
| | | | |
|---|
80250 Павлів
Поряд із Павловом знайдено залишки давньоукраїнських поселень ХІІ-ХІІІ століть, а перша згадка про село датується 1400 роком. Згадується також у 1578, 1626 і 1654 роках. 1880 року тут проживало 1045 мешканців, з них лише 170 були римо-католиками, нині село має понад 3800 осіб. У селі жив, помер і був похований поет-романтик Корнель Уєйський, найвідоміший польський поет Східної Галичини. Село входило до Радехівського району, а від 2020 року - до Червоноградського.
Католики латинського обряду села спочатку належали до парафії у Станині, а від 1775-1776 років - до перенесеної зі Станина парафії Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Радехові. У 1807 році місцеві власники Павлова Коморовські збудували на своєму подвір'ї муровану каплицю. Схематизми Львівської архідієцезії до 1882 року її взагалі не згадують, потім називають приватною, в якій 'часто' звершувались богослужіння, а від 1903 року вважають громадською.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: січень, 14 | |
| 1722 | - єпископ Станіслав Гозій став ординарієм у Кам'янці-Подільському; |
| 1729 | - в Чарноцині на теренах Гнєзненської архідієцезії (Польща) народився майбутній єпископ Луцький Фелікс Турський; |
| 1850 | - інгрес до Львівськї катедри архієпископа-митрополита Львівського Лукаша Баранецького; |
| 1919 | - у Гутищі Бродському (парафія Пониква) Тернопільського воєводстсва народився майбутній єпископ Ян Ольшанський, ординарій Кам'янець-Подільський; |
| Наступна дата: січень, 15 | |
| 1812 | - архієпископ-митрополит Львівський Каетан Кіцький помер в резиденції в Оброшиному, де його і поховали; |
| 1842 | - ординарій Кам'янець-Подільський єпископ Франциск Мацкевич помер, похований у крипті місцевої катедри; |
| 1885 | - колишній ординарій Луцько-Житомирський єпископ Каспер Боровський помер у Плоцьку (Польща), похоронений у місцевій катедрі; |
| 2016 | - єпископ Станіслав Широкорадюк освятив каплицю Божого Милосердя у новоспорудженій будівлі монастиря у Маріуполі на Донеччині; |
У середені ХІХ століття чисельність римо-католиків у Павлові сягала 140 вірян, наприкінці їх було вже близько 450, а 1914 року - півтисячі. Саме тоді вони і завершили своїм коштом спорудження у селі досить великої мурованої каплиці та освятили її. Від 1918 року місцеві католики латинського обряду вже належали до новоутвореної парафії Пресвятої Діви Марії Королеви Польщі у Холоєві, який 1946 року перейменували на Вузлове. Наприкінці 30-х років кількість вірних у Павлові становила шість сотень осіб, а богослужіння в каплиці відправлялись регулярно щотижня.
Після ІІ світової війни зачинену каплицю в Павлові радянська влада традиційно використовувала як колгоспне складське приміщення. За непідтвердженими даними, її намагались відремонтувати місцеві греко-католики, але через брак коштів не змогли. Нині будівля перебуває в аварійному стані. Колишня дворова каплиця Коморовських була знищена ще під час І світової війни.
