80250 Павлів
Поряд із Павловом знайдено залишки давньоукраїнських поселень ХІІ-ХІІІ століть, а перша згадка про село датується 1400 роком. Згадується також у 1578, 1626 і 1654 роках. 1880 року тут проживало 1045 мешканців, з них лише 170 були римо-католиками, нині село має понад 3800 осіб. У селі жив, помер і був похований поет-романтик Корнель Уєйський, найвідоміший польський поет Східної Галичини. Село входило до Радехівського району, а від 2020 року - до Червоноградського.
Католики латинського обряду села спочатку належали до парафії у Станині, а від 1775-1776 років - до перенесеної зі Станина парафії Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Радехові. У 1807 році місцеві власники Павлова Коморовські збудували на своєму подвір'ї муровану каплицю. Схематизми Львівської архідієцезії до 1882 року її взагалі не згадують, потім називають приватною, в якій 'часто' звершувались богослужіння, а від 1903 року вважають громадською.
Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
---|---|
Поточна дата: червень, 14 | |
1619 | - освячено під титулом Матері Божої Умиління костел бернардинів у Сокалі на Львівщині; |
1868 | - архієпископ Франциск Вежхлейський консекрував костел св. Миколая у Соколові на Львівщині; |
1903 | - архієпископ Йосиф Більчевський освятив оновлений головний вівтар костелу св. Станіслава єп. мч. у Фірлеєві (Липівці) на Івано-Франківщині; - єпископ Кароль Фішер повторно освятив костел св. Миколая єп. у Дублянах на Львівщині; |
1992 | - повернений храм Пресвятої Трійці у Любомлі на Волині освятив о. Людвіг Камілєвський; |
1996 | - костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Кам‘янці-Бузькій на Львівщині проголосили санктуарієм Умираючого Господа Ісуса з Милятина; |
2014 | - єпископ Леон Дубравський у співлужінні єпископа Леона Малого консекрував костел Пресвятої Трійці в Окопах на Тернопільщині; |
Наступна дата: червень, 15 | |
1895 | - освячено наріжний камінь костелу Преображення Господнього у Семаківці на Тернопільщині; |
1913 | - архієпископ Йосиф Більчевський урочисто коронував образ Матері Божої Неустанної Допомоги головного вівтаря костелу Матері Божої Неустанної Допомоги у Тернополі; |
1962 | - помер у Варшаві колишній архієпископ-митрополит Львівський Євгеній Базяк, похований в Кракові у Вавельській катедрі; |
2011 | - ординарій Київсько-Житомирський єпископ Ян Пурвінський зрікся з уряду, призначено ординарієм дієцезії з наданням титулу архієпископа ad personam єпископа Петра Мальчука; |
2019 | - єпископ Броніслав Бернацький впровадив реліквії св. Антонія Падуанського до костелу св. Антонія Падуанського
у Южноукраїнську на Миколаївщині; - єпископ Едуард Кава впровадив мощі св. Антонія Падуанського до костелу св. Антонія Падуанського у Косові-Хом'яківці на Тернопільщині; |
2021 | - о. Вісвалдаса Кулбокаса призначено Апостольським нунцієм в Україні і титулярним архієпископом Мартани; |
У середені ХІХ століття чисельність римо-католиків у Павлові сягала 140 вірян, наприкінці їх було вже близько 450, а 1914 року - півтисячі. Саме тоді вони і завершили своїм коштом спорудження у селі досить великої мурованої каплиці та освятили її. Від 1918 року місцеві католики латинського обряду вже належали до новоутвореної парафії Пресвятої Діви Марії Королеви Польщі у Холоєві, який 1946 року перейменували на Вузлове. Наприкінці 30-х років кількість вірних у Павлові становила шість сотень осіб, а богослужіння в каплиці відправлялись регулярно щотижня.
Після ІІ світової війни зачинену каплицю в Павлові радянська влада традиційно використовувала як колгоспне складське приміщення. За непідтвердженими даними, її намагались відремонтувати місцеві греко-католики, але через брак коштів не змогли. Нині будівля перебуває в аварійному стані. Колишня дворова каплиця Коморовських була знищена ще під час І світової війни.