РАДЕХІВ. Костел св. Йосифа, Обручника Пресвятої Діви Марії (2022 - 2024). Львівська обл., Червоноградський р-н

80200 Радехів

Перша письмова згадка про Радехів (Радихів) датована 1472 роком, наступна - 1493 роком. 1752 року отримав магдебурзське право. 1880 року місто нараховувало понад 3500 мешканців, причому кількістю українці у десять разів переважали поляків. У 1911-1939 роках був центром повіту, а пізніше - центром району. Від 2020 року входить до Червоноградського району. Нині тут проживає понад 9700 осіб.

Римо-католики Радехова раніше належали до парафії у Станині, перенесеної сюди у 1775-1776 роках. Тоді ж розпочали будівництво мурованого костелу Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії, яке завершили 1828 року. Від 1945 року цей храм радянська влада використовувала в якості військового клубу, а 1972 року його було повністю зруйновано.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: червень, 14
1619 - освячено під титулом Матері Божої Умиління костел бернардинів у Сокалі на Львівщині;
1868 - архієпископ Франциск Вежхлейський консекрував костел св. Миколая у Соколові на Львівщині;
1903 - архієпископ Йосиф Більчевський освятив оновлений головний вівтар костелу св. Станіслава єп. мч. у Фірлеєві (Липівці) на Івано-Франківщині;
- єпископ Кароль Фішер повторно освятив костел св. Миколая єп. у Дублянах на Львівщині;
1992 - повернений храм Пресвятої Трійці у Любомлі на Волині освятив о. Людвіг Камілєвський;
1996 - костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Кам‘янці-Бузькій на Львівщині проголосили санктуарієм Умираючого Господа Ісуса з Милятина;
2014 - єпископ Леон Дубравський у співлужінні єпископа Леона Малого консекрував костел Пресвятої Трійці в Окопах на Тернопільщині;
Наступна дата: червень, 15
1895 - освячено наріжний камінь костелу Преображення Господнього у Семаківці на Тернопільщині;
1913 - ще недобудований храм Матері Божої Цариці Польщі в Раштівцях на Тернопільщині освятив єпископ Владислав Бандурський;
1962 - помер у Варшаві колишній архієпископ-митрополит Львівський Євгеній Базяк, похований в Кракові у Вавельській катедрі;
2011 - ординарій Київсько-Житомирський єпископ Ян Пурвінський зрікся з уряду, призначено ординарієм дієцезії з наданням титулу архієпископа ad personam єпископа Петра Мальчука;
2019 - єпископ Броніслав Бернацький впровадив реліквії св. Антонія Падуанського до костелу св. Антонія Падуанського у Южноукраїнську на Миколаївщині;
- єпископ Едуард Кава впровадив мощі св. Антонія Падуанського до костелу св. Антонія Падуанського у Косові-Хом'яківці на Тернопільщині;
2021 - о. Вісвалдаса Кулбокаса призначено Апостольським нунцієм в Україні і титулярним архієпископом Мартани;

У посткомуністичні часи місцеві римо-католики відвідували богослужіння у сусідніх парафіях. 24 грудня 2021 року єпископ Едвард Кава освятив у Радехові капличку, а також приміщення для катехизації та проживання священника. 4 червня 2022 року єпископ Ауґсбурґський Бертрам Йоганнес Майєр з Німеччини за участю архієпископа Мечислава Мокшицького та єпископа Віталія Скомаровського освятив та вмурував привезений зі Святої Землі наріжний камінь нового храму у місті, будівництво якого зобов'язалась фінансово підтримувати Ауґсбургська дієцезія.

Джерело фотознімка: facebook.com/rkc.lviv.massmedia

9 квітня 2024 року єпископ Маєр у присутності архієпископа Мокшицького, єпископів Скомаровського та Кави, а також єпископа-помічника Сокальсько-Жовківськоого УГКЦ Петра Лози консекрував новозбудований коштом Ауґсбургської дієцезії костел в Радехові під титулом св. Йосифа, Обручника Пресвятої Діви Марії. Окрім того, у вівтар храму заклали реліквії бл. Якова Стрепи, головного Покровителя Львівської архідієцезії. Варто зауважити, що предки єпископа Бертрама, Майєри, були меценатами місцевої парафіяльної спільноти і фундаторами першого храму.

Джерело фотознімка: facebook.com/rkc.lviv.massmedia

У Радехові були також каплиця-усипальниця чергових місцевих власників Бадені та поблизу костелу двоповерховий монастир сестер-служниць Пресвятої Діви Марії. Останній спочатку використовували як пологовий будинок та адмінприміщення лікарні, а після 1972 року знищили повністю.

ІНШІ СВЯТИНІ, ЯКІ МАЮТЬ ТАКІ Ж:

Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.