80200 Радехів
Перша письмова згадка про Радехів (Радихів) датована 1472 роком, наступна - 1493 роком. 1752 року отримав магдебурзське право. 1880 року місто нараховувало понад 3500 мешканців, причому кількістю українці у десять разів переважали поляків. У 1911-1939 роках був центром повіту, а пізніше - центром району. Від 2020 року входить до Червоноградського району. Нині тут проживає понад 9700 осіб.
Римо-католики Радехова спочатку належали до парафії у Станині та своєї святині не мали. Проте завдяки місцевому власнику Йосифу Мієру у 1775-1776 роках до міста було перенесено парафію зі Станина та розпочали будівництво мурованого костелу св. Анни (можливо, що такий титул мала парафія у Станині). Завершили спорудження храму 1828 року його консекрацією під титулом Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії.
Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
---|---|
Поточна дата: лютий, 13 | |
На цю дату відсутня інформація про важливі події історії святинь та служіння архіпастирів | |
Наступна дата: лютий, 14 | |
2020 | - у Харківській катедрі Апостольський нунцій в Україні архієпископ Клаудіо Ґуджеротті висвятив на єпископа о. Павла Гончарука, номінованого єпископом-ординарієм Харківсько-Запорізьким; відбулась також його інтронізація; |
Наприкінці міжвоєнного періоду настоятель парафії о. Матей Гонска, що служив тут від 1926 року, опікувався двома з половиною тисячами вірян міста та десятка навколишніх сіл, а сама парафія мала філіальні каплиці у Кривому, Середпільцях, Синькові, Станині та раніше у Павлові, Сушні, а також Вульці Сушанській, яка нині є частиною Полового.
У 1945 році радехівський костел радянська влада передала військовій частині для використання в якості військового клубу, а 1972 року колишній римсько-католицький храм разом із дзвіницею було повністю зруйновано. Частково на його місці 1981 року збудували поліклініку. У 2022-2024 роках у Радехові було збудовано коштом Ауґсбургська дієцезії (Німеччина) мурований костел св. Йосифа, Обручника Пресвятої Діви Марії.
У Радехові були також каплиця-усипальниця чергових місцевих власників Бадені та поблизу костелу двоповерховий монастир сестер-служниць Пресвятої Діви Марії. Останній спочатку використовували як пологовий будинок та адмінприміщення лікарні, а після 1972 року знищили повністю.