|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
80220 Стоянів
Стоянів відомий із XV століття, у документах згадується також у 1501 та 1519 роках. 1547 року отримав магдебурзьке право та додаткові привілеї у 1550, 1576, 1589, 1633, 1669 і 1681 роках. У 1880 році у містечку проживало майже 2400 українців, майже три сотні поляків та півсотні німців, а 1935 року - понад 4300 мешканців. До 1939 року Стоянів зберігав статус містечка, нині є селом - понад 2900 осіб. Належав до Радехівського району, а від 2020 року - до Червоноградського.
У 1624 році у Стоянові коштом місцевих власників Войтеха та Анни Кадлубських було споруджено дерев'яний костел під титулом св. Войтеха (Адальберта), єп. і мч., та засновано парафію. У 1896-1897 роках XIX століття останню дерев'яну святиню знищила пожежа. На той час парафія у складі десятка населених пунктів нараховувала майже півтори тисячі вірних.
| Ważne wydarzenia w historii świątyń i posłudze arcypasterzy |
|
|---|---|
| Bieżąca data: październik, 12 | |
| 1612 | - костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Жидачеві на Львівщині консекрував Баковський єпископ В. Любенецький; |
| 1752 | - черговий костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Перевалах на Волині консекрував єпископ-помічник Кам'янець-Подільський Адам Ораньський; |
| 1908 | - освячено наріжний камінь костелу у Скородинцях на Тернопільщині; |
| 1930 | - костел у Заболотті на Волині освятив єпископ Адольф Шельонжек; - новозбудований та оснащений костел Успіння Пресвятої Діви Марії у (Війткевичах (нині - Камяне) освятив єпископ Стефан Вальчикевич; |
| 1996 | - єпископ Райнхард Леттманн з Мюнстера (Німеччина) за участю єпископів Маркіяна Трофим’яка, Станіслава Падевського та Станіслава Широкорадюка консекрував перенесений костел св. Анни у Ковелі на Волині; |
| Następna data: październik, 13 | |
| 1738 | - у Варшаві помер колишній єпископ-ординарій Кам'янець-Подільський Станіслав Гозій; |
| 1765 | - о. Ігнатія Оссолінського, майбутнього ординарія Київського, висвятив на єпископа у львівському францисканському костелі Святого Хреста архієпископ Вацлав Сераковський; |
| 1782 | - архієпископ Фердинанд Кіцький консекрував відремонтований костел св. Марії Магдалини в Кукільниках на Івано-Франківщині; |
| 1895 | - освячено новоспоруджений костел Пресвятого Серця Господа Ісуса в Тамановичах на Львівщині; |
| 1929 | - архієпископ Болеслав Твардовський вмурував наріжний камінь в пресбітерій храму Христа Царя в Івано-Франківську; |
| 1991 | - єпископ Ян Ольшанський освятив наріжний камінь під спорудження костелу Пресвятого Серця Ісуса Христа
у Стратіївці на Вінничині; - єпископ Ян Пурвінський коронував скульптурку Фатімської Матері Божої в Довбиші на Житомирщині; |
| 1997 | - костел Матері Божої Фатімської у Крисовичах на Львівщині проголошено санктуарієм Матері Божої Фатімської; |
| 2001 | - костел Божого Милосердя у Сутисках на Вінничині консекрував єпископ Леон Дубравський; |
| 2005 | - єпископ Леон Дубравський консекрував новоспоруджений костел Матері Божої Фатімської у Городищі на Хмельниччині; - єпископ Броніслав Бернацький освятив каплицю Матері Божої Фатімської в Одесі-Таірові; |
| 2017 | - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив та вмурував наріжний камінь храму Матері Божої Фатімської у Зимній Воді під Львовом; |
У 1901-1905 роках завдяки зусиллям настоятеля о. Блажея Янора та пожертвам парафіян було збудовано сучасний неоготичний мурований храм за проектом львівського архітектора Теодора Тальовського. Новоспоруджений костел 30 червня 1905 року консекрував під титулом Пресвятого Серця Господа Ісуса архієпископ Йосиф Більчевський. Головний вівтар містив двометрову дерев'яну скульптуру Господа Ісуса, а бічні - образи св. Антонія і Матері Божої Святого Розарію. Від 1916 року настоятелем служив о. Володимир Вєнцковський, якого 1937 року замінив о. Франциск Шаревич. Наприкінці міжвоєнного періоду парафія налічувала понад 2200 вірян та мала три філіальні каплиці, зокрема, у Тетевчицях.
Після ІІ світової війни парафіяни-поляки виїхали до Польщі із частиною костельного майна. Зачинений храм радянська влада використовувала як склад. 1988 року на виділені колгоспом 'Жовтень' кошти було покладено новий дах із черепиці. В 90-х роках колишню святиню передали греко-католикам, а 2000 року костел повернули римо-католикам, які здійснили його ремонт. 24 грудня 1999 року у храмі відбулась перша за довгі часи Служба Божа.
Стоянів обслуговують дієцезіальні священники з парафії Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Лопатині.
Strona główna