ДУБЛЯНИ. Костел св. Миколая (1737). Львівська обл., Самбірський р-н

81470 Дубляни

Дубляни вперше згадуються у джерелах 1425 роком, а пізніше - у 1439 та 1441 роках. У 1940-1941 та 1944-1959 роках навіть були районним ценром. Статус селища міського типу - з 1957 року. Населення - понад 1700 мешканців.

Відомо, що у 1481 та 1498 роках у Дублянах вже проживали священики, тож парафія тут постала ще раніше. Дерев’яний костел знищили татари у 1624р., а 1637 року було освячено новий мурований храм під титулом св. Миколая, збудований завдяки підтримці Миколи Даниловича та інших. Наступний костел збудували у 1737р. на кошти пароха о. Амвросія Гонтковського, його освятив єпископ Вацлав Сераковський у 1743 році під титулом Матері Божої Скорботної, св. Станіслава і св. Миколая єп. Цей храм мав шість дерев’яних вівтарів та 16 образів, окрім вівтарних. Станом на 1794р. зусиллями пароха о. Теодора Збежховського замінено або оновлено головний та бічні вівтарі - Матері Божої Скорботної і св. Йоана Непомуки, а також перенесено майно із закритого австрійською владою костелу у Винниках. У 1837р. храм мав лише три вівтарі (фундації о. Збежховського), а 1863 року було відновлено головний вівтар святині.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: лютий, 16
1899 - призначений єпископом-помічником Перемишльським о. Йосиф Пельчар, майбутній святий;
Наступна дата: лютий, 17
1709 - полонений московитами архієпископ-митрополит Львівський Константій Зелінський помер у Москві;
1754 - Тодійський єпископ-ординарій Gerolamo Formagliari у Римі рукоположив в пресвітори майбутнього єпископа Луцького Фелікса Турського;
1884 - розпочало працю засноване о. Зигмунтом Гораздовським згромадження Сестер Милосердя св. Йосифа;
1990 - майбутній єпископ о. Ян Ольшанський освятив повернений храм Серця Ісуса у Красилові на Хмельниччині;

У 1898р. завдяки родині власників Дублян Созанських парафіяльний храм розширили та реставрували, зокрема, добудували вежу, а львівський художник Михайло Созанський (родич фундаторів) здійснив розпис інтер’єру. 14 червня 1903 року єпископ Кароль Фішер повторно освятив костел під титулом св. Миколая єп. Храм мав 4 дерев’яних вівтарі XXст. зі скульптурами Христа Розіп’ятого у головному та Матері Божої Скорботної, Пресвятого Серця Ісуса і Матері Божої Святого Розарію у бічних. На внутрішньому подвір’ї знаходились 4 каплиці та бетонна дзвіниця на 4 дзвони, два з яких було реквізовано під час Ісв. війни.

У 1913-1933рр. від трьох з половиною до 4 тисяч вірних обслуговував парох о. Франциск Кендзьор. Останній парох о. Владислав Свьонтницький залишив парафію ще під час німецької окупації. У 1945р. будинок священика відібрали під лікарню. Більшість парафіян разом з останнім адміністратором парафії о. Войцехом Литвином виїхала до Польщі, забравши зі собою і костельне майно з Дублян та Корналовичів. Храм у Дублянах радянська влада спочатку перетворила на склад, а 1985 року його було висаджено у повітря.

Сьогодні місцеві вірні послуговуються старою цвинтарною каплицею під титулом Воскресіння Господнього.

ІНШІ СВЯТИНІ, ЯКІ МАЮТЬ ТАКІ Ж:

ОСНОВНІ ПОДІЇ ЧИ ПУБЛІКАЦІЇ, ПОВ'ЯЗАНІ ІЗ СВЯТИНЕЮ
Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.