РУДКИ. Костел Успіння Пресвятої Діви Марії (1685 - 1728). Санктуарій Рудківської Божої Матері (2003). Львівська обл., Самбірський р-н

81440 Рудки,
вул. Бандери, 3,
+380 (3236) 456-44,
f.b.: 377469159127500

Рудки засновані 1472 року, а відомі з XIV століття як хутір села Бенькова Вишня (нині - Вишня). У І половині XVIII столітті Рудки отримали магдебурзьке право, а 1867 року стали повітовим центром. У 1940-1941 та 1944-1962 роках були центром району. Населення - приблизно 5400 мешканців.

У II половині XIV століття - I половині XV століття у Рудках була заснована парафія та споруджений перший дерев'яний костел, консекрований єпископом П. Хжонстковським (1435-1452рр.) під титулом св. Войтеха. 1550 року храм відбудували після того, як його знищили татари. У II половині XVI століття парафію було відновлено після майже півстолітнього періоду протестантизму, святиню відремонтовано коштом Мадалінських.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: листопад, 10
1717 - храм у Тинній на Хмельниччині консекрував єпископ Стефан Рупневський під титулом Успіння Пресвятої Діви Марії i св. Войцеха;
1850 - Фердинанд Кан, номінований ординарієм Тираспольським, висвячений на єпископа в Санкт-Петербурзі Могильовським архієпископом Казимиром Дмоховським;
1900 - єпископ Болеслав Клопотовський консекрував головний вівтар костелу Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії в Городківці на Вінничині;
2002 - новозбудований храм Пресвятого Серця Господа Ісуса в Аристівці на Вінничині консекрував єпископ Броніслав Бернацький;
Наступна дата: листопад, 11
1863 - новозбудований храм св. Архангела Михаїла консекрував архієпископ Львівський Франциск Вежхлейський;
1923 - інгрес до Львівської архікатедри архієпископа-митрополита Львівського Болеслава Твардовського;
1928 - освячено земельну ділянку під будівництво костелу Матері Божої Остробрамської у Львові;
1992 - після завершення ремонту освятили костел cвв. Апп. Петра і Павла у Череші на Буковині;
1994 - відремонтований костел Всіх Святих у Букачівцях на Івано-Франківщині освятив єпископ Маркіян Трофим'як;
2000 - новозбудований костел св. Ядвіги у Жовтому Броді на Житомирщині консекрував єпископ Ян Пурвінський;
2004 - отримав єпископське свячення з рук кардинала Джованні Лайоло майбутній Апостольський нунцій в Україні о. Томас Галліксон;
2016 - архієпископ Мечислав Мокшицький за участю єпископів Антала Майнека і Ніла Лущака освятив перед Мукачівською катедрою скульптуру св. Мартина;
2019 - о. Микола Лучок призначений єпископом-помічником Мукачівської дієцезії;
2020 - єпископ Станіслав Широкорадюк відкрив та освятив створений з ініціативи єпископа Броніслава Бернацького пам'ятник знищеному храму св. Климентія в Одесі;
2021 - в каплиці св. Йосифа в Мукачеві на Закарпатті за участю Апостольського нунція в Україні архієпископа Вісвальдаса Кульбокаса освячено відреставрований орган початку ХІХ століття, привезений з парафії св. Фелікса в Округлій;

У 1685-1728 роках спорудили сучасний мурований бароковий храм завдяки Урбанським. У 1735-1736 роках було збудовано муровану дзвіницю за кошти о. Я. Гродзького. 1741 року костел консекрував архієпископ М. Вижицький під титулом св. Войтеха, Успіння П.Д.М. та Всіх Святих. У 178?-179?, 189?, 1912 та 192?-193? роках відбулась реставрація святині. 2 липня 1921 року єпископ Й. Пельчар здійснив коронацію образу Матері Божої Рудківської з головного вівтаря.

Джерело фотознімка: m-a-d-m-a-x.livejournal.com

У 194?-1989 роках храм було закрито (склад). 13 травня 1989 року майбутній єпископ о. Рафал Керницький освятив повернений костел. 2 липня 2003 року храм проголошено санктуарієм Рудківської Матері Божої. 2 липня 2024 року єпископ Станіслав Ямрозек з Перемишля урочисто впровадив до костелу реліквії бл. родини Ульмів.

Джерело фотознімка: m-a-d-m-a-x.livejournal.com

Парафію в Рудках обслуговують дієцезіальні священники.


ОСНОВНІ ПОДІЇ ЧИ ПУБЛІКАЦІЇ, ПОВ'ЯЗАНІ ІЗ СВЯТИНЕЮ








Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.