WOJUTYCZE. Kościół p.w. św. Katarzyny Aleksandryjskiej (1714 - 1719). Lwowski obw., Samborski r-n

81453 Воютичі

Село Воютичі відоме у документах з 1427 року. 1880 року тут проживало 2011 мешканців, нині село має майже дві тисячі сто осіб.

У 1472-1481 роках вперше згадується парафія у Воютичах та її настоятель о. Миколай (костел тоді був дерев'яним), є згадка про неї також 1484 року. 1598 року перемишльський староста Ян Дрогойовський не тільки відновив колишню фундацію парафію, але й збільшив її матеріальне забезпечення, а також подарував земельну ділянку під будівництво нового храму.

Ważne wydarzenia w historii świątyń i posłudze arcypasterzy
Bieżąca data: maj, 19
1761	- освячено костел Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією в Оноківцях на Закарпатті;
1924	- освятили наріжний камінь храму Матері Божої Неустанної Допомоги у Магдалівці на Тернопільщині;
1929	- єпископ-помічник Луцький Стефан Вальчикевич освятив закладений ще в грудні 1928 року фундамент та наріжний камінь майбутнього костелу св. Ізидора у Римачах на Волині;
1930	- освячено земельну ділянку під будівництво храму Воздвиження Святого Хреста у Хмелиськах на Тернопільщині;
1939	- єпископ Стефан Вальчикевич освятив два нових дзвони костелу св. Ізидора у Римачах на Волині;
1997	- єпископ Ян Ольшанський освятив наріжний камінь майбутнього храму Матері Божої Фатімської у Ганнополі на Вінничині;
2013	- у Богуславі на Київщині освятили встановлений на костелі Зіслання Святого Духа хрест;
Następna data: maj, 20
1850	- о. Фердинанд Кан призначений першим єпископом-ординарієм новоствореної Херсонської дієцезії (від 1852 року - Тираспольської);
1907	- храм Пресвятого Серця Ісуса Христа у Грінталі на Донеччині консекрував єпископ Йосиф Кесслер;
1956	- помер у Кракові колишній єпископ-помічник Луцько-Житомирський архієпископ Михаїл Годлевський, похоронений в крипті місцевого піярського костелу;
2018	- єпископ Едвард Кава освятив нові скульптури Пресвятого Серця Ісуса, Непорочного Серця Марії і св. Антонія в костелі Пресвятого Серця Ісуса і Непорочного Серця Марії у Стрілецькому на Львівщині;

Новоспоруджену дерев'яну святиню із мурованою захристією у Воютичах консекрували 1626 року. Проте вже у 1646 році костел мав ззовні дуже деформовану структуру та погане дахове покриття, а 1648 року був у настільки незадовільному технічному стані, що візитатор наказав провести його негайну реконструкцію. Але, швидше за все, храм так і не відремонтували, оскільки наприкінці цього століття він розсипався від старості.

Ще 1693 року Леопольд Мнішех (ймовірно, власник сусідньої Ракової) пожертвував парафії у Воютичах значні кошти, проте будівництво нового (і вже мурованого) храму розпочалось лише 1714 року коштом місцевого власника Яна Стадницького. Черговий власник Ракової Йосиф Мнішех дозволив використати для спорудження каміння із руїн свого замку. 1719 року новозбудований костел освятили під титулом св. Катерини Олександрійської. На початку 20-х років він отримав три нові вівтарі (головний і бічні Матері Божої Святого Розарію і св. Миколая), два старі із колишнього храму (Преображення Господнього і св. Антонія), а також невелику дерев'яну дзвіницю.

8 жовтня 1743 року єпископ Вацлав Сераковський під час візитації парафії у Воютичах консекрував належно оснащений храм, який тоді мав п'ять вівтарів. Настоятелем у той час був о. Константин Журовський, завдяки зусиллям якого перед урочистим освяченням храму постали вівтар із скульптурою Матері Божої Скорботної та інше спорядження святині, а 1747 та 1753 роках - новий дах над усім костелом. У 1775 році у ньому встановили підлогу із цегли, а в 20-х роках наступного століття дерев'яну дзвіницю замінили мурованою. В середині ХІХст. настоятель о. Томаш Олексінський обслуговував 1300-1900 вірян у десятьох населених пунктах, із 60-х років до, принаймні, початку 90-х настоятелем служив о. Галікс Гросс (вперше у схематизмах Перемишльської дієцезії згадується каплиця у Раковій та каплиця у Надибах). 1896 року до костелу (за пресбітерієм) добудували каплицю-мавзолей родини місцевих землевласників Тхужинських.

Перед І світовою війною ад до 20-х років парафією у Воютичах, яка мала на той час понад 2700 вірних та каплиці, окрім вже згаданих, у Берестянах, Викотах, Волі-Баранецькій і Хлівиськах (нині - Міжгайці), опікувався о. Франциск Добровольський. Невдовзі в самостійну парафію виділились Берестяни, прихопивши зі собою Ракову та Волицю. У 1922-1924рр. завдяки зусиллям нового настоятеля о. Андрія Нича костел було капітально відремонтовано та придбано дзвони (ймовірно, замість конфіскованих під час війни), а в 1930-1935рр. йому вдалось відновити храм всередині разом із костельним оснащенням. 1937 року о. Нича замінив о. Франциск Пудло, наприкінці 30-х років чисельність вірян досягла двох тисяч осіб у Воютичах та п'яти сусідніх селах.

У 1947-1989 роках храм у Воютичах було зачинено радянською владою, а після повернення його відремонтували. 21 вересня 2003 року єпископ Мяр'ян Бучек освятив колишню каплицю Тхужинських під титулом св. Йосифа Пельчара, який тут працював вікарієм. 24 листопада 2018 року єпископ Едвард Кава освятив привезений з місця об'явлення Матері Божої Салетинської наріжний камінь парафіяльного дому. 13 грудня 2021 року архієпископ Мечислав Мокшицький освятив новозбудовний парафіяльний будинок.