СКОЛЕ. Костел Семи Скорбот Матері Божої (1891 - 1892). Львівська обл., Стрийський р-н

82600 Сколе,
вул. Наливайка, 4,
+380 (3251) 210-08,
f.b.: 1837525433195060

Перша писемна згадка про Сколе датується 05.03.1397р., хоча за легендою поселення постало ще у давньоруські часи. На його теренах у 1653-1660 роках було засновано місто, яке назвали Олександрією, проте ця назва не прижилась. У 1912 році Сколе ненадовго стало осередком повіту, з 1940 року було районним центром (нині належить до Стрийського району). Населення - понад 6200 мешканців.

У 50-х роках XVII століття у Сколему із заснуванням міста коштом місцевого власника Владислава Заславського було збудовано філіальний парафії Різдва Пресвятої Діви Марії у Стрию дерев'яний костел св. Домініка, який у 1722 році мав чотири вівтарі (головний - Матері Божої Страждальної). 1743 року тут створили парафіяльну експозитуру, яка охопила понад 25 сіл, а душпастирство ввірили оо.-кармелітам з костелу св. Михаїла у Дрогобичі. Навіть після скасування кармелітського монастиря у 1789 році аж до 1826 року тут служив о.-кармеліт Брокард Мончинський.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: вересень, 21
1891 - освячено земельну ділянку (чи наріжний камінь?) костелу Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії в Острівці на Тернопільщині;
1930 - освячено новозбудовану каплицю св. Терези у Дитятині на Івано-Франківщині;
2003 - єпископ Мар'ян Бучек в костелі св. Катерини Олександрійської у Воютичах на Львівщині освятив колишню каплицю Тхужинських під титулом св. Йосифа Пельчара;
2004 - кардинал Мар'ян Яворський за участю інших єпископів в Яремчі-Яблуниці на Івано-Франківщині освятив новозбудований мурований костел під титулом св. Зигмунта Гораздовського;
2014 - архієпископ Мечислав Мокшицький реконсекрував відновлений храм св. Вацлава у Баворові на Тернопільщині;
- архієпископ Мечислав Мокшицький реконсекрував відновлений костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Скоморохах на Тернопільщині та освятив вівтар, табернакул і стації Хресної дороги;
2016 - єпископ Віталій Скомаровський за участю єпископа Леона Дубравського освятив пам’ятну таблицю на фасаді костелу Матері Божої Ангельської у Вінниці про те, що 21 вересня 1746 року капуцини тут оселились;
Наступна дата: вересень, 22
1896 - костел св. Пія V, папи в Катеринівці (Катериненталі) на Миколаївщині консекрував єпископ Тираспольський Антон Церр;
1997 - єпископ Маркіян Трофим'як освятив пресвітерій костелу св. Йоана Непомуцького у Дубні на Рівненщині;
2004 - о. Гжегош Рампа відправив першу Месу у пристосованій каплиці у Кадіївці на Луганщині;
2013 - архієпископ Мечислав Мокшицький консекрував новозбудований костел cв. Варвари у Бориславі на Львівщині;
2018 - єпископ Ян Собіло освятив пам'ятник св. Шарбелю, встановленого при вході в каплицю Матері Божої Фатімської в Одесі;
- єпископ Леон Дубравський у костелі Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії в Ямполі на Вінничині освятив копію ікони Божої Матері Відкупительки невільників, яка містилась у головному вівтарі зруйнованого радянською владою храму;
Джерело фотознімка: m-a-d-m-a-x.livejournal.com

У 1888 році сколівська святиня згоріла. У 1891-1892 роках зусиллями настоятеля о. Арнтонія Ванатовича за кошти доброчинців було споруджено сучасний мурований храм за проектом львівського архітектора Альфреда Камінобродзького. Збудували також мурований парафіяльний та дерев'яний господарчий будинки. Костел мав шість вівтарів (головний - неоготичний дерев'яний Матері Божої Страждальної). У 1925 та 1934 костел відновили та оздобили стіни. У 30-х роках парафія нараховувала понад дві тисячі вірних у понад двадцяти селах та мала філіальні дерев'яні каплиці в Лавочному (1910р.) та Гребенові (1936р.).

У 1946-1993 роках сколівська святиня була закрита (склад, технічне приміщення). 17 вересня 1994 року повернений костел освятили, а у другій половині 90-х років відремонтували. Парафію обслуговують дієцезіальні священники.

ІНШІ СВЯТИНІ, ЯКІ МАЮТЬ ТАКІ Ж:

ОСНОВНІ ПОДІЇ ЧИ ПУБЛІКАЦІЇ, ПОВ'ЯЗАНІ ІЗ СВЯТИНЕЮ
Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.