НОВЕ МІСТО. Костел св. Мартина (1512 - 1639). Львівська обл., Самбірський р-н

82022 Нове Місто,
вул. Руська, 9,
+380 (3238) 351-91

Вперше Нове Місто згадується у документі Галицького князя Льва Даниловича у 1301 році. Король Казимир Великий населив його переселенцями-німцями. 1463 року поселення отримало магдебурзьке право. 1800 року мало 916 мешканців, з яких 550 були римо- і 87 греко-католиками, а нині є селом із населенням майже дев'ять сотень осіб. Входило до Старосамбірського району, а від 2020 року - до Самбірського.

Парафію у Новому Місті заснували та перший дерев'яний костел збудували, ймовірно, у ІІ половині XIV століття (принаймні, 1419 року місцева парафіальна школа згадується як одна із найдавніших на перемишльських землях). 1433 року згадується також дерев'яна дзвіниця, а місцеві душпастирі відомі у наступних роках: 1471р. - о. Юрій, 1478р. - о. Станіслав Карницький, 1480р. - о. Михайло, 1490-1494рр. - о. Ян, 1493-1496рр. - о. Мартин Вайс. У 1498 році татари та волохи знищили місто разом із храмом.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: липень, 16
1785 - інгрес єпископа-ординарія Луцько-Житомирського (Київського) Каспера Цецішовського до Житомирської катедри;
1930 - костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Колках на Волині консекрував Луцький єпископ-помічник Стефан Вальчикевич;
1934 - освячено новозбудовану каплицю Матері Божої Святого Скапулярію в Ільнику на Львівщині;
1995 - єпископ Ян Ольшанський консекрував новозбудований костел Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Писарівці на Хмельниччині;
2004 - костел св. Йосифа у Полупанівці на Тернопільщині став санктуарій Матері Божої Святого Скапулярію;
2007 - призначено архієпископом-коад’ютором Львівської архідієцезії о. Мечислава Мокшицького, а єпископа Мар’яна Бучека - коад’ютором Харківсько-Запорізької дієцезії;
2014 - Голова Папського Комітету з Міжнародних Євхаристійних Конгресів архієпископ П'єро Маріні освятив каплицю у Львівській курії;
- освячено скульптуру Марії Матері Миру, яка встановлена на подвір'ї костелу Матері Божої Святого Скапулярію у Томашполі на Вінничині;
Наступна дата: липень, 17
1864 - висвячений на священника у Перемишльській катедрі єпископом-ординарієм Антонієм Монастирським майбутній єпископ Йосиф Пельчар, майбутній ординарій Перемишльський та святий;
1910 - освячено костел св. Олексія у Жмеринці на Вінничині;
1965 - в селі Слобода-Рашково (Молдова) народився майбутній ординарій Київсько-Житомирський архієпископ Петро Мальчук;
1990 - єпископ Мар'ян Яворський освятив повернений костел Станіслава єп. мч. у Тарноруді на Тернопільщині;
1994 - єпископ Маркіян Трофим'як освятив костел Різдва Пресвятої Діви Марії у Долині на Івано-Франківщині після відновлення розпису всередині будівлі;
1999 - архієпископ Мар'ян Яворський та єпископ Курт Кренн (Санкт-Пельтен) за участю єпископа Маркіяна Трофим'яка консекрували костел бл. Якова Стрепи у Галичі на Івано-Франківщині;
2005 - архієпископ Мар'ян Яворський у Городку на Львівщині освятив пам'ятну таблицю, встановлену на честь повернення до культу костелу Воздвиження Святого Хреста;
2014 - єпископ Мар'ян Бучек передав костелу Пресвятої Діви Марії Цариці Розарію у Першотравенську на Житомирщині реліквії св. Шарбеля;

У 1512 році розпочалось будівництво сучасної мурованої святині (ймовірно, коштом Гербуртів), яке, в основному, завершили через кілька років, проте оздоблення та оснащення святині тривало ще довго. 21 квітня 1639 року храм та вівтарі освятив єпископ Баківський Ян Замойський. На той час костел мав головний вівтар 1602 року (фундація настоятеля о. Якова Мрочека) та бічні св. Анни, що постав не пізніше 1606 року, і св. Станіслава, виготовлений 1617 року коштом чотирьох міщан. Потім було добудовано каплицю Доброницьких. У 1648 році святиня зазнала незначних ушкоджень від козаків Богдана Хмельницького.

Храм у Новому Місті відновили досить швидко, а також придбали нові бічні вівтарі св. Станіслава, св. Антонія Падуанського, св. Ядвіги, Святого Хреста і Матері Божої Святого Розарію. Збудували теж дерев'яну дзвіницю та відновили каплицю Доброницьких, яку було присвячено св. Яну Непомуцькому. І 1753 року єпископ Вацлав Сераковський під час візитації парафії консекрував оновлений храм. У 90-х роках XVIII століття святиню відремонтували завдяки зусиллям та коштам настоятеля о. Йосифа Лісовського, а не пізніше 1815 року дерев'яну дзвіницю замінили мурованою.

Чергова грунтовна реставрація костелу відбулась у 1874-1884 та 1889-1890 роках. Наприкінці 30-х років ХХ століття парафія нараховувала понад 2200 вірян, що проживали також у майже десяти сусідніх селах, та мала філіальну каплицю у Грабівниці. Принаймні, від 2019 року її обслуговував настоятель о. Йосиф Будовський, а від 1937 року аж до 1990 року тут працював спочатку вікарієм, а потім і настоятелем о. Ян Шетеля, завдяки якому святиню не зачинили у радянські часи. У храмі є орган другої половини ХІХ століття.

Джерело фотознімка: m-a-d-m-a-x.livejournal.com

Парафію обслуговують дієцезіальні священники.

ІНШІ СВЯТИНІ, ЯКІ МАЮТЬ ТАКІ Ж:

Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.