Поселення Фельштин згадується у документах від 10 січня 1390 року та 14 жовтня 1400
року. Було містечком, мало добре укріплену фортецю, яку зруйнували козаки 1649 року.
Нині є селом з населенням близько тисячі мешканців.
Парафію було засновано ще до 1418 року, коли згадується її настоятель о. Ідзі. Перший
дерев'яний костел спалили татари під час нападу у 1498 році. На початку XVI століття
власник містечка Ян Гербурт розпочав будівництво мурованого храму, який добудовувався
та оздоблювався родиною Гербуртів протягом усього цього століття, адже виконував функцію їх усипальниці.
Ważne wydarzenia w historii świątyń i posłudze arcypasterzy
Відомо, що 1721 року костел мав головний вівтар св. Мартина та бічний Матері Божої, а також вівтарі св. Анни та св. Валентина у каплицях. У 1778 році
відремонтували дзвіницю, а 1785 року - і весь храм. Костел горів у 1788 та 1808 роках, проте кожного разу його знову відновлювали. У 60-70-х роках XIX століття здійснили
реставрацію храму, але її було визнано незадовільною, тому наприкінці ХІХст. - на початку ХХст. провели повторну реставрацію костелу. Під час Ісв. війни святиня
обстріляла російська артилерія, внаслідок чого були пошкоджені мури, склепіння нави, дахи, головний і бічні вівтарі, вівтарі каплиць, надгробки XVI століття.
У 1915 році розпочали роботи по відновленню костелу - поновили зовнішні мури,
вимурували склепіння, яке піднесли на 1,5 м відносно передвоєнного стану, відновили
вівтарі бічних каплиць, надгробки. Фактично відновлення продовжувалось всі 20-ті роки
і тривало до 1938 року. У 30-х роках парафію, яка налічувала понад 1700 вірних у самому
Фельштині та ще у двох сусідніх селах, обслуговував настоятель о.
Йосиф Ватулевич. Після війни костел закрили, а приблизно у 1990 році його віддали греко-католикам.
Strona główna