СТАРИЙ САМБІР. Костел св. Миколая (188? - 1890). Львівська обл., Самбірський р-н

82000 Старий Самбір

Згадується як Самбір у Воскресенському літописі 1071 роком. У 1241р. його уцілілі після знищення татаро-монголами мешканці оселились у Погоничі, який з часом назвали Новим Самбором чи просто Самбором, а зруйноване місто відновили під назвою Старого Міста чи Старого Самбора. 1375 року воно стало центром повіту, а у 1553р. отримало магдебурзьке право, підтверджене 1650 року. 1880 року тут проживало 3482 мешканців, у тому числі 1449 українців, 1257 німців і 767 поляків, 1921 року - 4314, нині - понад 6400 осіб. Від 1939 року Старий Самбір був райцентром, 2020 року увійшов до Самбірського району.

Перша згадка про парафію у Старому Місті датується XV століттям (принаймні, 1501 роком), хоча її заснування може бути давнішим. У I половині XVIст. замість згорілого дерев'яного костелу збудували мурований неоготичний храм коштом місцевої власниці королеви Бони, яка також збільшила фінансово-майнове забезпечення парафії, що було підтверджено 1605 року королем Зигмунтом ІІІ.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: жовтень, 06
1822 - висвячений на священника у Львівській катедрі архієпископом Андрієм Анквічем майбутній архієпископ Лукаш Баранецький;
1929 - освячено наріжний камінь костелу св. Вацлава у Грушвиці на Рівненщині;
2001 - отримав єпископське свячення з рук кардинала Анжело Содано майбутній Апостольський нунцій в Україні о. Іван Юркович;
2007 - новозбудований костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Кривому Розі на Дніпропетровщині консекрував єпископ Станіслав Падевський за участю єпископа Леона Дубравського;
2010 - єпископ Антал Майнек у Виноградові на Закарпатті відкрив та освятив ритуальний центр св. Яна Капістрана, до складу якого увійшла каплиця св. Цецилії;
2013 - архієпископ Петро Мальчук у Житомирі освятив на фасаді храму св. Яна з Дуклі меморіальну дошку, присвячену святому архієпископу Зигмунту Фелінському;
- в костелі св. Якова у Торуні (Польща) розпочато беатифікаційний процес колишнього ординарія Луцького єпископа Адольфа Шельонжека;
Наступна дата: жовтень, 07
1742 - у Варшаві висвячений на єпископа своїм старшим братом ординарієм Плоцьким Антонієм Дембовським призначений Кам'янець-Подільським єпископом-ординарієм о. Миколай Дембовський, майбутній Львівський архієпископ-номінант;
1765 - дерев'яний храм у Рижищеві на Київщині освятив під титулом св. Станіслава київський декан та настоятель парафії у Фастові о. Мартин Рибінський;
1804 - У Дедеркалах на Тернопільщині костел Знайдення Святого Хреста консекрував єпископ Ян Качковський;
1826 - новозбудований та оснащений храм св. Анни у Барі на Вінничині консекрував Францішек Мацкевич;
1900 - освячено новозбудований костел у Рівному під титулом під титулом Різдва Пресвятої Діви Марії і cв. Антонія Падуанського;
1927 - освячено новозбудований храм Пресвятого Серця Господа Ісуса в Гуті Степанській на Рівненщині;
1928 - о. Франциск Лісовський, призначений єпископом-помічником Львівським, рукоположений в єпископи у Львівській катедрі архієпископом Болеславом Твардовським;
1931 - освячено наріжний камінь костелу Матері Божої Остробрамської у Львові;
1934 - урочисто освячено новозбудований костел Матері Божої Остробрамської у Львові;
- єпископ Стефан Вальчикевич освятив ще недобудований костел Преображення Господнього у Маневичах на Волині;
1955 - у Вероні (Італія) народився майбутній Апостольський нунцій в Україні архієпископ Клаудіо Ґуджеротті;
1995 - костел Матері Божої Фатімської у Крисовичах на Львівщині консекрував архієпископ Мар'ян Яворський;
- храм св. Олександра у Києві консекрував єпископ Станіслав Широкорадюк;
1997 - єпископ Антал Майнек призначений Апостольським адміністратором Закарпаття;
1999 - єпископ Леон Дубравський заклав освячений Папою Йоаном Павлом ІІ наріжний камінь під будівництво храму Бога Отця Милосердного у Запоріжжі;
2003 - єпископ Станіслав Падевський освятив розарій з каменю, встановлений навколо храму Бога Отця Милосердного у Запоріжжі;
2011 - співкатедру Бога Отця Милосердного у Запоріжжі проголошено санктуарієм Бога Отця Милосердного;
2013 - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив відремонтований парафіяльний будинок при костелі св. Лаврентія у Жовкві на Львівщині;
2014 - єпископ Леон Малий освятив встановлену у головному вівтарі костелу св. Станіслава єп. мч. у Буську на Львівщині копію чудотворної ікони Буської Божої Матері;
- архієпископ Петро Мальчук в каплиці св. Гіацинта Одровонжа у Києві освятив копію ікони Матері Божої Жовківської (Святого Розарію), подаровану з Варшави;
2017 - архієпископ Мечислав Мокшицький ввів до костелу Пресвятої Діви Марії Матері Церкви у Києві на Перова мощі свв. Папи Йоана Павла ІІ та с. Фаустини Ковальської;
2018 - єпископ Леон Дубравський освятив капличку із скульптурою Матері Божої в огорожі костелу св. Адальберта (Войтеха) у Гвардійському на Хмельниччині;
- освячено Тау-хрест із скульптурою св. Франциска на території костелу Доброго Пастиря у Ключарках на Закарпатті;
2019 - єпископ Антал Майнек освятив встановлений у костелі Різдва Пресвятої Діви Марії у Сторожниці на Закарпатті старий орган;
- єпископ Станіслав Широкорадюк в парафії Матері Божої Фатімської у Конотопі на Сумщині освятив монастир францисканців;
2023 - єпископ Петро Лучок призначений ординарієм Мукачівської дієцезії;
Джерело фотознімка: polona.pl

У 1869 році король Міхал Корибут дозволив настоятелю у Старому Самборі шинкувати горілку у двох будинках та призначив десять бочок солі щокварталу. У 1753 році святиню, відновлену за кошти короля Августа ІІІ (із доходів від самбірських солеварень), консекрував єпископ Перемишльський Вацлав Сераковський. Під час візитації парафії у травні 1787 року костел був у хорошому стані, проте вже у другій половині наступного століття настільки занепав, що 26 серпня 1881 року його зачинили та потім розібрали повністю. Богослужіння перенесли до греко-католицької церкви та адаптованої цвинтарної каплиці.

Джерело фотознімка: audiovis.nac.gov.pl/

Будівництво у Старому Самборі сучасного мурованого храму у неороманському стилі з елементами неоготики коштом парафіян за проектом архітектор Яблонського з Перемишля завершили, в основному, 1890 року, коли 6 грудня його освятив єпископ Перемишльський Лукаш Солецький. Після належного оздоблення та оснащення костел консекрував 30 серпня 1903 року єпископ Перемишльський Кароль Фішер. 1913 року розпис інтер'єру святині здійснив Леонард Вінтеровський зі Львова. Перед І світовою війною парафію чисельність близько двох тисяч вірян у місті та ще понад двох десятках сусідніх сіл обслуговував настоятель о. Йосиф Дашик. Каплиці існували у Созані, Спасі, Топольниці і Тур'єму.

Джерело фотознімка: JURAMAX

О. Дашик продовжував служіння у Старому Самборі до середини 20-х років ХХ століття. Протягом цього часу храм було частково відремонтовано після пошкоджень, завданих артелерійським обстрілом 1914 року, а також придбано два нових дзвони замість реквізованих 1917 року. Їх освятив 9 червня 1926 року настоятель парафії св. Мартина у Фельштині (нині - Скелівка) о. Йосиф Ватулевич. Від 1926 року парафією опікувався настоятель о. Павло Гродковський. Наприкінці 30-х років додалась каплиця у Стрілках, проте перейшла до іншої парафії каплиця у Топольниці. Костел містив три вівтарі (головний зберігся, а бічні мали образи свв. Йосифа і Антонія та Матері Божої Святого Розарію і Святої Родини), були також орган, фундований Стефаном Созанським із Созані, та чотири дзвони.

Джерело фотознімка: ishchuk.net

Після ІІ світової війни храм у Старому Самборі радянська влада зачинила, облаштувавши у ньому виробничі та складські приміщення. Останній настоятель о. Гродковський разом та більшість парафіян-поляків виїхали до Польщі, забравши зі собою частину костельного майна. Повернули колишній костел вірянам 1991 року. У 1994 році його було відремонтовано та встановлено колишній головний вівтар, який зберігався у храмі Усікновення св. Йоана Хрестителя у Мостиськах. За рахунок польського фонду «Pro Monumentis Republica» у першій половині 20-х років ХХІст. відремонтовано дах святині.

Старий Самбір обслуговують дієцезіальні священники з парафії Всіх Святих у Стрілковичах.

СВЯТИНІ,
ЯКІ МАЮТЬ ТАКІ Ж:
Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.
Фільми