STARY SAMBOR. Kościół p.w. św. Mikołaja (188? - 1890). Lwowski obw., Samborski r-n

82000 Старий Самбір

Згадується як Самбір у Воскресенському літописі 1071 роком. У 1241р. його уцілілі після знищення татаро-монголами мешканці оселились у Погоничі, який з часом назвали Новим Самбором чи просто Самбором, а зруйноване місто відновили під назвою Старого Міста чи Старого Самбора. 1375 року воно стало центром повіту, а у 1553р. отримало магдебурзьке право, підтверджене 1650 року. 1880 року тут проживало 3482 мешканців, у тому числі 1449 українців, 1257 німців і 767 поляків, 1921 року - 4314, нині - понад 6400 осіб. Від 1939 року Старий Самбір був райцентром, 2020 року увійшов до Самбірського району.

Перша згадка про парафію у Старому Місті датується XV століттям (принаймні, 1501 роком), хоча її заснування може бути давнішим. У I половині XVIст. замість згорілого дерев'яного костелу збудували мурований неоготичний храм коштом місцевої власниці королеви Бони, яка також збільшила фінансово-майнове забезпечення парафії, що було підтверджено 1605 року королем Зигмунтом ІІІ.

Ważne wydarzenia w historii świątyń i posłudze arcypasterzy
Bieżąca data: listopad, 11
1729	- освячено новоспоруджений тринітарський костел св. Михаїла і Навернення св. Павла у Луцьку;
1863	- новозбудований храм св. Архангела Михаїла консекрував архієпископ Львівський Франциск Вежхлейський;
1923	- інгрес до Львівської архікатедри архієпископа-митрополита Львівського Болеслава Твардовського;
1928	- освячено земельну ділянку під будівництво костелу Матері Божої Остробрамської у Львові;
1992	- після завершення ремонту освятили костел cвв. Апп. Петра і Павла у Череші на Буковині;
1994	- відремонтований костел Всіх Святих у Букачівцях на Івано-Франківщині освятив єпископ Маркіян Трофим'як;
2000	- новозбудований костел св. Ядвіги у Жовтому Броді на Житомирщині консекрував єпископ Ян Пурвінський;
2004	- отримав єпископське свячення з рук кардинала Джованні Лайоло майбутній Апостольський нунцій в Україні о. Томас Галліксон;
2016	- архієпископ Мечислав Мокшицький за участю єпископів Антала Майнека і Ніла Лущака освятив перед Мукачівською катедрою скульптуру св. Мартина;
2019	- о. Микола Лучок призначений єпископом-помічником Мукачівської дієцезії;
2020	- єпископ Станіслав Широкорадюк відкрив та освятив створений з ініціативи єпископа Броніслава Бернацького пам'ятник знищеному храму св. Климентія в Одесі;
2021	- в каплиці св. Йосифа в Мукачеві на Закарпатті за участю Апостольського нунція в Україні архієпископа Вісвальдаса Кульбокаса освячено відреставрований орган початку ХІХ століття, привезений з парафії св. Фелікса в Округлій;
Następna data: listopad, 12
1989	- о. Антоній Андрущишин звершив першу післявоєнну Месу у храмі Успіння Пресвятої Діви Марії в Острозі на Рівненщині;
1994	- архієпископ Мар'ян Яворський освятив новозбудовану дзвіницю та 3 нових дзвони костелу cвв. Апп. Петра і Павла в Яворові на Львівщині;
2017	- архієпископ Мечислав Мокшицький освятив новозбудований Дім Милосердя у Львові на Збоїщах і каплицю св. брата Альберта у ньому;
2022	- єпископ Едвард Кава за участю єпископа Віталія Скоморовського урочисто освятив відремонтований костел св. Яна Кентійського у Лошневі на Тернопільщині;
2024	- Помер єпископ Броніслав Бернацький у вінницькій лікарні, похований на цвинтарі рідної парафії Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Мурафі на Вінничині;

У 1869 році король Міхал Корибут дозволив настоятелю у Старому Самборі шинкувати горілку у двох будинках та призначив десять бочок солі щокварталу. У 1753 році святиню, відновлену за кошти короля Августа ІІІ (із доходів від самбірських солеварень), консекрував єпископ Перемишльський Вацлав Сераковський. Під час візитації парафії у травні 1787 року костел був у хорошому стані, проте вже у другій половині наступного століття настільки занепав, що 26 серпня 1881 року його зачинили та потім розібрали повністю. Богослужіння перенесли до греко-католицької церкви та адаптованої цвинтарної каплиці.

Будівництво у Старому Самборі сучасного мурованого храму у неороманському стилі з елементами неоготики коштом парафіян за проектом архітектор Яблонського з Перемишля завершили, в основному, 1890 року, коли 6 грудня його освятив єпископ Перемишльський Лукаш Солецький. Після належного оздоблення та оснащення костел консекрував 30 серпня 1903 року єпископ Перемишльський Кароль Фішер. 1913 року розпис інтер'єру святині здійснив Леонард Вінтеровський зі Львова. Перед І світовою війною парафію чисельність близько двох тисяч вірян у місті та ще понад двох десятках сусідніх сіл обслуговував настоятель о. Йосиф Дашик. Каплиці існували у Созані, Спасі, Топольниці і Тур'єму.

О. Дашик продовжував служіння у Старому Самборі до середини 20-х років ХХ століття. Протягом цього часу храм було частково відремонтовано після пошкоджень, завданих артелерійським обстрілом 1914 року, а також придбано два нових дзвони замість реквізованих 1917 року. Їх освятив 9 червня 1926 року настоятель парафії св. Мартина у Фельштині (нині - Скелівка) о. Йосиф Ватулевич. Від 1926 року парафією опікувався настоятель о. Павло Гродковський. Наприкінці 30-х років додалась каплиця у Стрілках, проте перейшла до іншої парафії каплиця у Топольниці. Костел містив три вівтарі (головний зберігся, а бічні мали образи свв. Йосифа і Антонія та Матері Божої Святого Розарію і Святої Родини), були також орган, фундований Стефаном Созанським із Созані, та чотири дзвони.

Після ІІ світової війни храм у Старому Самборі радянська влада зачинила, облаштувавши у ньому виробничі та складські приміщення. Останній настоятель о. Гродковський разом та більшість парафіян-поляків виїхали до Польщі, забравши зі собою частину костельного майна. Повернули колишній костел вірянам 1991 року. У 1994 році його було відремонтовано та встановлено колишній головний вівтар, який зберігався у храмі Усікновення св. Йоана Хрестителя у Мостиськах. За рахунок польського фонду «Pro Monumentis Republica» у першій половині 20-х років ХХІст. відремонтовано дах святині.