СУСІДОВИЧІ. Костел св. Анни (1589 - 1591). Санктуарій св. Анни (2016). Львівська обл., Самбірський р-н

82053 Сусідовичі,
+380 (3238) 621-99,
www: nowa.sasiadowice.karmelici.pl

У документах Сусідовичі вперше згадуються 1374 роком. Нині у селі проживає майже 1300 мешканців. Належало до Старосамбірського району, а від 2020 року - до Самбірського.

У XV столітті у Сусідовичах було засновано парафію та споруджено перший дерев'яний костел (під титулом св. Миколая). У 1600 році збудували черговий дерев'яний храм за кошти Гербуртів, але 1624 року його спалили татари. Цього ж року спорудили новий дерев'яний храм, а 2 березня 1671 року храм було консекровано. Втім, у ІІ половині XVIII століття цей костел вже не існував. Сучасна мурована святиня постала коштом Гербуртів у 1589-1591 роках. 15 листопада 1591 року храм під титулом св. Анни консекрував архієпископ Я. Соліковський.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: вересень, 21
1891 - освячено земельну ділянку (чи наріжний камінь?) костелу Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії в Острівці на Тернопільщині;
1930 - освячено новозбудовану каплицю св. Терези у Дитятині на Івано-Франківщині;
2003 - єпископ Мар'ян Бучек в костелі св. Катерини Олександрійської у Воютичах на Львівщині освятив колишню каплицю Тхужинських під титулом св. Йосифа Пельчара;
2004 - кардинал Мар'ян Яворський за участю інших єпископів в Яремчі-Яблуниці на Івано-Франківщині освятив новозбудований мурований костел під титулом св. Зигмунта Гораздовського;
2014 - архієпископ Мечислав Мокшицький реконсекрував відновлений храм св. Вацлава у Баворові на Тернопільщині;
- архієпископ Мечислав Мокшицький реконсекрував відновлений костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Скоморохах на Тернопільщині та освятив вівтар, табернакул і стації Хресної дороги;
2016 - єпископ Віталій Скомаровський за участю єпископа Леона Дубравського освятив пам’ятну таблицю на фасаді костелу Матері Божої Ангельської у Вінниці про те, що 21 вересня 1746 року капуцини тут оселились;
Наступна дата: вересень, 22
1896 - костел св. Пія V, папи в Катеринівці (Катериненталі) на Миколаївщині консекрував єпископ Тираспольський Антон Церр;
1997 - єпископ Маркіян Трофим'як освятив пресвітерій костелу св. Йоана Непомуцького у Дубні на Рівненщині;
2004 - о. Гжегош Рампа відправив першу Месу у пристосованій каплиці у Кадіївці на Луганщині;
2013 - архієпископ Мечислав Мокшицький консекрував новозбудований костел cв. Варвари у Бориславі на Львівщині;
2018 - єпископ Ян Собіло освятив пам'ятник св. Шарбелю, встановленого при вході в каплицю Матері Божої Фатімської в Одесі;
- єпископ Леон Дубравський у костелі Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії в Ямполі на Вінничині освятив копію ікони Божої Матері Відкупительки невільників, яка містилась у головному вівтарі зруйнованого радянською владою храму;

У 1603-1609 роках костел віддали оо.-кармелітам, а біля нього спорудили їх монастир (спочатку дерев'яний, а в І половині XVIII століття - мурований). У 1649 та 1710 роках до храму було добудовано каплиці М.Б. Святого Скапулярію і св. Йосипа. У 1827 та 1829-1834 роках костел відновили та відремонтували.

Протягом 194?-1989 років храм було закрито (колгоспний склад). Парафію обслуговували дієцезіальні священики, а із серпня 2011 року нею знову почали опікуватись оо.-кармеліти. 26 липня 2012 року архієпископ Мечислав Мокшицький освятив у головному вівтарі точну копію чудотворного барельєфа св. Анни, а 2016 року оголосив костел санктуарієм святої Анни. Колишній костельно-монастирський комплекс грунтовно відремонтовано. 29 січня 2022 року архієпископ Мокшицький освятив пам’ятну таблицю колишньому настоятелю o. Роману Домбровському у річницю його смерті.


Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.