 |  |  |  |  |
|---|
 |  |  |  |  |
|---|
 |  |  |  |  |
|---|
| | | | |
|---|
| | | | |
|---|
| | | | |
|---|
81750 Ходорів,
вул. Замкова, 4,
+380 (3239) 533-49,
f.b.: 562360943918042
Перша документальна згадка про Ходорів датується 1394 роком (як Ходоростав), а магдебурзьке право поселення отримало 1436 року, яке було підтверджене у 1524 році. У 50-х - 60-х роках ХІХст. було центром повіту. 1880 року тут проживало майже дві тисячі мешканців, у тому числі понад 8 сотень греко- і понад чотири сотні римо-католиків. У 1940-1959рр. місто було районним центром, потім увійшло до Жидачівського району, а від 2020 року є у Стрийському. Нині населення - близько 9600 мешканців.
8 листопада 1460 року у Ходорові коштом місцевого власника Юрші, родина якого пізніше стала називатись Ходоровськими, було засновано парафію, тоді ж (або трохи раніше) збудували перший (дерев'яний) костел. У 1620-1621 роках цю чи чергову святиню знищили турки і татари, а наступний храм 1655 року зруйнували війська московітські і шведські.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: грудень, 09 | |
| 1923 | - перенесений з Липовця дерев'яний костелик у Вацевичах (від 1945р. - Залужани) освятив під титулом Благовіщення Пресвятої Діви Марії єпископ Кароль Фішер; |
| 1933 | - у Зінновіці в Німеччині помер колишній єпископ-ординарій Тираспольський Йосиф Кесслер, похований в Орнбау; |
| 1995 | - о. Антал Майнек призначений єпископом-помічником Апостольської адміністратури Закарпаття; |
| Наступна дата: грудень, 10 | |
| 1769 | - у Варшаві з рук єпископа Антоніна Пжедвоєвського отримав священичі свячення митрополит-архієпископ Львівський Каетан Кіцький; |
| 2000 | - архієпископ Мар'ян Яворський освятив відремонтований орган в костелі Христа Царя в Івано-Франківську; |
| 2016 | - Апостольський нунцій в Україні архієпископ Клаудіо Гуджеротті урочисто освятив новоспоруджену каплицю св. Йосифа Ремісника в Улянівці на Житомирщині; |
| 2017 | - єпископ Антал Майнек освятив земельну ділянку та фундамент під храм храм св. Кінги в Берегові-Ардові на Закарпатті; |
| 2019 | - о. Микола Лучок, номінований єпископом-помічником Мукачівським, висвячений на єпископа у катедрі в Мукачеві Апостольським нунцієм в Україні архієпископом Клаудіо Ґуджеротті; |
Наприкінці XVII - на початку XVIII століть у Ходорові постав мурований костел за кошти останнього представника роду Ходоровських Олександра та після його смерті у 1694 році - чергового місцевого власника Франциска Цетнера. Храм мав титул Всіх Святих, три вівтарі (головний Всіх Святих і бічні Розп'яття і св. Терези) та інше багате оснащення. У 60-х - 70-х роках XVIIIст. ця святиня згадується як така, що вимагала грунтовного ремонту чи навіть перебудови.
Сучасний мурований храм у Ходорові коштом Францішки Цетнер із Жевуських за проектом, ймовірно, архітектора Флоріана Ріхтера було споруджено у 1777-1779 роках. Проте вже 1819 року зафіксовано його дуже поганий технічний стан через пошкодження фундаменту, а у 1825 році він став непридатним для богослужінь, які перенесли до місцевої греко-католицької церкви. Втім, 1830 року святиню було відреставровано. У 1896-1897 та 1901-1902 роках костел грунтовно відремонтовали та розширили, зокрема, добудували каплицю Матері Божої Святого Розарію, впорядковали старі та придбали нові вівтарі, інше спорядження. 10 червня 1903 року оновлений храм консекрував архієпископ Йосиф Вебер.
Чергові ремонтні роботи в костелі у Ходорові відбулись 1926 року, в середині 30-х років було добудовано каплицю св. Георгія коштом місцевого скульптура Григорія Волинського, а весь храм перебудували за проектом львівського архітектора Лаврентія Дайчака. Святиня мала п'ять дерев'яних вівтарів (головний 1902 рокуз образом Всіх Святих та кількома скульптурками, бічні Пресвятого Серця Ісуса 1882 року, Серця Матері Божої 1882 року та в двох каплицях), три дзвони та інше досить значне оснащення. Від 1898 року парафію, яка наприкінці 30-х років нараховувала понад п'ять тисяч вірян у місті та ще майже двох десятках сусідніх сіл, обслуговував багаторічний настоятель о. Владислав Клєцан. Філіальні святині були у селах Бортники, Жир(а/о)ва, Заліски, Новосільці, Отиневичі, а також цвинтарна в Ходорові.
Після ІІ світової війни парафіяни-поляки виїхали із Ходорова до Польщі разом із частиною костельного майна. У зачиненому 1947 року костелі радянська влада спочатку облаштувала склад продовольчих товарів, а в середині 50-х років після перебудови - спортивний зал. 1990 року колишній римсько-католицький храм повернули вірняам. 1 листопада цього ж року його освятили. 1999 року було завершено перший етап відбудови поверненої святині.
Парафію в Ходорові обслуговують дієцезіальні священники.
