|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
81750 Ходорів,
вул. Замкова, 4,
+380 (3239) 533-49,
f.b.: 562360943918042
Перша документальна згадка про Ходорів датується 1394 роком (як Ходоростав), а магдебурзьке право поселення отримало 1436 року, яке було підтверджене у 1524 році. У 50-х - 60-х роках ХІХст. було центром повіту. 1880 року тут проживало майже дві тисячі мешканців, у тому числі понад 8 сотень греко- і понад чотири сотні римо-католиків. У 1940-1959рр. місто було районним центром, потім увійшло до Жидачівського району, а від 2020 року є у Стрийському. Нині населення - близько 9600 мешканців.
8 листопада 1460 року у Ходорові коштом місцевого власника Юрші, родина якого пізніше стала називатись Ходоровськими, було засновано парафію, тоді ж (або трохи раніше) збудували перший (дерев'яний) костел. У 1620-1621 роках цю чи чергову святиню знищили турки і татари, а наступний храм 1655 року зруйнували війська московітські і шведські.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: травень, 17 | |
| 1725 | - єпископ Стефан Рупневський консекрував новозбудований храм cв. Антонія Падуанського у Межирічах Корецьких на Рівненщині; |
| 1827 | - архієпископ Андрій Анквич консекрував костел Пресвятої Трійці у Гримайлові на Тернопільщині; |
| 1885 | - інгрес до Львівськї архікатедри архієпископа-митрополита Северина Моравського; |
| 1890 | - єпископ Ян Пузина консекрував костел св. Еразма у Плотичі на Тернопільщині; |
| 1910 | - костел cв. Антонія Падуанського у Новоселівці (Гальбштаті) на Миколаївщині консекрував єпископ Йосиф Кесслер; |
| 2009 | - єпископ Мар'ян Бучек освятив хрест на місці майбутнього храму поблизу з каплицею Матері Божої Чудотворного Медальйона
та св. Андрія Боболі у Мерефі на Харківщині; - єпископ Леон Малий передав каплиці св. Йосифа Більчевського у Чугуєві на Харківщині реліквії св. архієпископа Йосифа Більчевського; |
| 2014 | - урочисте введення до Луцької катедри призначеного ординарієм Луцької дієцезії єпископа Віталія Скомаровського; |
| Наступна дата: травень, 18 | |
| 1828 | - архієпископ Андрій Анквич консекрував костел Матері Божої Сніжної у Куткорі на Львівщині; |
| 1899 | - бережанський декан о. Еразм Нейбург освятив наріжний камінь майбутнього храму св. Станіслава єп. мч. в Козовій на Тернопільщині; |
| 1991 | - відбувся інгрес архієпископа Мар'яна Яворського до Львівської катедри; |
| 1996 | - архієпископ Мар'ян Яворський призначений Апостольським адміністратором відновленої Луцької дієцезії, а костел cвв. Апп. Петра і Павла у Луцьку став кафедральним; |
| 2000 | - Апостольський нунцій в Україні архієпископ Нікола Етерович та єпископи Антал Майнек і Іван Семедій освятили костел Пресвятої Трійці в Ужгороді; |
| 2002 | - новоспоруджений костел Святого Духа у Кропивницькому (Кіровограді) консекрували Апостольський нунцій в Україні архієпископ
Нікола Етерович та єпископ Леон Дубравський; - кардинал Мар'ян Яворський освятив каплицю у новоспорудженому парафіяльному будинку при костелі Божого Милосердя i Матері Божої Неустанної Допомоги у Тернополі; |
| 2003 | - у Римі канонізовано єпископа Йосифа Пельчара, ординарія Перемишльського; |
| 2007 | - єпископ Мар'ян Бучек освятив пам'ятник Йоану Павлу ІІ перед костелом Мучеництва св. Йоана Хрестителя у Самборі на Львівщині; |
| 2019 | - єпископ Броніслав Бернацький в каплиці Матері Божої Фатімської у Подільську на Одещині коронував новою короною скульптурку Матері Божої Фатімської; |
| 2021 | - єпископ Едвард Кава освятив відреставровані скульптури Матері Божої Непорочної та фасадні сходи храму св. Антонія у Львові; |
Наприкінці XVII - на початку XVIII століть у Ходорові постав мурований костел за кошти останнього представника роду Ходоровських Олександра та після його смерті у 1694 році - чергового місцевого власника Франциска Цетнера. Храм мав титул Всіх Святих, три вівтарі (головний Всіх Святих і бічні Розп'яття і св. Терези) та інше багате оснащення. У 60-х - 70-х роках XVIIIст. ця святиня згадується як така, що вимагала грунтовного ремонту чи навіть перебудови.
Сучасний мурований храм у Ходорові коштом Францішки Цетнер із Жевуських за проектом, ймовірно, архітектора Флоріана Ріхтера було споруджено у 1777-1779 роках. Проте вже 1819 року зафіксовано його дуже поганий технічний стан через пошкодження фундаменту, а у 1825 році він став непридатним для богослужінь, які перенесли до місцевої греко-католицької церкви. Втім, 1830 року святиню було відреставровано. У 1896-1897 та 1901-1902 роках костел грунтовно відремонтовали та розширили, зокрема, добудували каплицю Матері Божої Святого Розарію, впорядковали старі та придбали нові вівтарі, інше спорядження. 10 червня 1903 року оновлений храм консекрував архієпископ Йосиф Вебер.
Чергові ремонтні роботи в костелі у Ходорові відбулись 1926 року, в середині 30-х років було добудовано каплицю св. Георгія коштом місцевого скульптура Григорія Волинського, а весь храм перебудували за проектом львівського архітектора Лаврентія Дайчака. Святиня мала п'ять дерев'яних вівтарів (головний 1902 рокуз образом Всіх Святих та кількома скульптурками, бічні Пресвятого Серця Ісуса 1882 року, Серця Матері Божої 1882 року та в двох каплицях), три дзвони та інше досить значне оснащення. Від 1898 року парафію, яка наприкінці 30-х років нараховувала понад п'ять тисяч вірян у місті та ще майже двох десятках сусідніх сіл, обслуговував багаторічний настоятель о. Владислав Клєцан. Філіальні святині були у селах Бортники, Жир(а/о)ва, Заліски, Новосільці, Отиневичі, а також цвинтарна в Ходорові.
Після ІІ світової війни парафіяни-поляки виїхали із Ходорова до Польщі разом із частиною костельного майна. У зачиненому 1947 року костелі радянська влада спочатку облаштувала склад продовольчих товарів, а в середині 50-х років після перебудови - спортивний зал. 1990 року колишній римсько-католицький храм повернули вірняам. 1 листопада цього ж року його освятили. 1999 року було завершено перший етап відбудови поверненої святині.
Парафію в Ходорові обслуговують дієцезіальні священники.
Головна сторінка