ТУРКА. Костел Успіння Пресвятої Діви Марії (1767 - 1779). Львівська обл., Самбірський р-н

82500 Турка,
вул. Стуса, 35,
+380 (3269) 419-91,
f.b.: 818513521526982

Вважається, що поселення засноване наприкінці XIII - на початку XIV століть, проте перша писемна згадка про Турку датується 1431 роком. У 1730 році місто отримало магдебурзьке право. В австрійські часи Турка була центром повіту, нині - районний центр з населенням понад тисячу мешканців.

У 30-х роках XVIII століття було споруджено дерев'яний костел (коштом А. Каліновського) для запрошених оо.-єзуїтів. 1743 року єзуїтам доручили душпастирську опіку над римо- католиками Турки і сусідніх сіл. 29 січня 1749 року було засновано парафію, яку обслуговували єзуїти.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: жовтень, 05
1856 - костел св. Валентина у Раковці на Львівщині консекрував архієпископ Лукаш Баранецький;
1990 - Апостольський делегат в СРСР та Росії архієпископ Франческо Коласуонно освятив земельну ділянку під будівництво костелу у Довбиші на Житомирщині;
2008 - кардинал Мар'ян Яворський консекрував новозбудований храм Матері Божої Святого Розарію в Косові на Івано-Франківщині;
2013 - архієпископ Станіслав Будзік (Польща) за участі єпископів Мар'яна Бучека, Яна Собіло, Леона Дубравського, Станіслава Широкорадюка та Степана Менька (УГКЦ) консекрував костел Різдва Пресвятої Діви Марії в Бердянську на Запоріжжі;
2015 - єпископ Мар'ян Бучек в костелі Різдва Пресвятої Діви Марії у Бердянську на Запоріжжі освятив меморіальну таблицю, присвячену консекрації храму;
2017 - тимчасову каплицю cвв. Апп. Петра і Павла у Сокільниках під Львовом освятив архієпископ Мечислав Мокшицький;
2019 - єпископ Віталій Скомаровський на території колишнього кладовища освятив земельну ділянку під будівництво храму у Горохові на Волині;
- єпископ Леон Малий впровадив реліквії св. Йоана Павла ІІ до костелу Успіння Пресвятої Діви Марії у Рудках на Львівщині;
Наступна дата: жовтень, 06
1822 - висвячений на священника у Львівській катедрі архієпископом Андрієм Анквічем майбутній архієпископ Лукаш Баранецький;
1896 - костел св. Мартина, єпископа у Піщаному Броді (Шпейєрі) на Миколаївщині освятив єпископ Тираспольський Антон Церр;
1929 - освячено наріжний камінь костелу св. Вацлава у Грушвиці на Рівненщині;
2001 - отримав єпископське свячення з рук кардинала Анжело Содано майбутній Апостольський нунцій в Україні о. Іван Юркович;
2007 - новозбудований костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Кривому Розі на Дніпропетровщині консекрував єпископ Станіслав Падевський за участю єпископа Леона Дубравського;
2010 - єпископ Антал Майнек у Виноградові на Закарпатті відкрив та освятив ритуальний центр св. Яна Капістрана, до складу якого увійшла каплиця св. Цецилії;
2013 - архієпископ Петро Мальчук у Житомирі освятив на фасаді храму св. Яна з Дуклі меморіальну дошку, присвячену святому архієпископу Зигмунту Фелінському;
- в костелі св. Якова у Торуні (Польща) розпочато беатифікаційний процес колишнього ординарія Луцького єпископа Адольфа Шельонжека;

Сучасний мурований храм, в основному, споруджено у 1767-1779 роках (1777 року стара святиня розвалилась). 22 жовтня 1773 року після ліквідації ордену Єзуїтів повторно засновано парафію. У 1906-1914 роках храм відновили та розбудували за проектом С. Маєрського, а 1914 року його освятили. У 1926-1928 роках костел відремонтували після часткових пошкоджень, завданих Ісв. війною. 28 квітня 1927 року святиню консекрував єпископ А. Новак.

У 194?-1992 роках храм було закрито. Протягом 1992-2004 років костел реставрували, 12 вересня 2004 року його консекрував кардинал Мар'ян Яворський. Парафію обслуговують дієцезіальні священники, працюють черниці згромадження Сестер Францисканок Родини Марії.

ІНШІ СВЯТИНІ, ЯКІ МАЮТЬ ТАКІ Ж:

Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.