KULIKÓW. Kościół p.w. św. Mikołaja (1530 - 1538). Lwowski obw., Lwowski r-n

80362 Куликів

Ще навіть у XV столітті давньоруське поселення мало дві назви - Бощ (стару) і Куликів (нову), а вперше документально згадується у 1398-1399 роках, коли тут було засновано парафію. Пізніше стало потужним містом-твердинею, яке 1469 року отримало міські права, підтверджені у 1690 році. 1880 року у містечку проживало 3292 мешканців, у тому числі 2000 греко- і 400 римо-католиків, 1921 року - 2886, з них 70% українців, а нині - понад 4 тисячі осіб. У радянські часи Куликів став селищем міського типу і до 1959 року був райцентром, потім увійшов до Жовківського району, а від 2020 року є частиною Львівського.

У 1399 році архієпископ Яків Стрепа у Галичі заснував парафію у Бощі-Куликові, фундацію якої здійснив 1398 року ймовірний місцевий землевласник Миколай з Куликова. Фундатор збудував дерев'яний костел, який отримав титул Пресвятої Трійці.

Ważne wydarzenia
w historii świątyń i posłudze arcypasterzy
Bieżąca data: czerwiec, 26
1881 - висвячений на єпископа у Львівській катедрі архієпископом Львівським Франциском Вежхлейським о. Северин Моравський, номінований єпископом-помічником Львівським;
1887 - новозбудований котел cвв. Апп. Петра і Павла у Карлсруе на Миколаївщині освятив о. Черяхович;
1896 - відремонтований храм Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Гвіздці на Івано-Франківщині повторно освятив єпископ Ян Пузина;
1910 - освячено новозбудований костел у Жаб'єму (нині - Верховина) на Франківщині;
1938 - висвячений на священника Львівським архієпископом Болеславом Твардовським майбутній таємний єпископ Ян Ценський;
1977 - висвячений на священника єпископом Целестином Безмаліновичем майбутній Апостольський нунцій в Україні архієпископ Нікола Етерович;
2001 - Святіший Отець Йоан Павло II у Львові беатифікував архієпископа Йосифа Більчевського та о. Зигмунта Гораздовського, освятив наріжний камінь для костелу св. Архангела Михаїла у Хоросткові на Тернопільщині, коронував образ Матері Божої Милосердної із Львівської катедри, відвідав її та Львівську семінарію у Брюховичах;
2004 - отримав пресвітерське рукоположення з рук єпископа Леона Дубравського майбутній єпископ-помічник Київсько-Житомирський Олександр Язловецький;
- єпископ Мар'ян Бучек відправив першу післявоєнну Службу у поверненому костелі Різдва св. Йоана Хрестителя у Сасові на Львівщині;
2009 - архієпископ Мечислав Мокшицький консекрував каплицю cвв. Апп. Петра і Павла в Обертині на Івано-Франківщині;
2021 - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив скульптуру св. Йоана Павла ІІ біля храму св. Йоана Павла ІІ у Львові-Сокільниках;
Następna data: czerwiec, 27
1391 - призначено архієпископом-митрополитом Галицьким майбутнього блаженного о. Якова Стрепу;
1730 - свячено наріжний камінь костелу Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Гвіздці на Івано-Франківщині;
1826 - в Орнбау (Німеччина) народився майбутній єпископ-ординарій Тираспольський Франц Цоттман;
1858 - о. Конрад Шмутс освятив під титулом св. Йосифа новозбудований костел у Велдіжі (нині - Шевченкове) на Івано-Франківщині;
1913 - єпископ Владислав Бандурський освятив фундамент костелу св. Казимира у Ладичині на Тернопільщині;
1929 - консекровано новозбудований та оснащений храм Матері Божої Неустанної Допомоги у Магдалівці на Тернопільщині;
1976 - висвячений на священника архієпископом Ламбертом Антонієм Гохом майбутній Апостольський нунцій в Україні архієпископ Томас Галліксон;
1994 - єпископ Юзеф Жицінскі з Польщі за участю архієпископа Мар'яна Яворського і єпископа Маркіяна Трофим'яка консекрував новоспоруджений храм Пресвятого Серця Ісуса і Непорочного Серця Марії у Стрілецькому на Львівщині;
1997 - освячено костел св. Василя у Бакоші на Закарпатті;
1999 - новозбудований храм Матері Божої Неустанної Допомоги в Деребчині на Вінничині освятив майбутній єпископ о. Броніслав Бернацький;
2002 - костел св. Катерини в Мостиськах на Львівщині проголошено санктуарієм Матері Божої Неустанної Допомоги;
2015 - архієпископ Мечислав Мокшицький консекрував храм Матері Божої Неустанної Допомоги у Львові на Збоїщах;
- архієпископ Мечислав Мокшицький та єпископ Віталій Скоморовський відкрили та освятили на подвір'ї Курії у Львові скульптуру св. Яна з Дуклі;
2019 - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив каплицю Поєднання костелу Матері Божої Неустанної Допомоги у Львові на Збоїщах;
2020 - архієпископ Мечислав Мокшицький у храмі Матері Божої Неустанної Допомоги у Львові на Збоїщах освятив новий вівтар, присвячений св. Йоану Павлу ІІ, та впровадив його мощі;

У 1530-1538 роках у Куликові на місці попередньої святині коштом Миколая Одновського постав сучасний мурований храм, але вже під титулом св. Миколая. 1546 року той же фундатор фінансово забезпечив піднесення парафії до рангу препозитури, внаслідок чого костел навіть називали колегіатою. У 70-х - 80-х роках цього ж століття до святині добудували дві симетричні каплиці. У 1618-1621 роках храм було пошкоджено під час турецько-татарських нападів, проте пізніше його відновили. У першій половині XVIII століття бічна каплиця отримала з Риму реліквії св. Вікторії.

У 1766 році відремонтований після пожежі 1761 року храм у Куликові було консекровано. У 1821 році пожежа суттєво пошкодила костел, проте його згодом частково відновили, а 1854 року повністю відремонтували. У 1906-1907 роках відбулась реставрація святині, після чого цього ж, 1907 року її повторно консекрували. Внутрішнє відновлення храму здійснили з ініціативи настоятеля о. Аполінарія Валенги 1926 року. 1935 року о. Валенгу на цій посаді замінив о. Ян Монталбетті, який обслуговував понад тисячу вірян у Куликові та сусідніх селах. У різні часи парафія мала філіальні святині у Зіболках і Малих Передміхах, а наприкінці 30-х років - лише у Перемивках та цвинтарну у Куликові.

Костел містив мурований головний вівтар Пресвятої Трійці з 30-х років XIX століття, два дерев'яні бічні вівтарі Серця Господа Ісуса і Матері Божої, а також два дерев'яні вівтарі св. Миколая і св. Вікторії (зі згаданими вище реліквіями святої) у бічних каплицях. Була також мурована дзіниця з двома дзвонами. ІІ світова війна завдала шкоди храму, проте його відремонтували, але після війни радянська влада святиню зачинила, облаштувавши у ній склад пекарні. Після падіння комуністичного режиму суттєво зруйнований колишній римсько-католицький храм передали греко-католикам, проте він виявився їм не потрібним, тому 2000 року його повернули римо-католикам, які і відремонтували святиню.

Куликів обслуговують дієцезіальні священники парафії св. Лаврентія у Жовкві.

INNE ŚWIATYNI Z TYMI SAMYMI: