 |  |  |  |  |
|---|
 |  |  |  |  |
|---|
 |  |  |  |  |
|---|
| | | | |
|---|
| | | | |
|---|
| | | | |
|---|
80354 Стара Скварява
Перша писемна згадка про Скваряву датується 1398 роком. Наприкінці XIV - на початку XV століть його жителі заснували по сусідству село Нова Скварява, тому Скваряву стали називати Старою. 1880 року село мало 558 мешканців (489 українців, 55 німців і 14 поляків), з яких 315 були греко- і 235 римо-католиками, нині ж тут проживає майже 1100 осіб. Село входило до Жовківського району та 2020 року перейшло до Львівського.
Місцеві римо-католики належали до парафії св. Лаврентія у Жовкві. Ймовірно, саме через порівняну близькість жовківського парафіяльного храму Стара Скварява аж до 30-х років ХХ століття обходилась без власної святині, хоча вірян тут у всі часи були більше, ніж, наприклад, у розташованій значно далі від Жовкви Новій Скваряві, де на початку цього століття постав свій костел.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: вересень, 13 | |
| 1842 | - у Гвіздці (парафія Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії) на Івано-Франківщині народився майбутній єпископ-помічник Львівський та кардинал Ян Пузина; |
| 1897 | - освячено новоспоруджений костел Матері Божої Святого Розарію у Косові на Івано-Франківщині; |
| 1922 | - єпископ Болеслав Твардовський під час візитації парафії освятив костел св. Яна Непомуцького у Таурові на Тернопільщині; |
| 1936 | - освячено наріжний камінь костелу Успіння Пресвятої Діви Марії у Комарниках на Львівщині; |
| 2008 | - новоспоруджений храм Всіх Святих i Матері Божої Фатімської у Дубищі на Волині освятив єпископ Маркіян Трофим’як; |
| Наступна дата: вересень, 14 | |
| 1764 | - у Римі рукоположений в священники майбутній єпископ-помічник Луцько-Житомирський Ян Підгороденський; |
| 1776 | - помер єпископ-помічник Львівський Самуїл Гловінський; |
| 1825 | - єпископ Франциск Мацкевич освятив храм св. Йоана Непомуки в Куні на Вінничині; |
| 1897 | - освячено наріжний камінь костелу (каплиці) сс.-шариток в Чорткові на Тернопільщині; |
| 1918 | - призначено титулярним єпископом Телміським та єпископом-помічником Львівським о. Болеслава Твардовського; |
| 1906 | - освячено новозбудований костел св. Йосифа у Гнівані на Хмельниччині; |
| 1924 | - архієпископ Болеслав Твардовський освятив наріжний камінь костелу cвв. Апп. Петра і Павла у Теребовлі на Тернопільщині; |
| 1930 | - освячено філіальний новозбудований костел у Кремидові на Івано-Франківщині; |
| 1988 | - храм під титулом св. Анни у Хмельницькому консекрував єпископ Нюкш з Риги; |
| 1990 | - освячено повернений костел Воздвиження Святого Хреста у Городку на Львівщині; |
| 1991 | - єпископ Маркіян Трофим'як освятив повернений храм свв. Миколая та Анни у Рогатині на Івано-Франківщині; |
| 1992 | - єпископ Маркіян Трофим'як освятив повернений костел св. Миколая у Коропці на Тернопільщині; |
| 1997 | - в костелі Успіння Пресвятої Діви Марії у Кам‘янці-Бузькій на Львівщині копію чудотворного образу Розіп'ятого Ісуса із
колишнього костелу Святого Хреста у Новому Милятині коронував архієпископ Мар'ян Яворський; - освячено відремонтований після повернення костел св. Йосифа у Гнівані на Хмельниччині; |
| 1998 | - єпископ Луцький Маркіян Трофим’як урочисто освятив під титулом Воздвиження Всечесного Хреста новозбудований костел у Торчині на Волині; |
| 2005 | - відремонтований костел Воздвиження Святого Хреста у Берездівцях на Львівщині проголосили санктуарієм Святого Хреста; |
| 2014 | - архієпископ Мечислав Мокшицький подарував костелу св. Флоріана у Шаргороді на Вінничині реліквії св. Йоана Павла ІІ; |
| 2020 | - у Берездівцях на Львівщині архієпископ Мечислав Мокшицький впровадив мощі св. Йоана Павла до костелу Воздвиження Святого Хреста; |
Вперше староскварявський філіальний мурований костел згадує укладений 1936 року схематизм Львівської архідієцезії як такий, що завершує споруджуватись, тому, швидше за все, 1937 року він і був, в основному, збудований. Вживане інколи датування цього храму 1902 роком є помилковим, бо стосується святині у Новій Скваряві. Можливо, цю плутанину спричинили схематизми 1913-1932 років, які подавали костел 1902 року у Скваряві, не вказуючи, яка з двох (Стара чи Нова) мала б бути. Наприкінці міжвоєнного періоду чисельність місцевих вірян перевищила 420 осіб.
Із 40-х років по 23 липня 1993 року храм у Старій Скваряві перебував зачиненим та використовувався як колгоспний склад. Після повернення його частково відремонтували. 2011 року до костелу добудували катехетичне приміщення, а в 2019-2020 роках святиню відновили всередені та ззовні. 5 вересня 2020 року архієпископ Мечислав Мокшицький її консекрував.
Стару Скваряву і нині обслуговують дієцезіальні священники парафії св. Лаврентія у Жовкві.
