СТАРА СКВАРЯВА. Костел св. Людовика (1937). Львівська обл., Львівський р-н

80354 Стара Скварява

Перша писемна згадка про Скваряву датується 1398 роком. Наприкінці XIV - на початку XV століть його жителі заснували по сусідству село Нова Скварява, тому Скваряву стали називати Старою. 1880 року село мало 558 мешканців (489 українців, 55 німців і 14 поляків), з яких 315 були греко- і 235 римо-католиками, нині ж тут проживає майже 1100 осіб. Село входило до Жовківського району та 2020 року перейшло до Львівського.

Місцеві римо-католики належали до парафії св. Лаврентія у Жовкві. Ймовірно, саме через порівняну близькість жовківського парафіяльного храму Стара Скварява аж до 30-х років ХХ століття обходилась без власної святині, хоча вірян тут у всі часи були більше, ніж, наприклад, у розташованій значно далі від Жовкви Новій Скваряві, де на початку цього століття постав свій костел.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: вересень, 30
1737 - призначено на посаду коад'ютера Інфлянтського у польській східній Прибалтиці о. Вацлава Сераковського, майбутнього єпископа-ординарія Кам'янець-Подільського та митрополита-архієпископа Львівського;
1739 - єпископа Франциска Кобельського призначено Луцьким ординарієм;
1928 - костел св. Йосифа у Тщенці на Львівщині освятив єпископ Кароль Фішер;
- освячено новозбудований костел Матері Божої Неустанної Допомоги у Шибалині на Тернопільщині;
1944 - у Мурафі Вінницької області народився майбутній єпископ Броніслав Бернацький;
2006 - єпископи Леон Малий та Леон Дубравський у Дзвинячці на Тернопільщині освятили каплицю біля цілющого джерела, яке за життя любив відвідувати св. Зигмунт Щенсни-Фелінський;
- єпископ Мар’ян Бучек у Стрию на Львівщині освятив катехитично-виховний будинок при костелі Різдва Пресвятої Діви Марії;
2013 - архієпископ Віктор Скворц з Польщі та єпископ Мар'ян Бучек освятили дві пам'ятні дошки ззовні костелу св. Йосифа Ремісника у Донецьку на спомин гірників, а також меморіальну таблицю у самому храмі;
Наступна дата: жовтень, 01
1832 - освячено під титулом Пресвятої Діви Марії Святого Розарію перший католицький храм у Харкові;
1861 - костел св. Архангела Михаїла у Надлиманському (Францфельді) на Одещині консекрував єпископ-помічник Тираспольський Вікентій Ліпський;
1876 - у Цєшанові (Східна Польща) народився майбутній єпископ-помічник Львівський Франциск Лісовський;
2010 - єпископ Ян Пурвінський освятив фундамент майбутнього костелу св. Йоана Павла ІІ у Ворзелі біля Києва;
2022 - єпископ Віталій Скомаровський встановив реліквії св. Терези від Немовляти Ісуса в каплиці св. Терези від Немовляти Ісуса в Рокитному на Рівненщині;

Вперше староскварявський філіальний мурований костел згадує укладений 1936 року схематизм Львівської архідієцезії як такий, що завершує споруджуватись, тому, швидше за все, 1937 року він і був, в основному, збудований. Вживане інколи датування цього храму 1902 роком є помилковим, бо стосується святині у Новій Скваряві. Можливо, цю плутанину спричинили схематизми 1913-1932 років, які подавали костел 1902 року у Скваряві, не вказуючи, яка з двох (Стара чи Нова) мала б бути. Наприкінці міжвоєнного періоду чисельність місцевих вірян перевищила 420 осіб.

Джерело фотознімка: rkc.lviv.ua

Із 40-х років по 23 липня 1993 року храм у Старій Скваряві перебував зачиненим та використовувався як колгоспний склад. Після повернення його частково відремонтували. 2011 року до костелу добудували катехетичне приміщення, а в 2019-2020 роках святиню відновили всередені та ззовні. 5 вересня 2020 року архієпископ Мечислав Мокшицький її консекрував.

Стару Скваряву і нині обслуговують дієцезіальні священники парафії св. Лаврентія у Жовкві.

ІНШІ СВЯТИНІ, ЯКІ МАЮТЬ ТАКІ Ж:

Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.