HAŁYĆKE (Lackie, Czerwone). Kościół p.w. Matki Bożej Neustającej Pomocy (2020). Lwowski obw., Złoczowski r-n

80733 Галицьке

Село Галицьке, яке до 2024 року називалось Червоним, а до 1946 року - Ляцьким, ділилось на два поселення - Велике Ляцьке і Мале Ляцьке. Уперше документально згадується 14 жовтня 1370 року. 1880 року у Ляцькому Великому проживало 848 мешканців, а у Малому - 736, на початку 1939 року - 1210 (Ляцьке Велике) і 830 (Мале). Переважна більшість населення була українцями. Нині село нараховує понад 1700 осіб.

Католики латинського обряду у Великому та Малому Ляцькому спочатку належали до парафії Різдва Пресвятої Діви Марії у Гологорах. У схематизмах Львівської архідієцезії, починаючи від 1862 року, у Малому Ляцькому подаються дві каплиці, одна з яких містилась у палаці, а другою була споруджена на початку 20-х років ХІХст. на високій горі поряд із селом усипальниця місцевих власників Стшембошів. В них звершували нерегулярні богослужіння.

Ważne wydarzenia w historii świątyń i posłudze arcypasterzy
Bieżąca data: maj, 17
1725	- єпископ Стефан Рупневський консекрував новозбудований храм cв. Антонія Падуанського у Межирічах Корецьких на Рівненщині;
1827	- архієпископ Андрій Анквич консекрував костел Пресвятої Трійці у Гримайлові на Тернопільщині;
1885	- інгрес до Львівськї архікатедри архієпископа-митрополита Северина Моравського;
1890	- єпископ Ян Пузина консекрував костел св. Еразма у Плотичі на Тернопільщині;
1910	- костел cв. Антонія Падуанського у Новоселівці (Гальбштаті) на Миколаївщині консекрував єпископ Йосиф Кесслер;
2009	- єпископ Мар'ян Бучек освятив хрест на місці майбутнього храму поблизу з каплицею Матері Божої Чудотворного Медальйона та св. Андрія Боболі у Мерефі на Харківщині; - єпископ Леон Малий передав каплиці св. Йосифа Більчевського у Чугуєві на Харківщині реліквії св. архієпископа Йосифа Більчевського;
2014	- урочисте введення до Луцької катедри призначеного ординарієм Луцької дієцезії єпископа Віталія Скомаровського;
Następna data: maj, 18
1828	- архієпископ Андрій Анквич консекрував костел Матері Божої Сніжної у Куткорі на Львівщині;
1899	- бережанський декан о. Еразм Нейбург освятив наріжний камінь майбутнього храму св. Станіслава єп. мч. в Козовій на Тернопільщині;
1991	- відбувся інгрес архієпископа Мар'яна Яворського до Львівської катедри;
1996	- архієпископ Мар'ян Яворський призначений Апостольським адміністратором відновленої Луцької дієцезії, а костел cвв. Апп. Петра і Павла у Луцьку став кафедральним;
2000	- Апостольський нунцій в Україні архієпископ Нікола Етерович та єпископи Антал Майнек і Іван Семедій освятили костел Пресвятої Трійці в Ужгороді;
2002	- новоспоруджений костел Святого Духа у Кропивницькому (Кіровограді) консекрували Апостольський нунцій в Україні архієпископ Нікола Етерович та єпископ Леон Дубравський; - кардинал Мар'ян Яворський освятив каплицю у новоспорудженому парафіяльному будинку при костелі Божого Милосердя i Матері Божої Неустанної Допомоги у Тернополі;
2003	- у Римі канонізовано єпископа Йосифа Пельчара, ординарія Перемишльського;
2007	- єпископ Мар'ян Бучек освятив пам'ятник Йоану Павлу ІІ перед костелом Мучеництва св. Йоана Хрестителя у Самборі на Львівщині;
2019	- єпископ Броніслав Бернацький в каплиці Матері Божої Фатімської у Подільську на Одещині коронував новою короною скульптурку Матері Божої Фатімської;
2021	- єпископ Едвард Кава освятив відреставровані скульптури Матері Божої Непорочної та фасадні сходи храму св. Антонія у Львові;

В середині ХІХст. у Малому Ляцькому було приблизно 240 вірян, а у Великому - удвічі менше, наприкінці ж цього століття Мале Ляцьке мало 300 вірних, а Велике - 190. З 90-х років у Малому Ляцькому працювали черниці згромадження Сестер Божественного Провидіння, яким місцева власниця Зузанна Стшембош подарувала палац (після своєї смерті). Монахині облаштували у ньому виховний заклад для дівчат. У 1899 році сестри добудували до нього каплицю, якою опікувався окремий капелан. У 10-х - 30-х роках ХХст. ним був о.-емерит Антоній Брейтер. Схоже, що саме його, як старенького священника, радянська влада залишила 1944 року у маленькому будиночку, а колишній чернечий заклад перетворила на тюрму. Нині у ньому міститься професійний агротехнічний коледж.

У 1935 року Мале та Велике Ляцьке перейшли до новоствореної парафії св. Архангела Михаїла у Княжому. Після падіння комуністичного режиму римо-католики Червоного тривалий час збирались на Служби Божі у подарованому парафіянкою приватному будинку поки не збудували власний мурований храм, який 19 грудня 2020 року освятив архієпископ Мечислав Мокшицький за участю єпископа Едуарда Кави. Греко-католики і православні зберегли та повернули до костелу головний вівтар та ікону Пресвятої Діви Марії Неустанної Допомоги.

Червоне (нині - Галицьке) обслуговували дієцезіальні священники з парафії Успіння Пресвятої Діви Марії у Золочеві, а від 2021 року місцевими вірними та костелом опікуються золочівські оо.-піари.