ГЛИНЯНИ. Костел Святого Духа (1791 - 183?). Львівська обл., Львівський р-н

80720 Глиняни,
вул. св. Миколая, 34,
+380 (3265) 515-86

Глиняни вперше згадуються у документах 1379 роком, є згадки також у 1380, 1381 і 1395 роках. 1397 року отримали магдебурзьке право, підтверджене 1425 року. 1857 року тут проживало 3155 мешканців, 1880 року - 3965, у тому числі 1794 греко- і 463 римо-католиків, 1921 року - 4255, з них 1965 українців і 719 поляків, 1939 року - 4563, у тому числі 1573 українців і 1121 поляків, нині - понад три тисячі осіб. У 1939-1962 роках були райцентром, потім увійшли до Золочівського району, а від 2020 року - у Львівському.

Парафію у Глинянах засновано 2 жовтня 1397 року коштом короля Владислава Ягайла та збудовано перший (дерев'яний) костел, який освятив архієпископ Галицький Яків Стрепа. Черговий дерев'яний храм було знищено нападниками на зламі другого і третього десятиліть XVII століття, але його швидко відновили.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: липень, 10
1747 - архієпископ Миколай Вижицькийо декретом визнав чудотворним образ Розіп'ятого Ісуса в Новому Милятині на Львівщині;
1799 - консекровано костел Пресвятої Трійці у Браїлові на Вінничині;
1904 - о. Станіслав Громніцький освятив наріжний камінь костелу cвв. Апп. Петра і Павла у Білобожниці на Тернопільщині;
1960 - висвячений на священника майбутній Апостольський нунцій в Україні та Апостольский адміністратор Закарпаття Антоніо Франко;
1999 - Апостольський нунцій в Україні о. Нікола Етерович отримав єпископське свячення у Хварі (Хорватія) з рук кардинала Анжело Содано;
- освячено костел св. Марії Горетті у Червоних Хатках на Житомирщині;
2002 - інгрес першого ординарія Харківсько-Запорізького єпископа Станіслава Падевського до Харківської катедри;
2005 - кардинал Мар'ян Яворський в костелі св. Йосифа у Тщенці на Львівщині освятив пам'ятну таблицю о. Яну Строєку;
2021 - архієпископ Мечислав Мокшицький в костелі св. Станіслава єп. мч. у Старому Добротворі на Львівщині освятив новий вівтар та впровадив реліквії св. Йоана з Дуклі;
Наступна дата: липень, 11
1751 - настоятель парафії у Володимирі о. Загорський (за дозволом єпископа Антонія Волловича) освятив новоспоруджений костел у Чарторийську на Волині під титулом Воздвиження Святого Хреста;
1770 - єпископ Холмський Фелікс Турський (майбутній ординарій Луцький) консекрував домініканський храм у Володимирі на Волині;
1914 - розширену святиню Успіння Пресвятої Діви Марії у Трускавці на Львівщині консекрував єпископ Йосиф Пельчар;

Приблизно 1729 року у Глинянах спорудили останній дерев'яний храм завдяки місцевому настоятелю о. Франциску Мігальському. 1741 року він мав чотири вівтарі (головний - Матері Божої і бічні св. Яна Непомуцького, св. Франциска і св. Анни) та ще не був консекрований. 1766 року головний вівтар містив два образи Матері Божої з Дитятком і Святого Духа, два бічних - ікони св. Анни і св. Йосифа та св. Яна Непомуцького і св. Франциска, четвертий бічний - образ св. Антонія. Ця святиня прослужила, принаймні, до 1821 року, коли згадується також дерев'яна дзвіниця з трьома дзвонами, але 1828 року дерев'яного костелу вже точно не було.

Сучасний мурований храм у Глинянах розпочали будувати 1791 року, проте його спорудження тривало ще навіть у 30-ті роки XIX століття, коли парафію обслуговував настоятель о. Войтех Додольський (саме він і завершив будівництво святині). 3 квітня 1840 року новоспоруджений та належним чином оснащенйи костел консекрував архієпископ Львівський Франциск Піштек під час візитації парафії. 1843 року Глиняни стали садибою декату, який охопив тоді вісім парафій.

Джерело фотознімка: Tata lv

Перед І світовою війною храм збагатився новими, набагато більшими дзвонами, його також перебудували в необароковому стилі. 1935 року святиню відновили зі середини, у тому числі і вівтарі. Містила вона три дерев'яні вівтарі - головний із Розп'яттям і образом Зіслання Духа Святого та бічні з іконою Матері Божої з Дитятком (і дерев'яною скульптуркою св. Франциска Асизького) та скульптуркою Пресвятого Серця Ісуса (і образами св. Ісидора і Святої Родини). Від 1935 року парафію чисельністю близько трьох тисяч вірних у містечку і десятці сусідніх сіл обслуговував настоятель о. Людовик Дроздовський, тоді мала вона філіальні святині у Скнилові, Словіті, а раніше - також у Задвір'ї.

Джерело фотознімка: Tata lv

Після ІІ світової війни парафіяни-поляки та їхній душпастир виїхали із Глинян до Польщі разом із найціннішим костельним майном. Храм радянська влада використовувала спочатку як зерносховище, а потім в якості адміністративних приміщень. 1995 року його повернули римо-католикам. 11 червня 2000 року єпископ-помічник Львівський Станіслав Падевський OFM Cap освятив храм, відремонтований настоятелем о. Казимиром Квятковським коштом переважно доброчинців із Польщі. Парафію обслуговують дієцезіальні священники.

Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.
Фільми