JELECHOWICE. Kościół p.w. Podwyższenia Krzyża Świętego (1938). Lwowski obw., Złoczowski r-n

80716 Єлиховичі

Перша писемна згадка про Єлиховичі (Гелеховичі) датується 17 жовтня 1447 року, згадуються також у 1449, 1464 і 1478 роках та наступного століття. 14 червня 1627 року місцевий власник Яків Собеський, батько майбутнього короля, пожертвував село парафії Успіння Пресвятої Діви Марії у Золочеві, власністю якої воно було аж до ХХ століття. У 1880р. тут проживало 495 мешканців, 1900 року - 614, нині - менше тисячі осіб.

Католики латинського обряду, які становили більшість населення Єлиховичів, належали до вже згаданої золочівської парафії. Протягом другої половини ХІХст. їх чисельність трималась приблизно на рівні чотирьох сотень, перед І світовою війною майже досягла півтисячі, а в 30-х роках ХХ століття почала зростати до шести сотень вірян.

Ważne wydarzenia w historii świątyń i posłudze arcypasterzy
Bieżąca data: listopad, 14
1824	- майбутній архієпископ-митрополит Львівський о. Франциск Піштек висвячений на єпископа у празькому костелі св. Яна Непомуки Празьким архієпископом Вацлавом Хлумчанським;
1899	- помер у резиденції в Санкт-Петербурзі колишній ординарій Луцько-Житомирський Симон Козловський, митрополит-архієпископ Могильовський; похований на Виборзькому кладовищі;
2016	- у Львові на Сихові єпископ-помічник Катовіцької дієцезії (Польща) Адам Водарчик освятив приміщення житлові священників та катехитичні у новоспорудженому парафіяльному будинку при костелі св. Архангела Михаїла;
2020	- архієпископ Мечислав Мокшицький впровадив до костелу Матері Божої Святого Розарію у Косові на Івано-Франківщині мощі бл. Якова Стрепи;
Następna data: listopad, 15
1591	- храм св. Анни у Сусідовичах на Львівщині консекрував архієпископ Я. Соліковський;
1682	- костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Перевалах на Волині консекрував єпископ Холмський Станіслав Сьвєнціцький;
1942	- майбутній єпископ-ординарій Кам'янець-Подільський Ян Ольшанський висвячений на священника у Львові у семінарійному костелі архієпископом Болеславом Твардовським;
2000	- архієпископ М. Яворський освятив тимчасову каплицю, прибудовану до поверненого костелу св. Якова Ап. у Краковці на Львівщині;
2014	- архієпископ Мечислав Мокшицький освятив відновлену каплицю Матері Божої Святого Розарію в Косові на Івано-Франківщині;
2018	- архієпископ Мечислав Мокшицький інтронізував мощі св. Йоана Павла ІІ та освятив бічний вівтар Божого Милосердя в костелі Христа Царя в Івано-Франківську;

Підготовку до спорудження храму в Єлиховичах розпочав 1937 року настоятель золочівської парафії о. Каетан Грушевський. Зокрема, тоді він обміняв парафіяльну земельну ділянку на іншу, що належала селянину Кусому, яка більш підходила для будівництва костелу. Того ж року місцева влада передала Церкві ще дві земельні ділянки, зокрема, цвинтарну. 26 січня 1938 року львівський архітектор Лаврентій Дайчак завершив роботу над проектом святині, який затвердили 14 лютого цього ж року спочатку урядова інституція Тернопільського воєводства, а 8 травня - архієпископ Львівський Болеслав Твардовський.

Źródło zdjęcia: m-a-d-m-a-x.livejournal.com

Схоже, що спорудження досить великого (на 800-1000 осіб) філіального мурованого з цегли та каміння на бетонному фундаменті храму в Єлиховичах розпочалось ще до остаточного затвердження його проекту, бо вже цього ж, 1938 року його було, в основному, збудовано та навіть освячено. Швидше за все, до ІІ світової війни костел так і не вдалось повноцінно оздобити та оснастити. 1945 року радянська влада святиню зачинила, а від 1950 року використовувала її як колгоспне зерносховище.

Протягом наступних років внаслідок неналежного утримання костел в Єлиховичах поступово руйнувався, зокрема, 1985 року завалилась вежа на сигнатурці. Повернули його місцевим римо-католикам, а також греко-католиками 1993 року. Католицька спільнота відремонтувала святиню. 25 вересня 2005 року храм освятив єпископ Мар'ян Бучек. Костелом продовжують послуговуватись католики обох обрядів.